Справа № 587/2705/21
06 червня 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Суми клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12021200480002158 від 26 вересня 2021 року щодо ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,-
В провадженні Сумського районного суду Сумської області знаходиться клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12021200480002158 від 26 вересня 2021 року щодо ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, яке надійшло 17 грудня 2021 року.
Прокурор звернулася з письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного діяння яке підпадає під ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. Під час проведення досудового розслідування, на підставі висновку експертизи №471 від 22.11.2021 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії простої форми, безперервний перебіг зі стабільним ефектом, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом. ОСОБА_5 переховувався від органів досудового слідства, 22.10.2021 був оголошений в розшук. 18.11.2021 місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлено, та відносно останнього було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. У подальшому, під час здійснення досудового розслідування, залишив місце мешкання, про що не повідомив слідчого. Таким чином порушив домашній арешт та тривалий час його місце знаходження було невідомо. Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння проти власності та на момент його вчинення перебував у неосудному стані, є достатні підстави застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру. Раніше неодноразово до нього застосовувались примусові заходи медичного характеру, тобто схильний до вчинення суспільно-небезпечних діянь, вчинив тяжке суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 підтримала думку свого підзахисного, вважала, що необхідно відмовити прокурору в задоволеному клопотанні, через те, що ризики на які він посилається є недоведеними, ОСОБА_5 тривалий час перебуває на лікуванні, стан його стабілізувався, вважала за можливе обрати більш м'якший запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд враховує, що на даний час не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 переховувався від органів досудового слідства, був оголошений в розшук, під час здійснення досудового розслідування залишив місце мешкання, про що не повідомив слідчого, чим порушив обраний відносно нього домашній арешт, раніше неодноразово до нього застосовувались примусові заходи медичного характеру, тобто схильний до вчинення суспільно-небезпечних діянь, вчинив тяжке суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 186 КК України.
Заявлені стороною обвинувачення ризики є триваючими, не спростовані стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що давало б суду підстави застосувати більш м'який запобіжний захід стосовно підозрюваного.
Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне правопорушення у стані неосудності.
У відповідності до ч.1 ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Відповідно до ч.2 ст. 508 КПК України, передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Згідно ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Частина 1 ст. 514 КПК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
З огляду на вказане, суд вважає, що застосування іншого запобіжного заходу є неможливим з урахуванням його небезпечної поведінки, про що вказує характер його дій, викладених у клопотанні та встановлених в судовому засіданні.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно продовжити застосування запобіжниого заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» (м. Ромни, бвр. Московський,29) - на строк 60 днів , тобто до 04 серпня 2022 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 314-316, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» (м. Ромни, бвр. Московський,29) - на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 серпня 2022 року, включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1