Справа № 756/3816/22
Номер провадження № 3/756/2461/22
01 червня 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Пономаренка А. А.,
за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , проходить військову службу в в/ч НОМЕР_1 ,
20.05.2022, близько 08:00 год. військовослужбовець військової служби за мобілізацією командир відділення ОСОБА_1 , без дозволу командира військової частини, з метою ухилення від виконання службових обов'язків, в умовах воєнного стану самовільно залишив розташування в/ч НОМЕР_1 та повернувся лише 29.05.2022 о 19:45 год., будучи відсутнім на військовій службі 9 (дев'ять) діб.
Отже, ОСОБА_1 учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме самовільне залишення військової частини в умовах особливого періоду.
До вказаний висновків суд дійшов з наступних підстав.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вказаному адміністративному правопорушенні, щиро розкаявся та просив суворо не карати. Крім того, зазначив, що повідомляв вищестояще керівництво про свої наміри перевестись в іншу військову частину, просив надати час, через погане, на його думку укомплектування.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він є командиром ОСОБА_1 . Їх підрозділ почав формуватися в квітні. У них є визанене місце дисклокації в місті Києві. При цьому, підпорядковані йому військовослужбовці за дозволом відлучались з місця дислокації підрозділу. ОСОБА_1 та інші, не прибули в дату та час, коли їх було викликано. Він через підлеглих передавав наказ ОСОБА_1 прибути, однак останній повідомляв про те, що шукає іншу військову частину (підрозділ) для переведення, та не прибув за його викликом. Між тим, на його думку, доведений наказ не був виконаний ОСОБА_1 .
Суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Суд, дослідивши матеріали справи, уважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії КИ № 369 від 31.05.2022; рапортами з викладеними обставинами; довідкою про самовільне залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцями ЗСУ, обліковане у період з 00:00 год. 21.05.2022 до 00:00 год. 22.05.2022; поясненнями ОСОБА_2 .
Статус ОСОБА_1 в якості військовослужбовця підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією військового квитка серії НОМЕР_2 .
Отже, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 172-11 КУпАП кваліфіковані вірно оскільки останній, являючись військовослужбовцем самовільно залишив військову частину в умовах особливого періоду.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що ОСОБА_1 не є інвалідом, має статус учасника бойових дій, має на утриманні неповнолітніх дітей, проходить військову службу в в/ч НОМЕР_1 під час дії військового стану, та згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність правопорушника, суд визнає визнання своєї винуватості, наявність статусу учасника бойових дій, наявність на утримання неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд, з урахуванням обставин вчиненого правопорушення, оцінивши подані докази у їх сукупності, ураховуючи пом'якшуючі обставини, ураховуючи той факт, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення вперше, є часником бойових дій в зоні проведення АТО, має на утриманні п'ятьох дітей та діяння, вчинене ним, хоч містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , як батько на утриманні якого перебувають п'ятеро дітей віком до 18 років, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, однак намагаючись стримувати та боротись проти агресії росії, він пішов до лав Збройних Сил України для захисту суверенітету країни.
Ураховуючи викладене, а також відсутність тяжких наслідків, на думу суду є достатні підстави для застосування у відношенні ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП та звільнення останнього від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Отже, відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження у справі слід закрити.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 33, 172-11, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП - закрити відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП звільнив останнього від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А. А. Пономаренко