Справа №127/31038/19
Провадження №1-кп/127/972/19
06 червня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 03.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020030001298 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницького району с. Медвеже Вушко, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -
ОСОБА_4 , маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету уникнути відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП та ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), 03.10.2019 близько 03:46 год., перебуваючи поблизу АЗС «БРСМ», що за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 377-ий кілометр, неодноразово висловив пропозиції службовій особі - інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_6 про надання неправомірної вигоди за не притягнення його (тобто ОСОБА_4 ) до адміністративної відповідальності за наступних обставин.
Так, інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, та посади яких згідно з п. З ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну службу» відносяться до посад категорії «В», відповідно до Дислокації сил та засобів роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області в складі автопатруля «Юнкер - 1010», на службовому автомобілі марки «Toyota» моделі «Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалося патрулювання по маршруту патрулювання Хмельницька автодорога М 12.
В ході патрулювання 03.10.2019 о 03.30 годині, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, неподалік АЗС «БРСМ», на підставі ст.ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21083» сірого кольору, державний номерній знак НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_4 , який допустив порушення правил дорожнього руху.
У ході спілкування з ОСОБА_4 працівниками поліції було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп'яніння. У подальшому, водієві ОСОБА_4 було запропоновано на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванні під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога в комунальному закладу «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-В, на що ОСОБА_4 категорично відмовився.
У подальшому, перебуваючи неподалік АЗС «БРСМ», що за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 377-ий кілометр, 03.10.2019 о 03:46 год. у момент складання відповідних матеріалів ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що працівник поліції є службовою особою, яка згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважена на розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення шляхом винесення постанови про притягнення де адміністративної відповідальності та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, не звертаючи уваги на попередження лейтенанта поліції ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, у ході діалогу, діючи умисно, неодноразово, запропонував працівнику поліції грошові кошти в сумі 5000 гривень, тим самим висловивши пропозицію про надання неправомірної вигоди з метою уникнення відповідальності та невинесення відносно нього постанови за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені злочину не визнав, заперечив вчинення ним будь якого правопорушення, як адміністративного так і кримінального, а дії працівників поліції вважає незаконними, просив повністю його виправдати за пред'явленим йому обвинуваченням.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він з обвинуваченим ні в яких відносинах не перебуває. Під час несення служби з ОСОБА_7 , згідно з маршруту патрулювання, був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21083 під керуванням ОСОБА_4 . Причина зупинки - рух автомобіля без включених фар та рух праворуч зі смуги, яка призначена тільки для руху прямо. При спілкуванні з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували водію пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу або поїхати в медичний заклад. Водій відмовився та задля того, щоб працівники поліції не складали протокол про адміністративне правопорушення, запропонував неправомірну вигоду в сумі 5000 грн. Далі вони попередили водія про кримінальну відповідальність за висловлювання пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, однак ОСОБА_4 на це не зважав та продовжив висловлювати пропозицію надання неправомірної вигоди. Самої передачі грошей не було, оскільки вони зразу відмовились від пропозиції прийняти неправомірну вигоду. Далі було викликано слідчо-оперативну групу та складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 та винесено постанову за ст. 126 КУпАП. Під час вказаної події велася безперервна відеофіксація на його бодікамеру.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він з обвинуваченим ні в яких відносинах не перебуває. Під час несення служби з ОСОБА_6 , згідно з маршруту патрулювання, був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21083 під керуванням ОСОБА_4 . Причина зупинки - рух автомобіля праворуч зі смуги, яка призначена тільки для руху прямо, з виключеними фарами. Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували водію пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу або поїхати в медичний заклад. Водій відмовився та задля того, щоб працівники поліції не складали протокол про адміністративне правопорушення, запропонував неправомірну вигоду в сумі 5000 грн. Далі вони попередили водія про кримінальну відповідальність за висловлювання пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, однак ОСОБА_4 на це не зважав та продовжив висловлювати пропозицію надання неправомірної вигоди. Скільки точно разів ОСОБА_4 висловлював пропозицію надання неправомірної вигоди він точно не пам'ятає, але більше ніж один раз. Після цього було викликано слідчо-оперативну групу та складено адміністративні матеріали. Під час вказаної події велася безперервна відеофіксація на бодікамеру ОСОБА_6 , оскільки його бодікамера не працювала.
Не зважаючи на не визнання винуватості обвинуваченим, його винуватість доводиться показаннями свідків, а також зібраними в ході досудового розслідування та судового провадження та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:
відповіддю з Департаменту патрульної поліції УПП у Вінницькій області від 10.10.2019 з додатком до неї, відповідно до якої в період з 20:00 год. 02.10.2019 по 08:00 год. 03.10.2019 згідно розстановки сил та засобів батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) у складі автопатруля «ЮНКЕР - 1010» на службовому автомобілі TOYOTA PRIUS, д.н.з. НОМЕР_3 (на синьому фоні), у форменому одязі з спецзасобами та вогнепальною зброєю перебували інспектори взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП лейтенант поліції ОСОБА_6 та лейтенант поліції ОСОБА_7 ;
протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.10.2019 відповідно до якого, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09.10.2019, в УПП у Вінницькій області отримано та скопійовано на DVD-R диск відеозапис із нагрудної камери екіпажу «Юнкер 1010» Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції у складі інспекторів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на якому відображено події за проміжок часу з 03:37 год. до 03:57 год. 03.10.2019;
протоколом огляду документу від 17.10.2019 відповідно до якого, в приміщенні Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції слідчим оглянуто п'ять відеозаписів «20191003080959000018», «20191003081100000021», «20191003081109000023», «20191003081208000032», «20191003081304000038», «20190904093409000185» з нагрудного реєстратора інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП ДПП у Вінницькій області ОСОБА_6 .
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд вважає, що вищезазначені докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.
Суд враховує показання свідків, які підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а саме те, що свідки узгоджено та послідовно давали пояснення. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних свідків по кримінальному провадженню немає.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлені та підтверджені об'єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інкримінованого злочину, перебіг обставин вчинення зазначеного злочину, ступінь реалізації злочинних намірів обвинуваченого та наслідки їх вчинення.
Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він 03.10.2019 пропозицію про надання неправомірної вигоди службовій особі за не притягнення його до адміністративної відповідальності не вчиняв, а дії працівників поліції відносно нього є незаконними, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами по кримінальному провадженню, а саме показаннями свідків та дослідженим в судовому засіданні записом з нагрудного реєстратора інспектора.
Так, при дослідженні записів з нагрудного реєстратора інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП ДПП у Вінницькій області ОСОБА_6 , а саме при відкритті папки «144» відеофайлів «20191003080959000018», «20191003081109000023», «20191003081304000038» встановлено, що по вул. Хмельницьке Шосе у м. Вінниця поблизу АЗС «БРСМ» за порушення ПДР України працівниками поліції зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21083» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 . Під час спілкування з працівниками поліції, у ОСОБА_4 виявлено ознаки сп'яніння та запропоновано ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп'яніння як безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, на що останній відмовляється. Після цього, достовірно знаючи, що працівники поліції є службовими особами при виконання службових обов'язків, будучи попередженим про наслідки, ОСОБА_4 неодноразово пропонував працівникам поліції надання неправомірної вигоди в сумі 5000 грн., за не складення документів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
В розумінні ст. 369 КК України, під поняттям пропозиція неправомірної вигоди розуміється дія, яка полягає в доведені до відома адресата наміру, бажання або готовності надати неправомірну вигоду. Ініціатива її надання виходить від особи, яка її пропонує. При вчинені дій, передбачених ст. 369 КК України, адресатом неправомірної вигоди є службові особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Крім того, службовій особі неправомірну вигоду пропонують, обіцяють або надають за вчинення чи не вчинення нею в інтересах того, хто їй пропонує, обіцяє чи надає, або в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданої їй влади чи службового становища.
Так, з переглянутих відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції. При цьому зовнішній вигляд працівників поліції однозначно ідентифікував їх як працівників правоохоронного органу, оскільки вони перебували у форменому одязі та пересувались на службовому автомобілі, що переконує суд у тому, що ОСОБА_4 усвідомлював факт того, що зазначені особи є поліцейськими та перебувають при виконанні службових обов'язків.
Також, із відеозаписів з нагрудних камер відеоспостереження поліцейських та показань допитаних свідків встановлено, що ОСОБА_4 пропонував працівникам поліції вирішити питання щодо не проходження медичного огляду на стан сп'яніння та не складення протоколу за ст. 130 КУпАП, шляхом надання їм неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинуваченого та аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_4 зазначених об'єктивних дій, зміст яких свідчить про усвідомлення обвинуваченим протиправності висловлення пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, а такожнаявність умислу обвинуваченого на надання неправомірної вигоди службовій особі з метою уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, що підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації діям обвинуваченого.
Показання ОСОБА_4 , а саме не визнання ним винуватості та заперечення вчинення будь-якого порушення, судом оцінюються критично та сприймаються як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).
Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому, суд враховує вимоги ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового провадження не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини злочину, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, разом з тим, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, в т.ч. і за ст. 130 КУпАП, позитивно характеризується за місцем проживання, згідно довідки з Вінницької ЦРЛ, ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, згідно довідки з КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», ОСОБА_4 за даними архіву лікарні, картотеки диспансерного відділення та стат. відділу не значиться, згідно довідки з КП ВОНД «Соціотерапія», ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебуває, приймає до уваги його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, а саме те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей 2018 та 2020 р.н., згідно досудової доповіді складеної ВМВ з питань пробації відносно ОСОБА_4 , виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, керуючись ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує те, що ОСОБА_4 хоча і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, однак неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме за ст. 130 КУпАП, що підтверджується довідкою з системи ІП НП, офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, що підтверджується досудовою доповіддю, відповідно до примітки до ст. 45 КК України скоїв корупційне кримінальне правопорушення, у вчиненому не розкаявся, що свідчить про нерозуміння наслідків вчиненого діяння, наявність обтяжуючої вину обставину.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі на певний строк, в межах санкції статті в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення.
Судом також враховано, що частиною 1 ст. 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У примітці до ст. 45 КК України визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за яке засуджується ОСОБА_4 , згідно з приміткою до ст. 45 КК є корупційним кримінальним правопорушенням, тому підстави для застосування ст. 75 КК України відсутні.
Вказане вище також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 05.08.2020 р. у справі № 734/631/19.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 50, 65, 61, 369 КК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, а саме з дня його поміщення до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: DVD-R диск на якому міститься п'ять відеозаписів «20191003080959000018», «20191003081100000021», «20191003081109000023», «20191003081208000032», «20191003081304000038» із нагрудного реєстратора інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП ДПП у Вінницькій області ОСОБА_6 , приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя