Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/532/22
Провадження № 2/209/547/22
іменем України
"06" червня 2022 р. м.Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
при секретарі Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представника позивача- адвоката Бажан Владислава Павловича) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бажан В.П. звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за № 2177, яким нотаріусом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) заборгованість за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 року за період з 27.11.2020 року по 15.08.2021 року у розмірі 10472,94 грн; стягнути з відповідача на користь позивача понесені неї судові витрати.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 (прізвище змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ) з українського електронного сервісу державних послуг «ДІЯ» стало відомо, що 17.12.2021 р. Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67931104 по примусовому виконанню виконавчого напису № 2177, виданого 23.09.2021 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення із Боржника на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованості в розмірі 10472,92 грн. В рамках виконавчого провадження ВП № 67931104 приватним виконавцем стягнуто із Позивача основну винагороду приватного виконавця у сумі 1047,29 грн. та суму мінімальних витрат у розмірі 400,00 грн. 17.01.2022р. Приватним виконавцем винесено постанову ВП № 67931104 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено за місцем роботи Боржника ПрАТ «ОРІЛЬ-ЛІДЕР» для звернення стягнення на доходи боржника суми боргу у розмірі 11920,23 грн. При цьому, жодних постанов від Приватного виконавця Боржник не отримував, а про їх зміст дізнався із Автоматизованої системи виконавчого провадження використовуючи ідентифікатор доступу, що зазначений в українському електронному сервісі державних послуг «ДІЯ». Таким чином, станом на сьогоднішній день, внаслідок примусового виконання виконавчого напису №2177, виданого 23.09.2021 року з позивача вже стягуються грошові кошти у загальному розмірі 11920,23 грн. Так, 23 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2177, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 року, укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", ідентифікаційний код юридичної особи 41240530. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допушено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.11.2020 р. по 15.08.2021 р. Сума заборгованості становить 9822,94 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредито становить 7344,16 грн. Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2478,78 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача 650,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 10472,94 грн. Позивач вважає оскаржуваний Виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступні обставини справи та положення діючого законодавства. 28 червня 1996 року Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, прийняла Конституцію - Основний Закон України. Статтями першою та восьмою Конституції України визначено, що Україна є правова держава, а в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ст. З Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність. За правилами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За правилами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ (надалі - Закон № 3425) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. З цього слідує, що, фактично, захист прав нотаріусами полягає у посвідченні права, яке не підлягає доказуванню, тобто без виконання функцій суду. Згідно зі ст. 87 Закону № 3425 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Законодавець, обмежуючи нотаріусів переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, виходив з того, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (ст. 124 Конституції України). Тому, частиною першою статті 88 Закону № 3425 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Саме такий порядок захисту прав кредиторів нотаріусами може забезпечити захист кредиторів від неповернення коштів, не допускаючи при цьому протиправного стягнення коштів з боржників. Так само, як і Законом № 3425, приписами пунктів 1.1. та 1.2. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктами 3.1. та 3.2. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172. Законом України «Про нотаріат», і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України закріплене правило, що вчинення виконавчих написів можливе за умови, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Разом із цим, Стягувачем не було подано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Взагалі, відсутня банківська виписка за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 р. Відсутні первинні документи, що підтверджують розмір заборгованості. Крім того, п. 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, серед іншого, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Тобто, станом на 21 вересня 2021 року - дату вчинення Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем виконавчого напису № 2177 кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, не вважаються документами, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому мають бути враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у Постанові від 21.09.2021 р. у справі № 910/10374/17 провадження № 12-5гс21. Так, Великою Палатою Верховного Суду суду було зазначено: «92. Таким чином, вчиняючи 22 травня 2017 року виконавчі написи № 779 та № 780, приватний нотаріус Авдієнко О. В. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017року № 23. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника». Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв 'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню». Таким чином, Приватним нотаріусом було порушено порядок вчинення виконавчого напису, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису № 2177 від 23.09.2021 р. таким, що не підлягає виконанню. Не можна залишити поза увагою й правовий висновок, який викладено у п. 34 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 305/2082/14-ц: «Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею Постановах від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц (провадження N 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі N 916/3006/17 (провадження N 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав». З приводу самої заборгованості повідомляю, що увесь кредит за кредитним договором № № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 р., укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», Позивачем був виплачений, але надати документи на підтвердження цього не має можливості, оскільки такі не збереглися. Позивач заявляє, що у Позивача відсутня заборгованість за Договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 р., укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за період з 27.11.2020 по 15.08.2021 року, оскільки станом на цю дату договір вже втратив чинність. Також, слід звернути увагу на складові, з яких складається заборгованість: 7344,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2478,78 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами. Із виконавчого напису не можливо встановити складові такого розрахунку (відсотки, періоди), підстав для їх нарахування (пунктів договору), у чому відмінність простроченого боргу від строкового, прострочених процентів - від строкових. Окремо Позивач зазначає, що Позивач є Боржником за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 р., укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль, правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП". Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Проте, станом на сьогоднішній день Позивачу не надходило жодного повідомлення, із наданням відповідних доказів, переходу права вимоги за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 р., до Відповідача. Відсутні будь-які правові підстави стверджувати, що ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" має право вимоги за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016р. Отже, Позивач має законне право не виконувати свого обов'язку за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 р. на користь Відповідача. Додатково, необхідно зазначити, що виконавчий напис вчинено без попереднього направлення Позивачу стягувачем чи нотаріусом будь-якої письмової вимоги про сплату боргу. Отже, нотаріусом було порушено порядок вчинення виконавчого напису, що як вже було зазначено, є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наведене позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17 та Постанові Верховного Суду від 10.11.2021 р. у справі №758/14854/20 провадження № 61-15111св21. За таких умов, Позивач вважає, що вчинений 23 вересня 2021 р. Приватним нотаріусом Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем виконавчий напис за № 2177 на загальну суму 10472,94 гри., не підлягає виконанню.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича № 2177 від 23.09.2021 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованості в розмірі 10472,94 гривень.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2022 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.34).
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
06 червня 2022 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бажан В.П. в судове засідання не з'явились, письмово просили суд провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Представник ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23 вересня 2021 року вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. № 2177 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованість за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 року в розмірі 10472,94 грн. (а.с.15).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. про відкриття виконавчого провадження ВП №67931104 від 17.12.2021 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2177 виданого 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованість за кредитним договором № 010/0198/82/0781835 від 13.12.2016 року в розмірі 10472,94 грн.(т.2 а.с.13-14).
17.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.23-24).
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Надані нотаріусом документи не дають можливості встановити дійсний розмір заборгованості та період, за який проводиться стягнення заборгованості за кредитним договором, бо серед документів, що були надані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній розрахунок заборгованості з детальним описом формування заборгованості за щомісячними платежами, а виписка з рахунку, фактично є довідкою про розмір заборгованості, яка не підтверджується іншими наданими відповідачем доказами про безспірність заборгованості.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус Золотих О.О. не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, належних доказів протилежного останнім суду не надано.
В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізналася після вчинення нотаріусом виконавчого напису, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, зокрема й щодо строків звернення до нотаріуса з такою вимогою, суд доходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496 грн. 20 коп. за подання позовної заяви, 496,20 грн за подання заяви про забезпечення позову, оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (представника позивача - адвоката Бажан Владислава Павловича) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2177, вчинений 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" ЄДРПОУ 41240530 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. за подання позовної заяви, 496,20 грн за подання заяви про забезпечення позову, а всього 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Дата складення повного судового рішення - 06.06.2022 року.
Суддя О.О. Лобарчук