Справа № 185/5608/21
Провадження № 1-кс/185/353/22
31 травня 2022 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕСТА» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042120000049 від 18.06.2021 року,
22 лютого 2022 року представник заявника ТОВ «СЕГЕСТА» - адвокат ОСОБА_4 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042120000049 від 18.06.2021 року, обґрунтовуючи його тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021042120000049, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.06.2021 року за ч. 2 ст. 364 КК України, було частково задоволено клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2021 року за № 42021042120000049, про арешт майна, а саме: накладено арешт на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2050312312235, розташовану на території Вербківської сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, яка на праві приватної власності належить ТОВ «СЕГЕСТА», код ЄДРПОУ 43393235, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, встановивши заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2050312312235, яка розташована на території Вербківської сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області.
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка була набута ТОВ «Сегеста» у власність від фізичної особи, в порядку та у спосіб визначений чинним законодавством, без жодних порушень; довготривалість досудового розслідування лише за встановленими фактами, без повідомлення підозри будь-кому та визначення потерпілих, а також те, що на даний час захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на земельну ділянку ставить під загрозу здійснення товариством господарської діяльності, тому просить скасувати повністю накладений арешт органом прокуратури на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 , як один із групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021042120000049 від 18.06.2021 року, у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, так як спірна земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні та на даний час є необхідність у проведенні слідчих дій із вказаним речовим доказом.
Слідчий суддя, вислухавши доводи представника заявника, прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що у провадженні Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042120000049 від 18.06.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також 06.10.2021 року - за ч. 2 ст. 239-1 КК України.
Відповідно до постанови прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 13.07.2021 року земельну ділянку з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2050312312235, яка розташована на території Вербківської сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021042120000049.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2021 року за № 42021042120000049, про арешт майна задоволено частково, накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2050312312235, розташовану на території Вербківської сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, яка на праві приватної власності належить ТОВ «СЕГЕСТА», код ЄДРПОУ 43393235, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, встановивши заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2050312312235, яка розташована на території Вербківської сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області.
Ізнаданих матеріалів вбачається наявність достатніх підстав вважати, що об'єкт нерухомого майна, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, має суттєве значення для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення, а саме, встановлення обставин кримінального правопорушення, встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення, крім того, вказана земельна ділянка відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу.
На даний час досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії по розкриттю злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна не встановлено підстав того, що арешт накладено необґрунтовано та у застосуванні даного заходу забезпечення у кримінальному провадженні відпала потреба, оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1223582800:01:003:0792, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та в межах даного провадження не проведенні усі необхідні слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, з часу накладення арешту на зазначене в клопотанні майно пройшов не значний проміжок часу, тому підстав для задоволення клопотання і скасування накладеного арешту слідчим суддею наразі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕСТА» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042120000049 від 18.06.2021 року, - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і оголошено 01 червня 2022 року об 11-00 год. в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1