Справа № 202/2261/22
Провадження № 1-кс/202/1862/2022
01 червня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №4202205212000347 від 18.05.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Запоріжжя, одруженому, який має на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовцю ЗСУ за мобілізацією на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО), солдата, раніше не судимому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
31.05.2022 слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивовано тим, що в провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження №420220521200000347 від 18.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
28.02.2022 громадянин ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) для постановки на військовий облік, при цьому усвідомлював, що в Україні введений з 24.02.2022 воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та можливість за потреби бути призваним по мобілізації до лав Збройних Сил України.
В той же день громадянина ОСОБА_5 направлено на військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку останній пройшов впродовж дня та отримав довідку ВЛК про те, що він за станом здоров'я придатний до військової служби.
28.02.2022 солдата ОСОБА_5 направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) № 2 від 28.02.2022 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) та солдат ОСОБА_5 вважається таким, що з 28.02.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту відправлення до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО), тобто з 28.02.2022 солдат ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
01.03.2022 солдат військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) ОСОБА_5 прийняв присягу на вірність народу України.
У період з 01.03.2022 по 26.04.2022 солдат військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) ОСОБА_5 пройшов базову вогневу підготовку.
05.05.2022 в період часу з 15:00 до 16:00 під час шикування особового складу 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони (далі - НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО)) за місцем тимчасового розташування військової частини у АДРЕСА_2 командиром 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) капітаном ОСОБА_7 , який є начальником за посадою та військовим званням відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) солдата ОСОБА_5 , доведено для виконання письмовий наказ № 16 ДСК від 03.05.2022 командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) підполковника ОСОБА_8 здійснити марш за маршрутом Костянтинівка-Гірське та зайняти оборону у визначеному місці.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО), будучи обізнаним із порядком проходження, несення внутрішньої служби, порядком віддання, виконання наказів військовослужбовцями, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 11, 29, 35, 37, 49, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 11, 17 Закону України «Про оборону України», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, 05.05.2022 приблизно о 22:00, перебуваючи на шикуванні особового складу підрозділу вказаної військової частини у АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати наказ начальника - командира НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) підполковника ОСОБА_8 № 16 ДСК від 03.05.2022, який йому доведено начальником - командиром 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) капітаном ОСОБА_7 , здійснити марш за маршрутом Костянтинівка-Гірське та зайняти оборону у визначеному місці.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що своїми умисними діями вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.
30.05.2022 військовослужбовцю ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, останній в порядку ст. 208 КПК України не затримувався.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.
Крім того зазначив, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків або інших підозрюваний. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану.
При цьому необхідно врахувати, що причиною таких дій стало бажання уникнути участі в бойових діях, що може отримати своє продовження у вигляді вчинення злочину, передбаченого ст. 409 КК України «Ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману». З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім злочину, передбаченого ст. 408 КК України («Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу»).
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України, просив слідчого суддю обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з одночасним визначенням розміру застави.
Додатково, при визначені розміру застави просив врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З урахуванням майнового становища підозрюваного, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення в якому він підозрюється, визначити заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання вручене підозрюваному 30.05.2022 у присутності захисника.
Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що вважає підозру необґрунтованою, так як він не відмовлявся виконувати наказ командира. Ніякого наказу він взагалі не отримував, а лише чув пропозицію «хто готовий?». Вважати це наказом у розумінні Статуту ЗСУ неможливо. Крім того зазначив, що усі зазначені у клопотанні ризики є припущеннями прокурора та не підтверджені жодним доказом. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного та просив слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити. Крім того надав суду документи, що характеризують особу підозрюваного та зазначив, що тримання військовослужбовців в умовах слідчого ізолятора є порушенням ЗУ «Про попереднє ув'язнення».
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебувають матеріали кримінального провадження №420220521200000347 від 18.05.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.
30.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження, стороною обвинувачення доведене, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме - даними повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , довідкою ВЛК №187 тощо.
Таким чином, існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин.
Проте слідчий суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_5 на свідків за провадженням, так як останній є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу через дружні умовляння вплинути на свідків, які є його товаришами по службі, з метою отримання від них необхідних йому показань.
Також прокурором доведена наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурором доведене, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під домашнім арештом або під дією іншого більш м'якого запобіжного заходу, останній без будь-яких перешкод зможе переховуватися від слідства та суду та чинити вплив на свідків.
Приписами ст.1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» визначено, що тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Статтею 4 цього ж Закону визначено, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою є гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов'язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров'я підозрюваного, його соціальні зв'язки за місцем мешкання; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, приходжу до висновку про можливість визначення підозрюваному розміру застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_5 застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як у судовому засіданні прокурором, як того вимагає абз.4 ч.5 ст.182 КПК України, доведено, що має місце виключний випадок.
Під виключним випадком слідчим суддею розуміється те, що злочин, у якому підозрюється військовослужбовець ОСОБА_5 , вчинено під час коли триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, а отже непокора військовослужбовця законному наказу командира послаблює обороноздатність України та негативно впливає на бойовий дух та моральний стан усієї роти.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків і не є завідомо непомірним для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) підозрюваному ОСОБА_5 , для розслідування кримінального провадження №4202205212000347 від 18.05.2022, на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 01 червня 2022 року по 30 липня 2022 року.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 31.07.2022 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.
Одночасно обрати ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 496 200 грн. 00 коп. (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1