ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"06" червня 2022 р. Справа № 300/2189/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування наказу №289 від 19.04.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПД ГУНП в Івано-Франківській області», зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та провести виплату по лікарняних листках,
ОСОБА_2 , 31.05.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просить суд:
1. звільнити від сплати судового збору по позовній вимозі, пов'язаній із скасуванням наказу або відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення;
2. наказ №289 від 19.04.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПД ГУНП в Івано-Франківській області» скасувати;
З. зобов'язати відповідача - Головне управління Національної поліції в Івано- Франківській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов'язати провести виплату по лікарняних листах.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (надалі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Виходячи з аналізу вказаних норм, звільнення Законом №3674-VI від сплати судового збору осіб, які мають статус учасника бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 в провадженні №11-795заі19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85412901) та в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020 і 06.05.2020 у справі №9901/70/20, провадження №11-128заі20 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/88739880; http://reyestr.court.gov.ua/Review/89180574).
Керуючись частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд скасувати наказ №289 від 19.04.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПД ГУНП в Івано-Франківській області», зобов'язати виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу та провести виплату по листках непрацездатності.
Враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про скасування наказу не пов'язана з порушенням його прав, як учасника бойових дій, щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, та не стосується стягнення заробітної плати чи поновлення на роботі, а доказів наявності будь-яких інших підстав, які б свідчили про можливість звільнення позивача від сплати судового збору матеріали позову не містять, позивачу слід сплатити судовий збір за звернення до суду із такою позовною вимогою.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", який вступив в дію з 01.01.2022 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2 481 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позивачем вимогою немайнового характеру складає 992,40 грн (2 481 грн х 0,4 = 992,40 грн).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Щодо відстрочення від сплати судового збору до моменту винесення рішення, суд зазначає таке.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частини 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведеного видно, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 не наведено підстав в розумінні закону, а також не долучено на підтвердження письмових документальних доказів, щодо відстрочення від сплати судового збору.
Крім того, частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є місячний строк, тоді як ОСОБА_2 звернувся до суду 31.05.2022, із пропуском місячного строку, визначеного частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує що згідно змісту позовної заяви ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуваний наказ отримав - 18.05.2022. Однак жодних документальних доказів на підтвердження заявленого позивачем не долучено.
Щодо покликань ОСОБА_2 про отримання оспорюваного наказу 18.05.2022 та долучених належним чином засвідчених копій конверту та трекінгу відстежень поштового відправлення АТ «Укрпошта», суд ставиться критично. Позаяк, оскаржуваний наказ №289 відповідачем винесно 19.04.2022, а з даних документальних доказів слідує, що відправлення прийняте 06.04.2022, тобто за 13 днів до його фактичного винесення. Суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 вводить в оману головуючого.
Таким чином, позивачем не наведено суду обставин, які перешкоджали йому звернутися до суду із вказаним позовом у місячний строк з доказами поважності причин його пропуску.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зі змісту позовної заяви та долучених до неї копій документів, судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовуються письмовими доказами.
Згідно із частинами 1, 2, 4 та 5 статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, позивачем до позовної заяви не долучено усіх письмових документів, на яких гуртуються позовні вимоги, а саме: перебування ОСОБА_2 04.04.2022 на стаціонарному лікуванні, а також в період з 06.04.2022 по 22.04.2022, та відповідно, щодо виплат по лікарняних листках.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись частиною 5 статті 160, частинами 1, 4 статті 161, частинами 1, 2 статті 169, статями 171, 256 та пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування наказу №289 від 19.04.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПД ГУНП в Івано-Франківській області», зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та провести виплату по лікарняних листках - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення вказаних недоліків, шляхом:
1) подання документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн або долучити документи, які підтверджують підстави відстрочення від сплати судового збору відповідно до закону;
2) подання заяви про поновлення строку звернення до суду, з обгрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та відповідні докази;
3) подання доказів про перебування на лікуванні у період з 04.04.2022 та з 06.04.2022 по 22.04.2022.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Главач І.А.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвала набрала законної сили “06” червня 2022 року.
Суддя Главач І.А.
(підпис)
“06” червня 2022 року
М.П.