Справа №573/467/22
Номер провадження 1-кс/573/129/22
06 червня 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
слідчої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Сумської області, м. Білопілля, не працюючого, із вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не інваліда,
запобіжного заходу у виді домашнього арешту
03 червня 2022 старший слідчий СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2022 у вечірній час приблизно 19 годині ОСОБА_5 разом із раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпивали спиртні напої під навісом в дворі за місцем проживання ОСОБА_5 , яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Біля 21 години між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла словесна сварка, у ході якої ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_5 по обличчю, що дуже розізлило останнього. У цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, ОСОБА_5 взяв із тумби біля себе кухонний ніж та умисно наніс лівою рукою 1 удар ножем в область правого боку ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_5 припинив свої протиправні дії.
У результаті вчинення вказаних дій, ОСОБА_5 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження у вигляді: «Проникаючого ножового поранення черевної порожнини. Поранення лівої долі печінки. Внутрішньочеревна кровотеча. Травматичний шок». Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200570000113 від 02.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.
02.06.2022 о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, який представляє собою житло підозрюваного ОСОБА_5 , у ході проведення якого виявлено знаряддя скоєного злочину (кухонний ніж) та інші сліди злочину; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив про обставини скоєного проти нього злочину за ч. 1 ст. 121 КК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка була очевидцем скоєння злочину; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який розповів про обставини скоєного ним злочину за ч. 1 ст. 121 КК України; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , який на місці скоєння злочину продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підозрюваний ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
Підставами вважати, що ОСОБА_5 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є те, що ОСОБА_5 , розуміючи, що за вчинений злочин, передбачена безальтернативна міра покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років може переховуватись від органів слідства та суду, оскільки останній офіційно ніде не працює, розлучений, дітей на утриманні не має. Крім того, у останнього відсутні сталі соціальні зв'язки, здатні забезпечити його правомірну поведінку.
Крім того, ОСОБА_5 особисто знайомий із потерпілим ОСОБА_7 та свідками у вказаному кримінальному провадженні, а тому є підстави вважати, що останній матиме можливість незаконно впливати на них через застосування до них погроз або фізичної сили, що може суттєво вплинути на повноту та об'єктивність досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Тому, з метою запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою запобігання переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного, та вчиняти інші кримінальні правопорушення існує необхідність застосувати запобіжний захід, який певним чином обмежить свободу пересування підозрюваного та забезпечить реальне виконання покладених на нього процесуальним законом обов'язків.
У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_5 зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, які свідчать про вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому встановленим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів окрім як домашнього арешту в певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали з мотивів, зазначених вище.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 Конституції України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини, ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 суд керується не лише положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а й відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини з цього приводу, відображену в рішеннях «Чеботарь проти Молдови», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, пред'явлена ОСОБА_5 підозра за ч. 1 ст. 121 КК України має місце та на даному етапі досудового розслідування підтверджується достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадженні відсутні.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Враховуючи те, що обставини та підстави обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є доцільними, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби з 20 год. до 06 год. наступного дня без застосування електронного засобу контролю за місцем фактичного проживання строком на два місяці.
Статтею 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд приходить до того, що згідно матеріалів клопотання останній фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 .
При цьому суд також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі їх наявності), а також утриматися від спілкування з іншим учасниками кримінального провадження.
Суд вважає, що на даному етапі вказана міра запобіжного заходу є такою, що відповідає інтересам підозрюваного та в достатній мірі забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, як сторони кримінального провадження.
Враховуючи викладене вище, не вирішуючи питання про винуватість підозрюваного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 181, 199, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби без застосування електронного засобу контролю, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, м. Білопілля, українця, громадянина України, не працюючого, із вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не інваліда, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 20 години до 06 години наступного дня без застосування електронного засобу контролю за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто по 04 серпня 2022 року , поклавши на нього відповідні обов'язки:
-прибувати до суду, прокурора та слідчого за першою вимогою;
-заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прибуття до слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків визначити терміном на два місяці з дня винесення даної ухвали, але не більше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання даної ухвали та контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя