02 червня 2022 року
м. Рівне
Справа № 949/1109/20
Провадження № 22-ц/4815/202/22
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Боймиструка С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
учасники справи: ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про розірвання договору оренди землі,
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області та просить розірвати з 03 березня 2020 року договір оренди землі, укладений 28 листопада 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області від 06.11.2000 року, ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що 28 листопада 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області та ним укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 5621888700:04:006:0021, яка розташована на території Туменської сільської ради Дубровицького району Рівненської області. Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області наказом №1554 від 02 квітня 2020 року (отриманий 12 квітня 2020 року), на його звернення від 28 лютого 2020 року (отримане 03 березня 2020 року) щодо розірвання договору оренди, його повідомлено про те, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області №17-2571/16-18-СГ від 19 жовтня 2018 року дана земельна ділянка переведена в категорію землі житлової та громадської забудови і розпорядження нею здійснює Дубровицька районна державна адміністрація. Про зміну розпорядника даної земельної ділянки, до його звернення про розірвання договору оренди, він не повідомлявся. У зв'язку із цим, 13 квітня 2020 року йому на адресу Дубровицької районної державної адміністрації скерований лист про розірвання договору оренди даної земельної ділянки з 28 лютого 2020 року, тобто з моменту подання вказаної заяви до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області. До цього часу рішення про розірвання договору оренди землі не прийняте. Пунктом 38 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, серед іншого, за взаємною згодою сторін. На даний час він не має змоги виконувати істотні умови даного договору, в частині сплати орендної плати, розмір якої постійно міняється, у зв'язку із зміною коефіцієнтів індексації. Зазначеною земельною ділянкою він не користується з 01 січня 2019 року, так як не має можливості сплачувати орендну плату, у зв'язку із чим і звернувся до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі. Неприйняття рішення про розірвання даного договору оренди призводить до фактично безпідставного нарахування орендної плати, що, у свою чергу, породжує заборгованість з її сплати та спричинить вкрай негативні наслідки для нього та його сім'ї. Підстави припинення договору оренди землі передбачені Законом України "Про оренду землі" та ЦК України. Таким чином, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору. Спірним договором оренди землі передбачене право одностороннього розірвання договору, зважаючи на неможливість виконання ним істотних умов даного договору, в також вжиття вичерпних заходів до його розірвання, вважає, що є достатні законні підстави для його розірвання в судовому порядку.
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 вересня 2021 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про розірвання договору оренди землі задоволено частково.
Розірвано договір оренди землі, укладений 28 листопада 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області та ОСОБА_2 .
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі вказує, що судом не взято до уваги положення норм ст. 20, частин 3,4, ст.122 ЗК України, котрими передбачено, що після затвердження проекту землеустрою, яким передбачена зміна цільового призначення земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови, та укладення договору оренди землі, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до Дубровицької районної державної адміністрації.
Зазначає, що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, земельні ділянки з видом цільового використання для будівництва та обслуговування будівель торгівлі відносяться до категорії земель - землі житлової та громадської забудови. Отже, вид «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» характеризує конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим.
Вважає, що у спірному договорі оренди землі відбулася фактична заміна орендодавця - органу державної влади, який від імені держави здійснює розпорядження землею із Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на Дубровицьку районну державну адміністрацію.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про наявність систематичної несплати орендної плати та наявності такої заборгованості орендаря, а також відсутні такі обґрунтування заявлених позивачем вимог.
Доводить, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є належним відповідачем у справі.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області в особі начальника Головного управління Мигаля Р.В. та орендарем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі протоколу земельних торгів (аукціону) від 28 листопада 2018 року надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 5621888700:04:006:0021, яка розташована на території Туменської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.6-8).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.9), вказаний договір оренди землі від 28 листопада 2018 року зареєстрований 13 лютого 2019 року, орендодавцем є Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, а орендарем - ОСОБА_2 .
У відповідності до пунктів 9 - 11 договору оренди землі від 28 листопада 2018 року річна орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на відповідний рахунок організатора земельних торгів (р/р 37118049090301, МФО 820172, код ЄДРПОУ - 39768252, одержувач Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області) у розмірі 163170,84 грн., що становить 8,12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не пізніше 3-ох банківських днів з дня укладення відповідного договору.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Орендна плата за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів вноситься за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України на розрахунковий рахунок Туменської сільської ради Дубровицького району Рівненської області. Даним договором не передбачається передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати.
03 березня 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області із заявою про припинення дії вищевказаного договору оренди землі та його розірвання, оскільки він не має змоги виконувати істотні умови договору, зокрема в частині сплати орендної плати, розмір якої постійно міняється у зв'язку із зміною коефіцієнтів індексації (а.с.12).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №1554 від 02 квітня 2020 року (а.с.11) відмовлено ОСОБА_2 у розірванні договору оренди земельної ділянки, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та ОСОБА_2 28 листопада 2018 року у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст. 122 ЗК України Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є розпорядником даної земельної ділянки, оскільки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-2571/16-18-СГ від 19 жовтня 2018 року дана земельна ділянка переведена в категорію землі житлової та громадської забудови і розпорядження нею здійснює районна державна адміністрація.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до частин 3,4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України, передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи спір місцевий суд виходив з того, що договір оренди земельної ділянки слід розірвати через істотні порушення умов договору самим позивачем.
Тобто, наведені підстави та норми права на які посилався, як позивач так і місцевий суд, могли слугувати для розірвання договору в разі звернення до суду орендодавця, а не орендаря.
Вчинене орендарем порушення умов договору щодо несплати орендної плати за землю не є підставою для звернення орендаря до суду з вимогою про розірвання цього договору.
Пункт 39 договору оренди передбачає можливість для орендаря розірвання договору в односторонньому випадку, а саме: відмова орендаря від зміни орендної плати у зв'язку із зміною коефіцієнтів індексації або нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В позові орендар ОСОБА_2 посилався на цю обставину, однак таке посилання є формальним та голослівним.
Будь-яких доказів зміни орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації або нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач до справи не подав, з чого можна було б зробити висновок про порушення його прав, а саме суттєве збільшення його витрат на орендну плату, на яку вінрозраховував при укладенні договору
Він навіть не сплатив орендну плату за 2019 рік, яка обумовлена в договорі.
03.03.2020 року Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявою про розірвання договору оренди землі від 28.11.2018 за взаємною згодою на підставі пункту 38 Договору з посиланням на неможливість виконувати істотні умови договору.
14.04.2020 Позивач звернувся до Дубровицької державної адміністрації із заявою про розірвання договору оренди землі від 28.11.2018 за взаємною згодою на підставі пункту 38 Договору з посиланням на неможливість виконувати істотні умови договору.
Доказів, які б свідчили про повідомлення орендодавця про припинення договору в порядку односторонньої відмови з зазначенням підстав для його припинення позивачем не надано.
Тому підстави стверджувати про порушення прав ОСОБА_2 відповідачем відсутні.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Безпідставними є покликання апелянта про те, що він є неналежним відповідачем не заслуговують на увагу, оскільки згідно витягу реєстру речових прав орендодавцем зазначено саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.
Доказів заміни сторони договору і переходу прав орендодавця до Дубровицької райдержадміністрації, а саме надсилання договору оренди і землевпорядної документації до нього, відповідачем не подано.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 вересня 2021 року скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Головним управління Держгеокадастру у Рівненській області при подачі апеляційної скарги сплачено 7342,80 грн. судового збору, а тому на підставі ч.1 та ч.13 ст. 141 ЦПК України, вказані понесені судові витрати підлягають відшкодуванню позивачем.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити.
Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 вересня 2021 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про розірвання договору оренди землі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 7342 гривні 80 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 червня 2022 року.
Головуючий Боймиструк С.В.
Судді Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.