Справа № 226/3800/21
Справа № 226/3800/21
Провадження № 2/226/139/2022
06 червня 2022 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Григор О.І.,
учасники цивільного процесу:
позивач (представник не з'явився),
відповідач ОСОБА_1 (не з'явився),
розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в обґрунтування якого вказав, що 20 вересня 2020 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі Умови та Правила) з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил відповідачу наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Але, у порушення наведених норм закону та умов укладеного договору, відповідач зобов'язання, взяті на себе, належним чином не виконав. Станом на 09 листопада 2021 року, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 10898,37 грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 7526,31 грн, заборгованість з відсотків - 3372,06 грн. Дану суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, до судового засідання не з'явилися. Позивач просить суд розглянути справу у відсутність його представника. Не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку в разі неявки до судового засідання відповідача.
Відповідач, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду згідно вимог процесуального закону, двічі до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позов не надав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Судом встановлено, що 20 вересня 2020 року між сторонами по справі був укладений Договір про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку, що підтверджується анкетою-заявою, підписаною як позивачем так і відповідачем та відкритий кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. При цьому кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення). Порядок погашення заборгованості визначено щомісячними платежами (а.с. 8,оборотна сторона).
Згідно наданого розрахунку, станом на 09.11.2020 року за відповідачем значиться заборгованість в розмірі 10898,37 грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 7526,31 грн, заборгованість з відсотків - 3372,06 грн (а.с.7-8).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно за ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно за ч.1 та ч.3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо неповернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За положеннями ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їхнього відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Вивченням анкети-заяви від 20 вересня 2020 року, яка підписана відповідачем, встановлено, що в ній не зазначена процентна ставка, яка застосовується при користуванні позичальником кредитними коштами.
Матеріали справи не містять підтверджень, зміст яких саме Тарифів і Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» розумів відповідач, що саме з ними він ознайомився і погодився, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
У зв'язку з тим, що підтвердження про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг не надані, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви.
Суду надані Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем 20.09.2019 року за програмою «Кредитна картка» (а.с. 9-10), Витяг Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 10-15).
Вказаний паспорт споживчого кредиту судом не приймається, оскільки у ньому зазначено три види кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD» та «Зелена» з різними відсотковими ставками, в той час, як АТ «Акцент-Банк» не надало суду доказів типу виданої відповідачу кредитної картки.
Надані позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку», які не містять підписи відповідача також не є доказами того, яку саме картку отримав ОСОБА_1 у користування.
До того ж, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Суд не враховує висновки ВС від 02.12.2020 у справі №284/157/20-ц щодо необхідності врахування положень договору у разі їх належного погодження сторонами, складеними у формі паспорту кредитування, за обставин цієї справи не можуть свідчити про доведеність вимог банку у відповідній частині, адже в паспорті кредитування наявні різні умови кредитування в залежності від виду картки, яку отримав позичальник, оформлюючи в банку кредитний договір, що в даному випадку неможливо встановити згідно наявних у матеріалах справи доказів.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг і Тарифи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 і має бути застосована і у цій справі, виходячи з тотожності правовідносин сторін.
Беручи до уваги основні засади цивільного законодавства та необхідність особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у вищенаведеному рішенні зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Відтак, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору Банк дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк.
З огляду на встановлені обставини, приведені правові норми та правові висновки, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за договором кредиту не має, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за процентами в сумі 3372,06 гривень є такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд виходить з такого.
В укладеному кредитному договорі у вигляді анкети-заяви сторони не обумовили розмір кредиту кредитним лімітом. Навіть у Паспорті споживчого кредиту він не визначений та міг становити від 0 до 200000 гривень.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 7526,31 гривень. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Незважаючи на відсутність в судовому засіданні відповідача і відсутність заперечень з її сторони щодо фактів укладення договору або його умов, суд вважає необхідним зазначити, що цивільне процесуальне законодавство не пов'язує обов'язок суду щодо належної оцінки наданих позивачем доказів, винесення законного рішення з реалізацією або ні відповідачем свого права на участь у судовому провадженні.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог у порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, у розмірі 1567,66 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місце реєстрації: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом в розмірі 7526,31 гривень, судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1567,66 гривень, а всього 9093 (дев'ять тисяч дев'яносто три) гривні 97 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.О. Коваленко