Справа № 212/8868/21
2/212/505/22
31 травня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Адамян В.А., за участю представника позивача - адвоката Морозової О.С., представника відповідача Блажко В.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я -
У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, посилаючись на те, що він працював на акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - Відповідач, АТ «Кривбасзалізрудком», підприємство, раніше - ВАТ «Кривбасзалізрудком», діяльність якого було приведено у відповідність до ЗУ «Про акціонерні товариства») в умовах впливу шкідливих факторів на посаді гірника очисного забою шахти «Гвардійська» з 13.08.1991 року та на посаді машиніста бурових установ з 04.05.1992 року по 20.12.2016 року. Внаслідок праці в умовах впливу шкідливих факторів він отримав професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова та шийна, сидеросилікоз. Висновком МСЕК позивачу вперше встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності з 15.12.2016 року строком до 01.01.2018 року. 23.01.2018 року підтверджено 50 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності строком до 01.01.2020 року. 06.04.2021 року встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення звичного способу життя, потреба додаткових зусиль для організації життя, порушенням нормальних життєвих зв'язків, внаслідок неможливості вести активне життя. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 300000,00 гривень, які просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу наданий строку для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву та 20 жовтня 2021 року надав його до суду. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується в повній мірі з пред'явленими позовними вимогами та вважає, що позивачем не доведений факт спричинення професійними захворюваннями моральної шкоди саме діями відповідача. Окрім цього, на думку відповідача, заявлений розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
01 листопада 2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких він просить позовну заяву задовольнити з підстав викладених у ній. Також посилається на те, що не погоджується із доводами представника відповідача про недоведеність завдання підприємством відповідача моральної шкоди.
Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року розгляд справи призначений в судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням неможливості проведення розгляду справи за наявними матеріалами.
06 грудня 2021 року справу знято з розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Ваврушак Н.М. у нарадчій кімнаті.
24 січня 2022 року розгляд справи відкладено, у зв'язку із неявкою сторони позивача у судове засідання.
Ухвалою суду від 01 березня 2022 року розгляд справи відкладений за клопотанням представника відповідача про те, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України.
Позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача - адвокат Морозова О.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Блажко В.А. у судовому засіданні вказав, що позивач був повідомлений про шкідливість праці та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працював на посаді гірника очисного забою шахти «Гвардійська» ВАТ «Кривбасзалізрудком» з 13.08.1991 року, на посаді машиніста бурових установ ПАТ «Кривбасзалізрудком» у період з 04.05.1992 року по 20.12.2016 року (а.с. 11-13).
Висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 14.07.2016р. № 994 було встановлено зв'язок захворювань ОСОБА_2 з умовами його праці (а.с. 29-30).
02 вересня 2016 року на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання виявленого у ОСОБА_2 : радикулопатія попереково-крижова та шийна; сидеросилікоз. Професійне захворювання виникло, у зв'язку із тривалою дією шкідливих факторів виробничого середовища (п.16 Акту). Причинами виникнення професійного захворювання є: важкість праці та пил фіброгенної дії, які перевищували допустимі норми (п.17 Акту) (а.с.14-16).
Відповідно до висновків Обласної МСЕК № 6 серії 12 ААА № 043442 та № 074303 від 15.12.2016 року позивачу ОСОБА_2 вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності, з яких - 40% за професійним захворюванням радикулопатія та 10% - сидерос, та третю групу інвалідності строком до 01.01.2018 року (а.с. 22-23).
Висновками Обласної МСЕК № 6 серії 12 ААА № 649811 та № 046421 від 23.01.2018 року позивачу ОСОБА_2 підтверджено 50% втрати професійної працездатності, з яких - 40% за професійним захворюванням радикулопатія та 10% - сидерос, та третю групу інвалідності строком до 01.01.2020 року (а.с. 24-25).
Висновком Обласної МСЕК № 6 серії 12 ААА № 627639 від 06.04.2021 року позивачу ОСОБА_2 встановлено 50% втрати професійної працездатності, з яких - 40% за професійним захворюванням радикулопатія та 10% - сидерос, та третю групу інвалідності безстроково. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза та переохолодження. (а.с. 26).
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним професійного захворювання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Доводи відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у позивача під час його роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 02.09.2016 року.
За таких обставин суд вбачає, що АТ «Кривбасзалізрудком» повинно нести відповідальність за заподіяну ОСОБА_2 моральну шкоду спричинену професійними захворюваннями - радикулопатія та сидеросилікоз.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 50%, встановлення 3 групи інвалідності, які встановлені безстроково, періоду роботи на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці - близько 25 років, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 140000,00 гривень без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1400,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України « Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,137-141, 258-259, 263-265, 279, 354, 435 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 140000 (сто сорок тисяч) гривень 00 копійок, без урахування податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», код ЄРДПОУ 00191307, місцезнаходження юридичної особи: вул. Симбірцева, 1-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029.
Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2022 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак