Справа № 752/27736/21
Провадження №: 3/752/532/22
26.05.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянство Туркменістану, посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 місце проживання - АДРЕСА_1 (за відомостями протоколу про адміністративне правопорушення)
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 206750 від 03.11.2021, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, в якому зазначено, що 03.11.2021 о 04:10 він керував транспортним засобом Bajaj Boxer, державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці).
Згідно зі складеним протоколом від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
До зазначеного протоколу приєднано компакт-диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.11.2021 та другий примірник протоколу від 03.11.2021, що не був вручений ОСОБА_1
07.02.2022, 23.03.2022 та 26.05.2022 ОСОБА_1 у судові засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суд не сповіщав, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, шляхом sms-інформування та шляхом передачі телефонограми, в якій дублювався текст повістки за ст. 277-2 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
З огляду на викладене, на переконання суду (судді) Есенов М. не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .
Уважно дослідивши наявні у справі докази, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та видків руху також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України наказом № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
У п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 вказується, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції № 1452/735.
За приписами п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735).
З викладених положень зазначеної Інструкції № 1452/735 слідує, що огляд на стан наркотичного сп'яніння водія проводиться в медичному закладі, оскільки для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язково проводяться лабораторні дослідження і працівник поліції повинен оформити направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку.
Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
З переглянутих відеозаписів з нагрудної камери поліцейського слідує, що зупинивши мотоцикл з водієм ОСОБА_1 у м. Києві у районі по площі Льва Толстого (вул. Велика Васильківська) співробітники патрульної поліції сказали, що він порушив правила дорожнього руху. На запитання ОСОБА_1 про те, яке порушення він допустив, йому відповіли: "хороше" та зазначили, що відносно нього є орієнтування. Перевіривши особу ОСОБА_1 співробітники патрульної поліції поцікавились чи не перебуває він у стані алкогольного сп'яніння і чи погоджується пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, попросили подихати на них. ОСОБА_1 виконав вимоги та дмухав на обох інспекторів та виразив чітку згоду на проходження перевірки на стан алкогольного сп'яніння. Після цього співробітники патрульної поліції стали цікавитися чи не вживав ОСОБА_1 наркотичні речовини, чи не курив марихуану, солі. На всі запитання ОСОБА_1 надавав заперечну відповідь, на запитання чи готовий він пройти огляд і лікаря-нарколога, надав чітку ствердну відповідь. На роз'яснення поліцейських відносно того, що наркотичні речовини зберігаються в організмі тривалий час, ОСОБА_1 зазначив, що розуміє це, не вживав наркотичних речовин, виявив тверду впевненість у своїй тверезості та виразив готовність проїхати у спеціалізований медичний заклад.
Відеозапис з нагрудних камер поліцейських закінчується на їх діалозі між собою з приводу того, що ОСОБА_1 потрібно везти до лікаря-нарколога, на що один з інспекторів виразив своє явне небажання це робити.
Незважаючи на зафільмовані події, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тоді як відеозапис не містить таких фактів, а також не містить і моменту складання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.11.2021.
Крім того, відеозапис не містить моменту роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків за ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлення про місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, момент складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та обставин, які б дозволяли установити причини невручення ОСОБА_1 його примірника протоколу.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 в установленому законодавством порядку відсторонено від керування, а транспортний засіб затримано.
З огляду на встановлені обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність як події, так і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та з огляду на наявність численних порушень процедури оформлення адміністративного матеріалу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, керуючись ст. 9, 23 ст. 130, 247, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко