Справа № 204/2960/22
Провадження № 1-кс/204/798/22
20 травня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання старшого слідчого відділу розслідування СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022050000000499 від 18.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
19 травня 2022 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022050000000499 від 18.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 18.05.2022 на адресу СУ ГУНП в Донецькій області надійшли матеріали з УКР ГУНП в Донецькій області стосовно незаконного заволодіння грошовими коштами з банківської платіжної картки «ПриватБанку» військовослужбовця об'єднаної ремонтної технічної групи першого прикордонного загону гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у сумі 114500 грн., вчиненого групою осіб шляхом обману чи зловживання довірою. Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 18.05.2022 між старшим оперуповноваженим в ОВС УКР ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відбулася телефона розмова, в ході якої останній повідомив, що на даний час перебуває у зоні проведення бойових дій на ПрАО «Металургійний комбінат Азовсталь м. Маріуполі, Донецької області та заявив щодо скоєння кримінального правопорушення відносно нього. Так з розмови с ОСОБА_5 стало відомо, що в нього є банківська платіжна картка «ПриватБанку» № НОМЕР_1 . на котру зараховується заробітна платня за проходження служби. Дана картка прив'язана до мобільного номеру НОМЕР_2 , котрий належить ОСОБА_5 .. У зв'язку з пошкодженням електропостачання в м. Маріуполі та відсутності покриття мобільного зв'язку «ПрАТ Київстар», зв'язок з мобільним номером НОМЕР_2 відсутній з 02.03.2022 року. Заробітна картка ОСОБА_5 на даний час знаходиться у користуванні його сестри ОСОБА_8 , від котрої йому стало відомо, що було здійснено зміну пiн-коду картки та на даний час не можливо зняти грошові кошти. 17.05.2022 ОСОБА_5 за допомогою онлайн консультанта «Приватбанку» дізнався про те, що 04.05.2022 року невідомою особою змінено пароль доступу до мобільного додатку «Приват24» його особистого кабінету. 10.05.2022 використовуючи доступ до «Приват24», невідома особа змінила пін-код від картки «ПриватБанку» № НОМЕР_3 та після чого невідомою особою з вищевказаної банківської платіжної картки було переведено грошові кошти у розмірі 114 500 гривень на картку клієнта «А-Банку» № НОМЕР_4 . Зі слів ОСОБА_5 реквізити картки, пін-код та іншу інформацію знала лише його співмешканка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 .18.05.2022, під час проведення опитування ОСОБА_9 , остання повідомила що з 02.05.2022 по 17.05.2022 року разом з подругою ОСОБА_10 та її мамою ОСОБА_11 знімали квартиру у м. Дніпро. Про факт зникнення грошових коштів з банківської платіжної картки ОСОБА_12 їй стало відомо коли він після тривалого часу вийшов на зв'язок та повідомив що він живий, та в нього хтось зняв гроші з його зарплатного рахунку. В ході допиту остання заявила, що вважає, що її подруга ОСОБА_10 , могла зняти ці грошові кошти. Тому що раніше коли вони були у м. Дніпро то вони разом ходили до відділення «Київстар» де ОСОБА_13 відновлювала якусь сім карту. Також остання повідомила що, 16.05.2022 будучи у м. Дніпро вони з ОСОБА_10 ходили до відділення банку «АБанк», що за адресою м. Дніпро вул. Батумська, 11, де о 16:18 год. зняли з її рахунку гроші у сумі 50 500 грн. Після зняття грошей ОСОБА_10 передала їх ОСОБА_9 а вона вже їх поклала до своєї сумки. Після цього вони пішли до відділення обміну грошей де ОСОБА_10 купила 700 доларів а ОСОБА_9 заплатила за них близько 25 000 грн. Та 5 000 грн. заплатила за викуп її телефона з ломбарду, який вона раніше туди заклала. Прийшовши додому ОСОБА_9 віддала куплені 700 доларів США матері її подруги ОСОБА_11 , як пояснила ОСОБА_9 вона віддала долари, у зв'язку з тим що в подальшому вони планували зняти квартиру у м. Вінниці. А 20 000 грн. залишила на своє зберігання за проханням її подруги ОСОБА_10 . Крім цього, як пояснила ОСОБА_9 наступного дня 17.05.2022 вона разом з подругою ОСОБА_10 знов пішли до того ж самого банку, де о 12:39 год. вона зняла гроші в сумі 50 500 грн., та відала їх їй тому що вона була з сумкою, які в подальшому ОСОБА_9 знову віддала ОСОБА_11 . Після проведення вказаного опитування ОСОБА_9 , було проведено огляд її мобільного телефону марки «Iphone 11» imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , контактні мобільні номери НОМЕР_7 , НОМЕР_8 . Під час проведення якого виявлено мобільні додатки «Monobank», «Abank 24», «Приват24». Крім того ОСОБА_9 добровільно надала згоду на вилучення її мобільного телефону марки ««Iphone 11», для необхідності проведення слідчих дій, написавши при цьому відповідну письмову заяву. 18.05.2022 в ході проведення допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання повідомила що на прохання її подруги ОСОБА_9 вони разом ходили до відділення «Київстар» у м. Дніпро, де ОСОБА_9 , відновлювала сім карту мобільного номеру її співмешканця ОСОБА_12 . Як пояснила їй ОСОБА_9 , це необхідно для подальшого зняття грошових коштів з банківської картки її співмешканця ОСОБА_12 , у зв'язку із проханням останнього. Після відновлення сім карти ОСОБА_12 , вони вставили ї до мобільного телефону ОСОБА_11 , на якому ОСОБА_9 , встановила «Приват 24» та очікувала надходження зарахування грошових коштів. Так 16.05.2022 року будучи у м. Дніпро ОСОБА_9 , перерахувала заробітну платню ОСОБА_12 на її банківську картку «АБанк» НОМЕР_4 декількома транзакціями, загальною сумою 50 500 грн. Того ж дня вони разом з ОСОБА_9 , пішли до відділення банку «АБанк», що за адресою м. Дніпро вул. Батумська, 11 де о 16:18 год. зняли рахунку її гроші у сумі 50 500 грн. Як пояснила остання отримані гроші знаходячись у приміщенні банку вона віддала ОСОБА_9 , яка в подальшому з них купила 700 доларів США та віддала ОСОБА_11 , крім того за 5 000 грн. викупила її мобільний телефон, який на той час був закладений у місцевому ломбарді, та 20 000 грн. залишала собі. Наступного дня 17.05.2022 року ОСОБА_9 знов перевела їй гроші та вони знову разом пішли до того ж самого банку, де о 12:39 год. ОСОБА_10 зняла гроші та відала їй. З цих грошей в подальшому ОСОБА_9 дала ОСОБА_10 14 000 грн. щоб розрахуватися за послуги ріелтора у м. Вінниці. Після проведення вказаного допиту ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , було проведено огляд її мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi» «M1910F4G», imei 1: НОМЕР_9 , imei 2: НОМЕР_10 , контактні мобільні номери: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 . Під час проведення огляду вказаного телефону виявлено мобільний додаток «Abank», у ході проведення аналізу якого встановлено, що на карту № НОМЕР_4 зараховувались наступні перекази: 16.05.2022 о 16 годині 18 хвилин надійшло 50500 грн., 16.05.2022 о 17 годині 38 хвилин надійшло 20000 грн., 16.05.2022 надійшло ще 23900 грн., та 17.05.2022 надійшло ще 50500 грн. Як пояснила ОСОБА_10 , зазначені грошові кошти їй перераховувала її знайома ОСОБА_14 , з якою разом евакуювалися з м. Маріуполя Донецької області. Крім того ОСОБА_10 , добровільно надала згоду на вилучення її мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi» «M1910F4G», imei 1: НОМЕР_9 , imei 2: НОМЕР_10 , контактні мобільні номери: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , банківської платіжної картки «Abank» № НОМЕР_4 та грошових коштів у сумі 14000 грн для необхідності проведення слідчих дій, написавши при цьому відповідну письмову заяву. 18.05.2022 в ході проведення допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання підтвердила факт передачі їй грошових коштів, які їй 16.05.2022 та 17.05.2022 передали її донька ОСОБА_10 , з подругою ОСОБА_9 . Зі слів останньої її донька пояснила що це гроші, які їй переказав її знайомий ОСОБА_15 . Після проведення вказаного допиту ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було проведено огляд її мобільного телефону марки «Redmi Note» «M2006C3LG», imei 1: НОМЕР_13 , imei 2: НОМЕР_14 , контактний мобільний номер НОМЕР_15 . Під час проведення якого виявлено мобільні додатки «Oshadbank» та «Abank 24». Крім того ОСОБА_11 , добровільно надала згоду на вилучення її мобільного телефону марки «Redmi Note» «M 2006C3LG», imei 1: НОМЕР_13 , imei 2: НОМЕР_14 , контактний мобільний номер НОМЕР_15 та грошових коштів у сумі 700 доларів США, які вона отримала знаходячись у м. Дніпрі від знайомої дівчини ОСОБА_16 , зазначене остання надала для необхідності проведення слідчих дій, написавши при цьому відповідну письмову заяву. Таким чином, необхідністю накладення арешту на - 5 (п'ять) зразків вугілля, який є доказом злочину та речовим доказом, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження., у зв'язку із чим підлягає арешту, тобто тимчасовому позбавленню за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, у зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням.
В судове засідання слідчий не з'явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, які в ньому зазначені.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.172 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт майна може розглядатися без повідомлення власника майна, його представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя робить висновок, про можливість розглянути клопотання у судовому засіданні без виклику власника майна, для уникнення в подальшому унеможливлення виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, слідчий суддя повинен керуватись вимогами ст. ст. 170-173 КПК, тобто перевірити: наявність підстав для арешту; обґрунтованість клопотання слідчого про необхідність арешту майна; чи встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; чи відносяться особи, на майно яких накладається арешт, до підозрюваних, обвинувачених, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого; чи внесені дані у відношенні відповідних осіб в ЄРДР; чи надана правова кваліфікація кримінально-караним діянням службових осіб відповідного підприємства.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022050000000499 від 18.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами УКР ГУНП в Донецькій області.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_10 , добровільно надала згоду на вилучення її мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi» «M1910F4G», imei 1: НОМЕР_9 , imei 2: НОМЕР_10 , контактні мобільні номери: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , банківської платіжної картки «Abank» № НОМЕР_4 та грошових коштів у сумі 14000 грн для необхідності проведення слідчих дій, написавши при цьому відповідну письмову заяву.
Постановою клопотання старшого слідчого відділу розслідування СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 від 18 травня 2022 року вилучені предмети були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022050000000499 від 18.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Отже, слідчий суддя зазначає, що підставою для накладення арешту на виявлене та вилучене в ході проведеного огляду майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, що відповідає підставам та меті арешту майна, визначеному ч.2 ст.170 КПК України, а вилучені речі могли бути засобами вчинення злочину та зберігати ознаки протиправної діяльності. Оцінюючи правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб, слідчий суддя визнає за необхідне накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, та запобігання в подальшому можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки наразі даний захід є необхідним.
З наданих матеріалів вбачається, що майно, яке було вилучено під час проведення огляду, має важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, а отже це є достатньо обґрунтованим і вагомим для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходом забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що згідно ч.3 ст.170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього.
Крім того слідчий суддя зважає на те, що наявність чи відсутність складу злочину в діях відповідних осіб можна встановити саме під час проведення досудового розслідування, а з метою забезпечення та збереження вказаного майна і виникла необхідність в накладенні арешту на майно.
У випадку, якщо в подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст.28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, власник майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст.174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на вищезазначені речі є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, направлене у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України та з метою збереження речових доказів, підлягає задоволенню, оскільки речі мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є доказом, за допомогою якого можливо встановити обставини вчинення кримінального правопорушення, а не застосування цього заходу створить перешкоди встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.110,170-173,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022050000000499 від 18.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» «M1910F4G», imei 1: НОМЕР_9 , imei 2: НОМЕР_10 , контактні мобільні номери: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , на банківської платіжну картку «Abank» № НОМЕР_4 та на грошові кошти у сумі 14000 грн. які 18.05.2022 було вилучено у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з її добровільної згоди, шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1