Справа № 204/2931/22
Провадження № 1-кс/204/785/22
19 травня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецької області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12022052410000271 від 17 травня 2022 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України,-
18 травня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецької області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12022052410000271 від 17 травня 2022 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що з 17.05.2022 до ЧЧ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з письмової заявою звернувся гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у період часу з 09.00 год. по 16.00 год. 16.05.2022, невідомі особи перебуваючи на подвір'ї поблизу будинку №22 по вул. Європейській у м. Покровську Донецької області, незаконно заволоділи транспортним засобом марки ВАЗ-210994-20 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 . Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши заявникові матеріальну шкоду. Відомості про скоєне кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесені слідчим СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052410000271 від 17 травня 2022 року, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 289 КК України та цього ж дня розпочато досудове розслідування. В ході досудового розслідування встановлено, що 17.05.2022 до ЧЧ Покровського РУП надійшло повідомлення по телефону, про те що, за адресою: АДРЕСА_1 , з подвір'я домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , невідомі особи в військовій формі ЗСУ намагаються незаконного заволодіти автомобілем марки MERCEDES-BENZ ATEGO, з номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про скоєне кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесені слідчим СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052410000272 від 17 травня 2022 року, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України та цього ж дня розпочато досудове розслідування. 18 травня 2022 року прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил вищевказані кримінальні провадження об'єднані в одне кримінальне провадження та якому присвоєно єдиний №12022052410000271, оскільки досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях здійснюється у відношенні декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення. Під час проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні, виявлено автомобіль марки «КАМАЗ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за допомогою якого троє військовослужбовців намагались незаконно заволодіти транспортним засобом «Mercedes-Benz» моделі «Atego», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_7 . 17 травня 2022 року, на відкритій ділянці місцевості, розташованої поблизу будинку №22 по вул. Європейській у м. Покровську Донецької області, було оглянуто транспортний засіб марки «КАМАЗ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 та направлено на адресу Покровського РУП до вирішення питання по суті. Під час проведених оперативно-розшукових заходів, встановлено, що вказаний автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу являється ТОВ «Елктросталь-Курахове», розташоване за адресою: Донецька область, Покровський р-н, м. Курахове, вул. Промислова Зона, 115 та в подальшому у зв'язку з уведенням мобілізації та введенням воєнного стану, вказаний автомобіль на підставі акту про примусове відчуження або вилучення майна, вищевказаний автомобіль було переданий в/ч НОМЕР_4 . На теперішній час у слідства існують обґрунтовані підстави вважати, що вищевказаний автомобіль марки «КАМАЗ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є безпосереднім предметом злочину та речовим доказом по даному кримінальному провадженню та міг залишити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим підлягає арешту, тобто тимчасовому позбавленню за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, у зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням.
В судове засідання слідчий не з'явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, які в ньому зазначені.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.172 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт майна може розглядатися без повідомлення власника майна, його представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя робить висновок, про можливість розглянути клопотання у судовому засіданні без виклику власника майна, для уникнення в подальшому унеможливлення виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, слідчий суддя повинен керуватись вимогами ст. ст. 170-173 КПК, тобто перевірити: наявність підстав для арешту; обґрунтованість клопотання слідчого про необхідність арешту майна; чи встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; чи відносяться особи, на майно яких накладається арешт, до підозрюваних, обвинувачених, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого; чи внесені дані у відношенні відповідних осіб в ЄРДР; чи надана правова кваліфікація кримінально-караним діянням службових осіб відповідного підприємства.
Встановлено, що У провадженні СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, перебувають матеріали досудового розслідування за №12022052410000271 від 17 травня 2022 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України,.
З матеріалів клопотання вбачається, що на відкритій ділянці місцевості, розташованої поблизу будинку №22 по вул. Європейській у м. Покровську Донецької області, було оглянуто транспортний засіб марки «КАМАЗ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який було вилучено на адресу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області до вирішення питання по суті.
Постановою слідчого Покровського РУП ГУНП в Донецької області ОСОБА_3 від 17 травня 2022 року вилучені предмети були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12022052410000271 від 17.05.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Отже, слідчий суддя зазначає, що підставою для накладення арешту на виявлене та вилучене в ході проведеного огляду майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, що відповідає підставам та меті арешту майна, визначеному ч.2 ст.170 КПК України, а вилучені речі могли бути засобами вчинення злочину та зберігати ознаки протиправної діяльності. Оцінюючи правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб, слідчий суддя визнає за необхідне накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, та запобігання в подальшому можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки наразі даний захід є необхідним.
З наданих матеріалів вбачається, що майно, яке було вилучено під час проведення огляду, має важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, а отже це є достатньо обґрунтованим і вагомим для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходом забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що згідно ч.3 ст.170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього.
Крім того слідчий суддя зважає на те, що наявність чи відсутність складу злочину в діях відповідних осіб можна встановити саме під час проведення досудового розслідування, а з метою забезпечення та збереження вказаного майна і виникла необхідність в накладенні арешту на майно.
У випадку, якщо в подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст.28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, власник майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст.174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на вищезазначені речі є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, направлене у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України та з метою збереження речових доказів, підлягає задоволенню, оскільки речі мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є доказом, за допомогою якого можливо встановити обставини вчинення кримінального правопорушення, а не застосування цього заходу створить перешкоди встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.110,170-173,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецької області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12022052410000271 від 17 травня 2022 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України - задовольнити.
Накласти арешт та накласти арешт на майно, що було вилучене 17.05.2022 під час проведення огляду на відкритій ділянці місцевості, розташованої поблизу будинку №22 по вул. Європейській у м. Покровську Донецької області, а саме: автомобіль марки «КАМАЗ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу являється ТОВ «Елктросталь-Курахове», розташоване за адресою: Донецька область, Покровський р-н, м. Курахове, вул. Промислова Зона, 115 та в подальшому у зв'язку з уведенням мобілізації та введенням воєнного стану, вказаний автомобіль на підставі акту про примусове відчуження або вилучення майна, переданий в/ч НОМЕР_4 , шляхом накладення заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1