Номер провадження 2/754/824/22
Справа №754/12580/21
Іменем України
27 травня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання: Довгань Г.А.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Кормушиної О.І.
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ХІМІК», про поновлення на роботі
У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Хімік», про поновлення на роботі, та просив: поновити його на роботі на посаді виконавчого директора ЖБК «Хімік». В обґрунтування вказаного позову зазначає про те, що 20.11.2020 між ним позивачем та ЖБК «Хімік» було укладено контракт терміном до 31.12.2021. Згідно контракту позивач зобов'язувався виконувати роботу, визначену контрактом, посадовою інструкцією та у відповідності до Статуту ЖБК «Хімік», а відповідач зобов'язується виплачувати позивачу заробітну плату. Оформлення позивача на роботу за контрактом, проходило як не за основним місцем роботи (сумісництво). Позивач, на протязі всього часу, сумлінно та в повному обсязі, виконував свої обов'язки, що підтверджується відсутністю застосування до нього заходів дисциплінарного чи громадського стягнення з боку ЖБК «Хімік». З 14.06.21 по 25.06.21 позивач знаходився у плановій відпустці, а з 26.06.2021 по 06.07.2021 у відпустці за власний рахунок. 14.07.2021 біля 20.00 год голова правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_2., запросила позивача до приміщення яке використовується ЖБК «Хімік» для забезпечення своєї діяльності. Прийшовши до приміщення, в де в той час проходило засідання правління, позивач отримав копію протоколу № 9 засідання правління ЖБК «Хімік» від 10.06.2021. Більше ніякої інформації надано йому не було. Ознайомившись зі змістом Протоколу № 9, позивач з'ясував, що голова Правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_2 , безпідставно та за надуманих обставинами, запропонувала достроково розірвати з позивачем Контракт. Члени правління, пропозицію відхилили та вирішили спочатку провести ревізію роботи ЖБК «Хімік», а після оголошення результатів ревізійної комісії, приймати рішення щодо ефективності його роботи в ЖБК «Хімік» на посаді виконавчого директора. На думку позивача голова правління ОСОБА_2 хотіла приховати якісь сумнівні фінансові операції, тому і звинувачення позивача в самовільній, та не погодженій з нею, купівлі будівельних матеріалів для потреб ЖБК «Хімік». Данні звинувачення ОСОБА_2 є безпідставними та надуманими з наступних підстав: Згідно вимог п. 9.11 Статуту ЖБК «Хімік» «Платіжні документи підписуються тільки головою правління та бухгалтером». Хоча в п. 3.2.1 Контракту і передбачено, можливість підписання документів позивачем, це протирічить п. 9.11 Статуту ЖБК «Хімік». Позивач не мав права та можливостей підпису фінансових платіжних документів, ОСОБА_2 це чудово знала, але на засіданні правління, викривила цю інформацію перед членами правління, на свою користь. До 04.08.2021 позивач сумлінно виконував покладені на нього обов'язки виконуючого директора, отримував з пошти листування для ЖБК «Хімік», виконував інші свої обов'язки згідно з контрактом. Позивач з 19.07.2021 по 04.08.2021 неодноразово, по робочим моментам спілкувався з бухгалтером ЖБК «Хімік» та головою Правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_2 , отримував від неї усні розпорядження щодо виконуваних ним обов'язків виконавчого директора. 28.07.2021 голова правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_2 , звернулась до позивача з вимогою, що їй необхідно роздрукувати контракт в одному екземплярі, підписати заднім числом та надати його голові правління. Також 28.07.2021 на запит ревізійної комісії, передав в ЖБК «Хімік» комплекти інструментів та господарського спорядження, які зберігались в його складському приміщенні. Дані факти беззаперечно підтверджують наявність сталих трудових відносин між ним та ЖБК «Хімік», станом на 28.07.2021. 04.08.2021 позивачем було отримано рекомендований лист в якому містився наказ № 17 від 15.07.2021, про звільнення позивача з займаної посади, а саме: «Розірвати Контракт та звільнити позивача з посади Виконавчого директора ЖБК «Хімік» з 19.07.2021 за рішенням правління (протокол № 11 від 14.07.2021). Позивач вважає, що наказ № 17 про його звільнення був фактично оформлений та неправомірно підписаний ОСОБА_2 - 28.07.2021. З вищенаведеного, позивач робить висновок, що нікчемне та неправомірне рішення про його звільнення, можливо, було прийнято на засіданні правління 14.07.2021 (ЖБК «Хімік» не надало йому протокол засідання правління від 14.07.2021)., але в зв'язку з відсутністю (втратою) головою правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_2 , свого оригіналу контракту, вона не могла фактично оформити його звільнення до 28.07.2021 бо не знала повного змісту контракту. Позивач вважає, що дії ЖБК «Хімік» щодо його звільнення з займаної посади є необгрунтованим та таким, що порушує чинне законодавства України та умови контракту.
Ухвалою від 16.08.2021 року позовна заява залишена без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвалою від 10.11.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13.12.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що 16 листопада 2020 року відповідно до наказу № 7 була звільнена з посади голови правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_3 в зв'язку зі смертю. Враховуючи те, що на той час в зв'язку з епідемією короновірус не було фізичної змоги провести загальні збори членів ЖБК «Хімік» для обрання голови правління, було правлінням вирішено прийняти на роботу виконавчого директора ОСОБА_1 на контрактній основі (протокол № 1 засідання правління від 16.11.2020). 20.11.2020 між позивачем та відповідачем в особі заступника Голови правління ЖБК «Хімік» ОСОБА_2 було підписано контракт з виконавчим директором ЖБК «Хімік» та на підставі чого було видано наказ № 8 від 20.11.2020. Проте під час підписання контракту з позивачем правління не звернуло увагу на п. 7.4 та п. 7.5 Статуту ЖБК «Хімік». Відповідно до цих пунктів винаймати виконавчого директора та укладати з ним контракт має право правління в особі голови правління. Статутом не передбачено укладання контракту з виконавчим директором заступником голови правління. А тому підписуючи контракт з позивачем заступник голови правління ОСОБА_2., не мала юридичних повноважень на його підписання. ОСОБА_2 була обрана головою правління ЖБК «Хімік» тільки 15.09.2021. Навіть у виписці з ЄДРПОУ станом на 30.11.2020, коли позивач вносив про себе відомості, керівником фігурує ОСОБА_3 . Також позивач несумлінно виконував свої посадові обов'язки, це підтверджується Актом документальної ревізії фінансово господарської діяльності ЖБК «Хімік» за період 01.11.2020 по 30.06.2021 від 01.07.2021. відповідно до якого «Аналізуючи роботу виконавчого директора, прийшли до висновку, що він позивач не скерував свої дії на забезпечення економічної та ефективної роботи ЖБК «Хімік». В більшості випадків одноосібно приймав рішення, не погоджуючи їх з Правлінням кооперативу. Не вирішував першочергові питання, всі розпочаті роботи не доводились до кінця. За роботи, які проводилися в кооперативі, завищувалися розцінки. Витрачалось більше грошей, ніж надходило на рахунки ЖБК «Хімік» від мешканців будинку. Також кошти витрачалися не на першочергові потреби. Така ситуація склалася тому, що нераціонально використовувалися кошти, не вирішувалися першочергові задачі. Крім висновку комісії є інші докази неефективності роботи позивача. Позивачу оголошували догану за перевищення ним службових повноважень, що підтверджується протоколом засідання правління № 8 від 02.06.2021. також на засіданні правління 10.06.2021, що підтверджується протоколом № 9 від 10.06.2021, було піднято питання дострокового розірвання контракту з позивачем. Позивач був повідомлений про це о 20.40 год. 10.06.2021, коли прибув до приміщення, де відбувалося засідання правління, що підтверджується додатком до протоколу № 9 від 10.06.2021. На засіданні правління 14.07.2021, що підтверджується протоколом № 11 засідання правління ЖБК «Хімік» від 14.07.2021, було висловлено недовіру позивачу у зв'язку з неналежним виконанням ним службових обов'язків, перевищенням повноважень, передбачених контрактом та достроково розірвано контракт з позивачем та звільнено його з займаної посади з 19.07.2021. Позивач обурений таким рішенням покинув засідання правління. Акт прийому - передачі документів та матеріалів відмовився підписувати. Наказ про звільнення № 17 від 15.07.2021 позивач відмовився підписувати, а тому про це було складено акт та направлено наказ поштою, з позивачем було проведено повний розрахунок відповідно до законодавства України. Також позивач звільнений на підставі п. 3.23 Контракту «Додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством: - за рішенням правління ЖБК». Відповідно до п. 3.24 «при розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством України, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України, а саме: підстави, передбачені контрактом». Контрактом не передбачено попереднє письмове попередження сторони за тридцять календарних днів про дострокове розірвання контракту на підставі п. 3.23. Контракту - за рішенням правління. Вищевикладене повністю спростовує аргументи позивача, які викладені в позовній заяві. Свої службові обов'язки позивач, виконував не належним чином, що призвело до недоцільного використання коштів та виникненню ряду глобальних проблем у відповідача. Процедура звільнення позивача відбулася відповідно до норм законодавства України ту умов контракту. Позивач був повідомлений за 30 днів, хоча умовами контракту не передбачено таке повідомлення в разі розірвання контракту за рішенням правління.
Позивачем надано на адресу суду 24.12.2021 відгук на відзив відповідача в якому позивач, вважає, що відповідач у своєму відзиві надає докази, які грунтуються на припущеннях та протирічать чинному законодавству України. З позицією відповідача не погоджується та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач: ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив поданий до суду позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Представник відповідача: Кормушіна О.І. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, оскільки позиція позивача викладена в позовній заяві не підтверджується належними та допустимими доказами.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши наведені в позові доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Позивач звільнений на підставі п. 3.23 Контракту «Додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством: - за рішенням правління ЖБК». Відповідно до п. 3.24 «при розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством України, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України, а саме: підстави, передбачені контрактом». Контрактом не передбачено попереднє письмове попередження сторони за тридцять календарних днів про дострокове розірвання контракту на підставі п. 3.23. Контракту - за рішенням правління. Вищевикладене повністю спростовує аргументи позивача, які викладені в позовній заяві. Свої службові обов'язки позивач, на думку правління, виконував не належним чином, що призвело до недоцільного використання коштів та виникненню ряду глобальних проблем у відповідача. Процедура звільнення позивача відбулася відповідно до норм законодавства України ту умов контракту. Позивач був повідомлений за 30 днів, хоча умовами контракту не передбачено таке повідомлення в разі розірвання контракту за рішенням правління.
Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом вказував про неправомірні дії правління ЖБК «Хімік» що призвело до незаконного звільнення його з посади виконавчого директора ЖБК «Хімік», у зв'язку з чим звернувся до суду із відповідним позовом.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 29 КЗпП України на власника (уповноваженого ним органу) покладено обов'язок щодо роз'яснення працівникові до початку його роботи прав та обов'язків, інформування щодо умов праці. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України).
Згідно із ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.
Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни. Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст. 147 КЗпП України.
Частиною 1 ст. 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Стаття 149 КЗпП України передбачає порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівникам.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно пункту 8 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору (контракту) підстави передбачені контрактом. У контракті ЖБК «Хімік» відповідно до п. 3.23 «Додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством: - за рішенням правління ЖБК «Хімік»
Положеннями ст. 139-142 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватись законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитись до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. Трудовий розпорядок на підприємствах, установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до норм ст.147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одни з таких заходів : 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження, призначення на посаду) даного працівника. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яким вчинено проступок і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У постанові ВСУ від 19.10.2016 року у справі № 6-2801 цс15 зроблено висновок, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією із важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Позивач звільнений на підставі п. 3.23 Контракту «Додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством: - за рішенням правління ЖБК». Відповідно до п. 3.24 «при розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством України, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України, а саме: підстави, передбачені контрактом». Контрактом не передбачено попереднє письмове попередження сторони за тридцять календарних днів про дострокове розірвання контракту на підставі п. 3.23. Контракту - за рішенням правління. Вищевикладене повністю спростовує аргументи позивача, які викладені в позовній заяві. Свої службові обов'язки позивач, виконував не належним чином, що призвело до недоцільного використання коштів та виникненню ряду глобальних проблем у відповідача. Процедура звільнення позивача відбулася відповідно до норм законодавства України ту умов контракту. Позивач був повідомлений за 30 днів, хоча умовами контракту не передбачено таке повідомлення в разі розірвання контракту за рішенням правління.
Таким чином, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а наведені мотиви з цього приводу є нічим іншим, як власною оцінкою певних обставин справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 274, ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 29, 36, 139, 141, 142, 147, 148, 149 КЗпП України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ХІМІК», про поновлення на роботі - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ХІМІК» понесені по справі судові витрати на правову допомогу 8000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 06.06.2022 року.
Суддя: Н.Г.Таран