Справа № 183/2344/22
№ 1-і/183/27/22
31 травня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020220760000074 від 14 травня 2020 року за ч. 2 ст. 125, ст. 395, ч. 3 ст.15, п.13 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тернова, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , судимого,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
встановив:
прокурор Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 звернувся з вказаним клопотанням, в якому просить продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 395, ч. 3 ст.15, п.13 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що 25 січня 2021 року обвинувальнийакт у кримінальномупровадженні № 12020220760000074 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125, ст. 305, ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України спрямовано до Печенізького районного суду Харківської області для розгляду по суті.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 13травня 2020 року близько 18 години 00 хвилин, більш точного часу встановити не виявилось можливим. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_3 під час конфлікту па ґрунті раніше виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на заподіяння йому тілесних ушкоджень. Для цього ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень відносно потерпілого, стоячи навпроти нього та тримаючи в правій руці заздалегідь заготовлений саморобний ніж, наніс ним один удар в область передньої поверхні променево-зап'ясного суглобу правої верхньої кінцівки. В подальшому ОСОБА_3 самостійно припинив свої протиправні дії.Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Також встановлено, що 29.10.2019 року з Хролівської виправної колонії № 140 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 12 днів за ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2019 відповідно до вимог ст. 81 КК України звільнився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та почав мешкатиза адресою: АДРЕСА_2 . Постановою Печенізького районного суду Харківської області від 30.01.2020 року відносно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та обмеження: заборонено покидати домоволодіння в період з 21-00 години вечора до 05-00 години наступного дня, крім часу пов'язаного з працею; заборонити виїзд за межи Печенізького району Харківської області з будь-якихпитань без відповідного дозволу Печенізького ВП Чугуївською ВПГУНП в Харківській області; заборонити знаходитись у ресторанах, кафе, барах, торгівельних об'єктах з метою розпивання спиртних напоїв,з'являтися на реєстрацію до Печенізького ВП Чугуївського ВПГУНП в Харківській області, щомісячно, кожну останню суботу місяця з 09-00 до 15-00 години.
01 лютого 2020 рокуДОПСППП Печенізького ВП Чугуївського ВПГУППв Харківській області майор поліції ОСОБА_8 особисто під підпис ознайомив та попередив про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду ОСОБА_3 за обраним ним місцем мешкання: АДРЕСА_2 .
19.10.2020 року ОСОБА_3 в невстановлений час, маючи умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив визначене постановою Печенізького районного суду Харківської обласні місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, що підтверджується в ході перевірки 19.10.2020 року о 23:15 працівниками поліції Печенізького ВП Чугуївського ВПГУНП в Харківській області.
Далі 27.10.2020 року в невстановлений час, маючи умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбаченого його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх наслання, самовільно залишив визначене постановою Печенізького районного суду Харківської області місце проживання з метоюухилення від адміністративного нагляду, тим самим порушив встановлені відносно нього правила адміністративного нагляду, що підтверджується в ході перевірки 27.10.2020 року о 21:10 працівниками поліції Печенізького ВП Чугуївського ВПГУНП в Харківській області.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненнікримінального правопорушення (кримінального проступку) передбаченого ст. 395 КК України, а саме в порушенні правил адміністративного нагляду, тобто самовільному залишені особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Також встановлено, що в період часу з 01.11.2020 року по 02.11.2020 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольногосп'яніння, на ґрунті неприязних відносин, що виникли на підставі ревнощів та обопільних особистих образ, виник злочинний умисел, спрямований па умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 02.11.2020 року, сховався на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де очікував коли ОСОБА_9 буде проходити повз нього, повертаючись додому до своєї матері ОСОБА_10 02 листопада 2020 року в період часу з 02 год. 00 хв. по 03 год. 00 хв., ОСОБА_3 , дочекавшись, коли ОСОБА_9 проходила повз вищезазначеного домоволодіння, де він ховався, вибіг їй на зустріч, після чого ставлячи за мету умисне позбавлення життя. ОСОБА_3 схопивши однією рукою за волосся, а іншою за ліву руку затягнув ОСОБА_9 в прибудову до будинку, що знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_3 . Продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та бажаючи діяти саме таким чином, розуміючи, ставлячи за мету умисне позбавлення життя, в мотивів особистих неприязних відносин, кинув па землю ОСОБА_9 , після чого дістав зі свого рукава ніж і, тримаючи його в правій руці, наніс не менше 14 ударів руків'ям ножа їй в різні частини голови. В подальшому, знявши з ОСОБА_9 шубу та кофту з футболкою, наніс на кожній руці окремо по 3 надрізи на зовнішній частині кісті руки. Потім ОСОБА_3 приставивши до горла ОСОБА_9 ніж, пояснивши, що збирається відрізати їйголову, після чого остання почала хапатись руками за лезо ножа з метоюуникнення нанесення їй порізів в область життєво важливих органів.Але в подальшому ОСОБА_3 свій злочинний умисел до кінця не довів оскільки з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тому що ОСОБА_9 вдалося вирватись від ОСОБА_3 та втекти з місця вчинення злочину.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження з короткочасних розладом здоров'я.
ОСОБА_3 обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у незакінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, як раніше вчинила умисне вбивство.
Крім того, встановлено, що 01.05.2020 року в першій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не в'явилося можливим, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане проникненням у житло, прийшов до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , переліз через повалений дерев'яний паркан домоволодіння, підійшов до дверей будинку та за допомогою металевого лому зламав навісний замок вхідних дверей.
Продовжуючи реалізацію свою злочинного умисне, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_3 через вхідні двері проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав наступне майно: оприскувач марки «Туман ОП-202» згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2374/20 від 03.06.2020 року вартістю 151.46 грн., килим червоного кольору з візерунками, розмірами 1,0 х 2.0 м. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2374/20 від 03.06.2020 року вартістю 667,79 грн.; ручну м'ясорубку марки «МС-ГОСТ 4025» згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2374/20 від 03.06.2020 року вартістю 211,50 грн.: електричну плиту марки «Лемира» згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2374/20 від 03.06.2020 року вартістю 436,05 грн.,; електричний насос марки «Струмок» згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2374/20 від 03.06.2020 вартість 328,08 грн.; каструлі та тарілки з алюмінію вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1 від 22.07.2020 року встановити не виявилось можливим; диван розміром їх 1,5x1 м. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1 від 22.07.2020 вартістю 450 гри; газовий балон обсягом 50 літрів згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1 від 22.07.2020 вартістю 350,00 грн.Після цього ОСОБА_3 , обернувши викраде майно на свою користь, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на загальну суму 2594,88 грн.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Також встановлено, що в період часу з 10.05.2020 по 14.05.2020 в першій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не в'явилось можливим, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, прийшов до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . переліз через дерев'яний паркан домоволодіння, підійшов до будинку та зняв скло з вікна.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_3 через отвір у вікні проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав наступне майно: два телевізійних тюнера із зарядними пристроями марки «OSAT» моделі «ST021D160301742» та моделі «ST02HD160301747» відповідно згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2372/20 від 03.06.2020 вартістю 255 грн. кожний, 2-х жильний відрізок електричного дроту довжиною 6 м. вартістю 31,19 грн.; 2-х жильний відрізок електричного дроту довжиною 10 м. вартістю 117,28 грн., праску чорного кольору марки «УТ 1000-1,2.220 ГОСТ 307-81» вартістю 126 грн.; праску чорного кольору марки «РСТ-АЯ46» вартістю 101,25 грн., будівельну рулетку довжиною 5 метрів марки «ТОРЕХ» вартістю 97,06 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду па загальну суму 982,88 гри.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно, поєднане проникненням у житло, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім цього, 16.05.2020 року в денний час доби, ОСОБА_3 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужою майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, прийшов до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , переліз через дерев'яний паркан домоволодіння, підійшов до будинку та розбив скло у вікні.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_3 через отвір у вікні проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, де виявив одним диван без маркування, вітчизняного виробництва, червоного кольору; один холодильник вітчизняного виробництва, білого кольору; один кухонний стіл білого кольору та один комод вітчизняного виробництва, коричневого кольору, якими вирішив заволодіти.
Надалі впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_3 виволік вищевказані речі на подвір'я, бажаючи довести злочинний умисел до кінця, діючи з метою незаконною збагачення, з корисливих мотивів, за допомогою візка вивіз з вищевказаної території: диван без маркування, вітчизняного виробництва, червоного кольору, вартістю 461грн., холодильник вітчизняною виробництва, білого кольору, вартістю 300грн.; кухонний стіл білого кольору, вартістю300 грн; комодвітчизняного виробництва, коричневого кольору, вартістю 350 грн., заподіявши ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1911 грн.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, то виразились у димному викраденні чужого майна, вчинене повторно, поєднане в проникненням у житло, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Також встановлено, що 09.09.2020 року близько об 11 год. 40 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 проходив по вул. Незалежності в смт. Печеніги, де зупинився біля заднього входу до школи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , після чого побачив велосипед моделі «HARMOND», який належить ОСОБА_14 . Саме в той час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом наживи з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, впевнившись у тому, що його злочинні дії не будуть помічені потерпілим або сторонніми особами. ОСОБА_3 таємно викрав велосипед моделі «HARMOND», який знаходився біля заднього входу до школи за вищевказаною адресою.Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 3171 грн.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 січня 2021 року вказане кримінальне провадження передано до Балаклійського районного суду для розгляду по суті.
25 серпня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220760000075 за обвинуваченням ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 185 КК України спрямовано до суду для розгляду по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2021 року вказане кримінальне провадження передано до Балаклійського районного суду для розгляду по суті.
21 жовтня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220760000150 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України спрямовано до суду для розгляду по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.03.2021 року вказане кримінальне провадження передано до Балаклійського районного суду для розгляду по суті.
В подальшому вказані обвинувальні акти 17 травня 2021 року об'єднано Балаклійським районним судом Харківської області в одне провадження.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 11/0/0-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 05.11.2020 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжено.
Останній раз ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області і від 31.01.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме до 01 квітня 2022 року.
На підставі ч.6 ст.615 КПК України обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, а саме до 01.06.2022 року.
Прокурор вважає, що є достатньо підстав вважати обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 395, ч. 3 ст.15, п.13 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтованими, вчиненні ним 2 кримінальних проступки, 1 нетяжкого злочину, 3 тяжких злочини, а також 1 особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Прокурор вказує на те, що необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_3 , пов'язана з тим, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового слідства, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися та продовжують існувати, про що відповідно положень ст. 178 КПК України свідчать такі обставини: ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 125, ст. 395, ч. 3 ст.15, п.13 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України. Один зі злочинів у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 за ч. 3 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, у разі визнання винуватим передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що може спонукати його до переховування від суду;
Крім того, прокурор вказує у заявленому клопотанні, про наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 відомо про місце фактичного мешкання потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, майже всі вони мешкають в одному невеликому населеному пункті з обвинуваченим.
Про наявність ризику продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , оскільки свій злочинний умисел у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п, 13 ч. 2 ст. 115 КК України обвинувачений до кінця не довів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України), та на даний час обвинувачується у вчинення цілої низки кримінальних проступків та злочинів різної тяжкості
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на положення ст. 177, 178, 183 КПК України вказував на наявність права на звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу та на наявність підстав для задоволення клопотання. Також, враховуючи особу ОСОБА_3 , вважає неможливим застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та продовжити строк запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 зазначив, що покладає вирішення питання на розсуд суду та на підставі матеріалів наданих прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не доставлений; інтернет зв'язок, для проведення відеоконференції за допомогою системи EasyCon, або за допомогою інших засобів з ДУ «Харківським слідчим ізолятором», де, імовірно, зі слів прокурора, утримується обвинувачений, що розташоване у м. Харків встановити неможливо.
На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так, стаття 34 КПК України передбачає передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій, Луганській, Харківській областях).
Згідно зі ст. 193 КПК України клопотання про продовження строкузапобіжногозаходурозглядаєтьсязаучастіпрокурора,обвинуваченого та його захисника.
Однак, КПК України окремо не регулює питання розгляду такого клопотання в умовах, коли: в Україні введений воєнний стан; учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до судової установи для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров'ю.
До загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України), доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України).
Так, згідно зі ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Сторони кримінального провадження мають рівні права на подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом…Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В свою чергу, засада диспозитивності полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. А слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Всі ці правила закріплені паралельно з доступом до правосуддя, що розкривається через встановлені гарантії права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У даній справі судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі учасників провадження під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , але з об'єктивних причин, участь особи, щодо якої вирішується вказане питання забезпечити не вдалось.
З огляду на викладене, розгляд судом клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою в умовах воєнного стану за відсутності обвинуваченого, здійснюється на підставі загальних засад кримінального провадження і відповідає конституційному принципу верховенства права і на думку суду не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина (обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану), а забезпечить оперативний і об'єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так у клопотанні прокурором зазначено, що ухвалою Харківського апеляційногосуду від 27 січня 2021 року вказане кримінальне провадження передано до Балаклійського районного суду для розгляду по суті.
25 серпня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220760000075 за обвинуваченням ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 185 КК України спрямовано до суду для розгляду по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2021 року вказане кримінальне провадження передано до Балаклійського районного суду для розгляду по суті.
21 жовтня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220760000150 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України спрямовано до суду для розгляду по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.03.2021 року вказане кримінальне провадження передано до Балаклійського районного суду для розгляду по суті.
В подальшому вказані обвинувальні акти 17 травня 2021 року об'єднано Балаклійським районним судом Харківської області в одне провадження.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 11/0/0-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 05.11.2020 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжено.
Останній раз ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області і від 31.01.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме до 01 квітня 2022 року.
На підставі ч.6 ст.615 КПК України обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, а саме до 01.06.2022 року.
Суд встановив, що кримінальне провадження відносно останнього перебуває на стадії судового розгляду.
Отже, в даному випадку підлягають застосуванню вимоги ч.6 ст.615 КПК України, яка встановлює, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Відповідно до ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Прокурором надано розписку обвинуваченого ОСОБА_3 про отримання ним клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 30.05.2022 року та надано довідку від 10.05.2022 року відповідно до якої в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» доступ до глобальної мережі інтернет відсутній.
Частиною 6 ст.193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
При розгляді клопотання судом встановлено, що застосовуючи до ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під вартою 05 листопада 2020 р., та який неодноразово в подальшому було продовжено судом було враховано наявність ризиків, передбачених п.1, п. 2 п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд обґрунтував. Вказані ризики на сьогодні не втратили свого значення.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність застосування до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, що узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.
Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та особу обвинуваченого, заслухавши прокурора, вислухавши думку захисника, суд приходить до висновку, що запобіжний захід тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України необхідно продовжити до 31 липня 2022 року, оскільки ризики, які були враховані судом при обрані йому запобіжного заходу тримання під вартою на сьогодні не змінилися.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 184, 193, 331, 615 КПК України, суд, -
постановив:
продовжити запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3 до 31 липня 2022 року.
Копію ухвали направити для виконання прокурору Чугуївської окружної прокуратури Харківської області та Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення повного тексту ухвали.
Суддя ОСОБА_1