06 червня 2022 року Справа № 160/7666/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення компенсації, -
Позивачі звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд:
-визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради нарахувати та виплати одноразової компенсації при настанні інвалідності II групи, що є різницею між виплатою III групи інвалідності та II групи інвалідності на момент виплати - протиправною, та такою, що порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову компенсацію при настанні інвалідності II групи, що є різницею між виплатою III групи інвалідності та II групи інвалідності згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ, як інваліду II групи - у розмірі 15 мінімальних заробітних плат з відрахуванням суми у сумі, яка отримана - кожному по 89905,10 грн;
-стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову компенсацію при настанні інвалідності II групи, що є різницею між виплатою III групи інвалідності та II групи інвалідності згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ, як інваліду І групи - у розмірі 15 мінімальних заробітних плат з відрахуванням суми у сумі, яка отримана - кожному по 89905,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 171 КАС України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно із частиною другою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
З тексту позовної заяви вбачається, що предметом спору виступають окремі правовідносини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо отримання одноразової компенсації.
Позивачі не згодні з діями відповідача з посиланням на листи Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради від 01.03.2022 №Р-80-П та від 01.03.2022 №К-79-П, що адресовані ОСОБА_3 .
У вказаних листах міститься роз'яснення щодо виплати одноразової компенсації, яка є предметом спору.
Таким чином, суд вважає, що питання щодо виплати компенсації та викладені в листах підстави є окремими та самостійними рішеннями (діями), які не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.
Отже, подана позовна заява стосується однорідних по своїй суті правовідносин, але містить окремі позовні вимоги, кожна з яких пов'язана з окремим публічно-правовим спором, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, тобто, позовна заява є багатопредметною.
Таким чином, суд не знаходить підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову, зважаючи на відсутність єдиного предмету спору у справі.
Разом з тим, похідною вимогою в розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм змістом вимоги позивачів про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової компенсації не є похідними в розумінні наведеної норми процесуального законодавства.
Таким чином, позивачам необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами, оскільки підстави виникнення позовних вимог у позивачів різні.
Приписами частини другої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України виключно суду, а не позивачам, з урахуванням положень частини першої цієї статті надано право за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ, в тому числі, за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Підставою для такого об'єднання в одне провадження декількох справ є виключно вимоги частини першої цієї статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом шостим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Таким чином, керуючись статтями 169, 172, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву - повернути позивачам.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна