Справа № 569/6726/22
1-кп/569/1268/22
06 червня 2022 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Рівненським міським судом Рівненської області та Києво-Святошинським районним судом Київської області кримінальне провадження №42020180490000089 від 20.07.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця Збройних Сил України призваний під час мобілізації, вогнеметник вогнеметного відділення мотопіхотної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , солдат, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, -
31 серпня 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_4 згідно Указу Президента України №454 від 06 травня 2014 року «Про часткову мобілізацію» призвано на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату. Відтак, з моменту відправлення у військову частину із ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто із 31 серпня 2014 року гр. ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (на даний час - військова частина НОМЕР_2 ) №117 від 31 серпня 2014 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 3-го відділення охорони 1-го взводу охорони НОМЕР_3 роти охорони військової частини-польова пошта НОМЕР_1 .
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №484 від 11.11.2014 солдата ОСОБА_4 направлено на лікування до Головного військово-медичного клінічного госпіталю ( АДРЕСА_1 ).
Поряд із цим, згідно наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №10 від 11 січня 2015 року солдата ОСОБА_4 звільнено від займаної посади та направлено у розпорядження командувача оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що в подальшому переформоване в оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - військову частину НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ).
25 грудня 2014 року о 08 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 мав прибути у розпорядження командувача оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що в подальшому переформоване в оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - військову частину НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ).
Разом із тим, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (на даний час - військова частина НОМЕР_2 ), із метою ухилитися від військової служби, о 08 годині 00 хвилин 25 грудня 2014 року нез'явився із лікувального закладу - Головного військово-медичного клінічного центру (м. Київ) до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яке в подальшому переформоване в оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - військова частина НОМЕР_4 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у місті Боярка, Київської області та обов'язки військової служби не виконує, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 408 КК України, як нез'явлення на військову службу з лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки він не ухилявся від слідства та суду, нових правопорушень не вчиняв, і з моменту інкримінованого правопорушення пройшло більше п'яти років.
Прокурор не заперечував щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступного висновку.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Поряд із цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 408 КК України на даний час відноситься до категорії нетяжких злочинів (в редакції чинної до 01 липня 2020 року до злочинів середньої тяжкості).
У судовому засіданні встановлено, що діяння, які поставлені в провину останньому, дійсно мали місце, діяння містить склад злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 408 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що протиправні дії ОСОБА_4 мали місце 25 грудня 2014 року.
Таким чином, з моменту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України минуло більше 5 років.
Перебіг строків давності не переривався та не зупинявся, до кримінальної відповідальності за вчинення нових правопорушень ОСОБА_4 не притягувався, а також клопотав про його звільнення від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог ст. 49 КК України, а саме у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно ст. 314 КПК України,суд має право у підготовчому судовому засіданні закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у разі якщо у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Санкція ч. 1 ст. 408 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від двох до п'яти років.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до не тяжких злочинів, правопорушення скоєно 25 грудня 2014 року, тобто з моменту його вчинення минуло більше п'яти років, приймаючи до уваги, що обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, тому суд вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Слід відмітити, що перебіг строків давності у вчиненому мною кримінальному правопорушенні не переривався, досудове розслідування у зв'язку із розшуком та переховуванням від органів досудового розслідування та суду не зупинялося.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених ст. 49 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а справа закриттю, оскільки кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 408 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є підставою, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та ст. 49 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 408 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-288 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності.
Кримінальне провадження №42020180490000089 від 20.07.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня оголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Ухвала суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1