Справа №173/412/22
Провадження №2/173/403/2022
01 червня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Верхньодніпровську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту», представник позивача, адвокат Цирулевський Роман Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди з правом викупу,-
28.02.2022 року до суду звернувся позивач, ТОВ «Будинок Комфорту», представник позивача, адвокат Цирулевський Р.О., з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди з правом викупу до відповідача, ОСОБА_1
23.03.2022 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
24.03.2022 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 01.06.2022 року.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить: стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором оренди майна з правом викупу № 1144201225047 від 25.12.2020 року в розмірі 44 466.25 грн., та понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 25.12.2020 року між позивачем та відповідачем в режимі онлайн, шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети згоди клієнта на сайті Позивача, був укладений Договір оренди майна з правом викупу № 1144201225047.
Згідно умов даного договору, а саме п.1.1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове володіння та користування майно, що визначене у п. 2 цього Договору, з наступним переходом права власності на такий об'єкт оренди від орендодавця до орендаря на умовах, передбачених Правилами надання майна в оренду, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Орендодавець зобов'язується прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.
Відповідно до п. 2 Договору - дані щодо об'єкта оренди, його вартість, строк оренди, розмір щомісячного платежу погоджено Сторонами.
25.12.2020 року Орендодавцем направлено орендарю в його особистий кабінет підтвердження укладання Договору.
Пунктом 3 Договору сторони погодили, що сплата орендної плати здійснюється орендарем до 25 числа (включно) кожного місяця, що слідує за місяцем укладання Договору протягом строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 25.12.2021 року.
ТОВ «Будинок Комфорту» свої зобов'язання виконав в повному обсязі та передало відповідачеві об'єкт оренди, що підтверджується Експрес-накладною № 20450325086028.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, орендні платежі, починаючи з дати укладення договору та отримання товару жодного разу не сплачував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по оплаті вартості об'єкта оренди у розмірі - 21 948.00 грн.
Відповідно до п. 6.4.6 Правил - у разі припинення договору оренди з правом викупу, в тому числі у разі одностороннього його розірвання за ініціативи орендодавця. Орендар повинен повернути орендодавцю об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний з урахуванням нормального зносу. Якщо орендар не виконує обов'язки щодо повернення об'єкта оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, а також штрафу у розмірі, визначеному у п. 8.5 даних правил, та сплатити вартість об'єкту оренди за вирахуванням суми, вже внесеної на момент припинення Договору оренди майна з правом викупу орендних платежів.
Відповідно до п. 8.5 Правил - уразі не здійснення орендарем оплати орендної плати протягом 60 календарних днів з моменту останнього платежу або укладення Договору (залежно від того, що настало раніше) орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір оренди майна з правом викупу, повідомивши орендаря за 15 днів до фактичної дати такого розірвання. У такому разі орендар зобов'язується сплатити вже нараховану орендну плату, додатково сплатити штраф в сумі 50% від загальної суми прострочення орендних платежів за договором оренди майна з правом викупу, та викупити об'єкт оренди за ціною, визначеною у Договорі оренди майна з правом викупу орендних платежів, або повернення об'єкта оренди.
01.11.2021 року Позивач скориставшись правом, визначеним у п.6.4.6 та 8.5 Порядку надіслав на адресу відповідача повідомлення про припинення Договору з 22.11.2021 року та про необхідність сплатити загальну вартість об'єкта оренди.
Оскільки заборгованість по договору № 1144201225047 оренди майна з правом викупу від 25.12.2020 року не сплачена, а об'єкт оренди не був повернутий, то позивач змушений звернутись до суду з цим позовом та просити суд в примусовому порядку стягнути з відповідача заборгованість по Договору, розмір якої станом на 11.02.2022 року, з урахуванням штрафних санкцій, визначених договором, урахуванням інфляційних втрат і 3% річних складає 44 466.25 грн., з яких:
-21 948.00 грн., сума боргу;
-10 974.00 грн., (штраф 50% від загальної с уми прострочення);
- 10 974.00 грн. (пеня);
- 418.72 (інфляційне збільшення);
-151.53 грн.. (3% річних);
Оскільки Орендар, всупереч умов Договору оренди, свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого орендна плата останнім не здійснювалась та сформувалась заборгованість, яку відповідач не погашає в установленому порядку, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 25.12.2020 року між позивачем та відповідачем в режимі онлайн, шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети - згоди клієнта на сайті Позивача, був укладений Договір оренди майна з правом викупу № 1144201225047.
Згідно умов даного договору, а саме п.1.1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове володіння та користування майно, що визначене у п. 2 цього Договору, з наступним переходом права власності на такий об'єкт оренди, (Smart /tel Xiaomi Note 9 Pro 6/128 GB Tropical Green), від орендодавця до орендаря на умовах, передбачених Правилами надання майна в оренду, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Орендодавець зобов'язується прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.
Відповідно до п. 2 Договору - дані щодо об'єкта оренди, його вартість, строк оренди, розмір щомісячного платежу погоджено Сторонами.
25.12.2020 року Орендодавцем направлено орендарю в його особистий кабінет підтвердження укладання Договору.
За вимогами ч. 1 ст.13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом також встановлено, що кредитний договір було укладено між сторонами в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до чинного законодавства прирівнюється до письмової форми.
Так, договір між сторонами було укладено в електронному вигляді шляхом виконання ними певних дій, які свідчать про укладення договору.
Зазначений договір був укладений відповідно до положень ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1,3,4,5,6, ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» - Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» - Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1,2.3 ст. 207 ЦК України - Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином судом встановлено, що договір, укладений між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 207,208 ЦК України.
Відповідно до ст. 759 ЦК України - За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України - Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно ч. 1 ст. 762 ЦК України - За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України - Договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України - Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі та передав відповідачеві об'єкт оренди, що підтверджується Експрес-накладною № 20450325086028.
Пунктом 3 укладеного Договору сторони погодили, що сплата орендної плати здійснюється орендарем до 25 числа (включно) кожного місяця, що слідує за місяцем укладання Договору протягом строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 25.12.2021 року.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, орендні платежі, починаючи з дати укладення договору та отримання товару жодного разу не сплачував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по оплаті вартості об'єкту оренди у розмірі - 21 948.00 грн.
Відповідно до п. 6.4.6 Правил - у разі припинення договору оренди з правом викупу, в тому числі у разі одностороннього його розірвання за ініціативи орендодавця. Орендар повинен повернути орендодавцю об'єкт оренди у стані , в якому він був одержаний з урахуванням нормального зносу. Якщо орендар не виконує обов'язки щодо повернення об'єкта оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, а також штрафу у розмірі, визначеному у п. 8.5 даних правил, та сплатити вартість об'єкта оренди за вирахуванням суми, вже внесеної на момент припинення Договору оренди майна з правом викупу орендних платежів.
Відповідно до п. 8.5 Правил - у разі не здійснення орендарем оплати орендної плати протягом 60 календарних днів з моменту останнього платежу або укладення Договору (залежно від того, що настало раніше) орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір оренди майна з правом викупу, повідомивши орендаря за 15 днів до фактичної дати такого розірвання. У такому разі орендар зобов'язується сплатити вже нараховану орендну плату, додатково сплатити штраф в сумі 50% від загальної суми прострочення орендних платежів за договором оренди майна з правом викупу, та викупити об'єкт оренди за ціною, визначеною у Договорі оренди майна з правом викупу орендних платежів, або повернення об'єкта оренди.
01.11.2021 року Позивач скориставшись правом, визначеним у п.6.4.6 та 8.5 Порядку надіслав на адресу відповідача повідомлення про припинення Договору з 22.11.2021 року та про необхідність сплатити загальну вартість об'єкта оренди.
Судом встановлено, що орендна плата відповідачем не здійснювалась по договору оренди майна з правом викупу № 1144201225047 від 25.12.2020 року, а об'єкт оренди не був повернутий. Розмір заборгованості відповідача станом на 11.02.2022 року, з урахуванням штрафних санкцій, визначених договором, урахуванням інфляційних втрат і 3% річних складає 44 466.25 грн., з яких:
- 21 948.00 грн., сума боргу;
-10 974.00 грн., (штраф 50% від загальної с уми прострочення);
- 10 974.00 грн. (пеня);
- 418.72 (інфляційне збільшення);
-151.53 грн.. (3% річних), що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.
Відповідно до ст.ст 77-78 ЦПК України - Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача та на підтвердження внесення щомісячних платежів орендної плати, тобто встановлено, що відповідачем взяті на себе зобов'язання не виконувались. При цьому, суд також зважує й на ту обставину, що орендар не був позбавлений можливості звернутися до орендодавця з пропозицією щодо зменшення орендної плати чи реструктуризацію заборгованості, але цим правом не скористався. Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481.00 грн., оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Цирулевський Роман Олександрович, про стягнення заборгованості за договором оренди з правом викупу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту», юридична адреса: 01133 вул. Генерала Алмазова,13А кім.200 м. Київ, код ЄДРПОУ 43170476, заборгованість за Договором оренди майна з правом викупу № 1144201225047 від 25.12.2020 року в розмірі 44 466 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 25 коп. за період з 25.12.2020 року по 11.02.2022 року, яка складається з наступного :
- 21 948.00 грн., сума боргу;
-10 974.00 грн., (штраф 50% від загальної с уми прострочення);
- 10 974.00 грн. (пеня);
- 418.72 (інфляційне збільшення);
-151.53 грн.. (3% річних).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту», юридична адреса: 01133 вул. Генерала Алмазова,13А кім.200 м. Київ, код ЄДРПОУ 43170476, 2 481.00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення у набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 01.06.2022 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 06.06.2022 року
Дата набрання законної сили 02.07.2022 року.