Справа № 204/6892/21
Провадження № 3/204/43/22
27 січня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Білик І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо ідентифікаційного номера не відомі,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, суд -
27 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №826119 від 28.08.2021 року, громадянка ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує батьківські обов'язки по відношенню до своїх дітей, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_1 27.08.2021 року близько 15 год. 30 хв. знаходячись біля приміщення виконкому за адресою: м.Дніпро, пр.Пушкіна, 65, малолітні діти знаходились без батьківської опіки, жебракували.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, у протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення судових повісток, про причини неявки суду не повідомила. Однак, суддя вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду, суддя розцінює, як спробу до затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вивчивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши все між собою у сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними матеріалами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №826119 від 27 серпня 2021 року (арк.с.1);
- поясненнями ОСОБА_1 (арк.с.3);
- висновком за матеріалами ЖЕО №19430 від 30.08.2021 р. (арк.с.4);
- супровідним листом т.в.о. начальника відділення №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Міщенко Олени (арк.с.5);
- супровідним листом начальника відділення №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Тимченко Віталія (арк.с.6);
- супровідним листом начальника відділення №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Клешні Вячеслава (арк.с.7);
- рапортом співробітника поліції від 27.08.2021 року (арк.с.8);
Таким чином, факт наявності складу адміністративного правопорушення діях ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, у своїй сукупності, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №826119 від 27 серпня 2021 року; поясненнями ОСОБА_1 ; висновком за матеріалами ЖЕО №19430 від 30.08.2021 р; супровідним листом т.в.о. начальника відділення №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Міщенко Олени; супровідним листом начальника відділення №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Тимченко Віталія; супровідним листом начальника відділення №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Клешні Вячеслава; рапортом співробітника поліції від 27.08.2021 року, які є узгодженими та взаємопов'язаними між собою.
Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи, що строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився 27.11.2022 року, станом на день розгляду справи закінчився строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі.
Однак, суд звертає увагу на те, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, з чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч.2 ст. 283 КУпАП є обов'язковим і для цього виду постанов.
Крім того, враховуючи відповідні положення ЦПК України та КАС України щодо обов'язковості висновків суду у справі про адміністративне правопорушення при розгляді цивільного чи адміністративного позову в частині висновків про те, чи мали місце певні дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою, виходячи з принципів верховенства права та однієї із засад судочинства, передбаченої п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України, якою є забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про те, що визнання вини особи є обов'язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ.
Аналіз диспозиції та санкції ст. 184 КУпАП дають підстави стверджувати, що дані правопорушення відповідають критеріям кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства, де визнання вини є обов'язковим відповідно до положень ст. 17, ч.4 ст.374 КПК України, п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України.
Зважаючи на зазначену вище правову позицію ЄСПЛ у питанні порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про те, що закриття справи у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, що указує на необхідність визнання вини.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, та справу провадженням закрити, у зв'язку з закінченням строку накладення стягнення - за п.7 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 36, 38, п.7 ст. 247, 294 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративних правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 6 ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.А.Білик