06 червня 2022 року Справа № 280/305/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ІМПЕКС” (69013, м.Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 4) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
10.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач або ГУ ДПС у Запорізькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ІМПЕКС” (далі - відповідач або ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС”), відповідно до якого просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків відповідача, застосованого на підставі рішення заступника начальника позивача від 28.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області, 28.10.2021 року о 08 год. 30 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС” (ЄДРПОУ 22152101), яке було надіслане на адресу відповідача, відповідно до вимог ст.94 ПК України. У зв'язку із викладеним, на підставі п.94.10.ст. 94 ПК України просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків відповідача.
Автоматизованою системою діловодства суду позов був розподілений для розгляду судді Лазаренку М.С.
Ухвалою суду від 17.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
02.02.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач зазначив про відсутність у позивача права повторного звернення до суду із даним позовом, оскільки ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі №280/10324/21 було закрите провадження за заявою позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, через наявність спору про право. Крім того, зазначив, що податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду. Отже, в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято. В зв'язку з закінченням 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, такий арешт є припиненим, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Просить суд відмовити у задоволенні позову. Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача на користь відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вмотивованого розпорядження керівника апарату суду, 01.06.2022 був здійснений повторний автоматизований розподіл справи №280/305/22, справа розподілена для подальшого розгляду судді Киселю Р.В.
Ухвалою від 03.06.2022 справа прийнята до провадження суддею Киселем Р.В.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2021 заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області був прийнятий наказ №2981-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС», який засобами поштового зв'язку надісланий в адресу відповідача.
21.10.2021 складені направлення на перевірку №4971/07-03 та №4972/07-05.
22.10.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області було здійснено вихід на документальну перевірку відповідача та складено акт №2338/07-05 від 22.10.2021 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки.
У зв'язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області 28.10.2020 року о 08 год. 30 хв. прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - відповідача, яке того ж дня надіслане відповідачу.
28.10.2021 о 17 год. 00 хв. від ГУ ДПС у Запорізькій області до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС”, в якій заявник просить суд: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС», застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області від 28.10.2021.
Ухвалою від 28.10.2021 було відкрите провадження у справі №280/10324/21 за заявою ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
23.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» до ГУ ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України, в якій ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС» просило суд:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.10.2021 №2981-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС»;
визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо включення ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС” до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 було відкрите позовне провадження у справі №280/10062/21 за позовом ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС” до ГУ ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними.
Ухвалою від 01.11.2021 було закрите провадження в адміністративній справі №280/10324/21 за заявою ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, у зв'язку із наявністю між сторонами спору про право у контролюючого органу на застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Запорізькій області 10.01.2022 звернулось до суду із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі №280/10062/21 позовні вимоги ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС” задоволено частково: визнаний протиправним та скасований наказ ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.10.2021 №2981-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “ІМПЕКС”.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб'єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме на суд покладено обов'язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов'язаний звернутись до суду.
Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 Податкового кодексу України, відповідно до якої, контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків винесено ГУ ДПС у Запорізькій області 28.10.2021, в свою чергу позовна заява надійшла до суду - 10.01.2022 (надіслана до суду - 14.12.2021).
Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Таким чином, податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Отже, в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №815/3986/16, від 13.01.2021 у справі №520/9872/18, від 16.12.2020 №820/5045/18, від 24.04.2020 у справі №805/4974/18-а, від 28.03.2019 у справі №П/811/1722/17, від 27.08.2019 у справі №520/11050/18, від 15.05.2018 у справі №820/2312/17, від 22.05.2018 у справі №820/2040/17 та інших.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи, що з моменту прийняття рішення ГУ ДПС у Запорізькій області минуло більш ніж 96 годин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені з порушенням приписів встановлених ст.94 ПК України та задоволенню не підлягають.
Решта доводів позивача та відповідача, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладених обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Щодо клопотання відповідача про розподіл судових витрат суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів понесення відповідачем судових витрат, відтак, у суду відсутні правові підстави для вирішення питання щодо присудження на користь відповідачів судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ІМПЕКС” (69013, м.Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 4) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «06» червня 2022 року.
Суддя Р.В. Кисіль