Номер провадження 2/754/2629/22
Справа №754/206/22
Іменем України
01 червня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка обґрунтована тим, що протягом тривалого часу стосунки позивача з дружиною складались не кращим чином. Сторони намагались зберегти сімейні відносини, але вже тривалий час не проживають разом як сiм'я. Шлюбні відносини перервались. Спільне життя з відповідачкою не склалось через несумісність характерів, рiзнi погляди i пiдходи до вирішення важливих життєвих і сімейних питань. У зв'язку з цими обставинами, оскільки шлюбні відносини не існують, позивач вирішив розірвати їх шлюб. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона визнає заявлений позов у межах позовних вимог, однак повністю заперечує щодо вимог про стягнення судових витрат (судового збору та витрат на правову допомогу). Крім того, відповідачка просить суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки на її утриманні перебуває двоє дітей, один з яких має особливі потреби, позивач аліменти не сплачує та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 26 сiчня 2018 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 123, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26 січня 2018 року.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя у подружжя не склалось у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя. Сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, не проживають разом, примирення є неможливим.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
За приписами частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями статті 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
За приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження повноважень представника позивачем надано лише копію нотаріально посвідченої довіреності від 22.12.2021, якою позивач уповноважив громадянку ОСОБА_5 представляти його інтереси, зокрема, в судових установах.
При цьому, довіреність не містить інформації, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину. Крім того, позивачем не надано жодних доказів понесених ним витрат на правничу допомогу.
З огляду на зазначене, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката немає.
Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн., а інша половина сплаченого судового збору повертається позивачу.
У відзиві на позовну заяву відповідачка просить суд звільнити її від сплати судових витрат посилаючись на те, що на її утриманні перебуває двоє дітей, один з яких має особливі потреби, натомість позивач ухиляється від сплати аліментів.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Разом з тим, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що позивач ухиляється від сплати аліментів, тому суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору.
Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 142, 263, 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 сiчня 2018 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 123, розірвати.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету половину сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно з квитанцією № MP_AB190180JAV_22686305 від 29.12.2021, оригінал якої зберігається в матеріалах справи.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 06 червня 2022 року.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК