Справа № 524/290/22
Провадження № 1-кс/524/1082/22
03 червня 2022 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022175500000096 від 15.01.2022 року, -
До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, подане в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 січня 2022 року за клопотанням прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12022175500000096 від 15.01.2022 року.
Обґрунтовуючи клопотання, представник власника майна зазначає, що у власності ОСОБА_6 та фактичному володінні ОСОБА_4 перебуває автомобіль марки “ГАЗ-САЗ” моделі “3507”, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на який накладено арешт за фактом крадіжки деревини виду “сосна” зі слідами розпилу. У ході перевірки документів на транспортний засіб та деревину встановлено, що відповідно до товаро-транспортної накладної на даному автомобілі перевозилась деревина виду “тополь”, що не відповідає дійсності. Водій документів щодо перевезення деревини виду “сосна” надати не зміг. На даний час в застосуванні арешту повністю відпала потреба та з 31.01.2022 року обґрунтованість арешту зазначеного майна є не доведеною, а вказане майно не відповідає критеріям, визначеним ст.ст. 98, 167 КПК України. Постановою від 31.01.2022 року дізнавача СД Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 кримінальне провадження закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, що у своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування у повному обсязі, адже, порушує права особи на вільне володіння, користування та розпорядження зазначеним майном. Просить скасувати арешт на автомобіль марки “ГАЗ-САЗ” моделі “3507”, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 .
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду вказаного клопотання. Надав до суду заяву, в якій просить розглянути вказане клопотання без його участі, просить задовольнити клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч. 2 статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання,ухвалою слідчого судді від 18.01.2022 року клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022175500000096 від 15.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - задоволено, накладено арешт на майно, вилучене 14.01.2022 при проведенні огляду, а саме: товаро-транспортну накладну “ЕКЗ.3”, товаро-транспортну накладну “ЕКЗ.4”, з позбавленням права користування, відчуження та розпорядження вказаним майном; та автомобіль марки ГАЗ-САЗ” моделі “3507”, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , у грузовому відсіку якого знаходиться деревина роду “сосна”, власником якого є ОСОБА_6 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 , з позбавленням права відчуження. Повернуто автомобіль марки ГАЗ-САЗ” моделі “3507”, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 ута зобов'язано власника/володільця майна надавати транспортний засіб на вимогу органу досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначає, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності на даній стадії досудового розслідування завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи, те, що кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вважає, що слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, виходячи з необхідності та розумності в застосуванні до майна особи такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відсутні правові підстави.
Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвал про накладення арешту на майно та її законності, що мало місце і є виключною прерогативою суду, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 16, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022175500000096 від 15.01.2022 року, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого суді (справа № 524/290/22, провадження 1-кс/524/2111/22) в рамках кримінального провадження №12022175500000096 від 15.01.2022 року на ГАЗ-САЗ” моделі “3507”, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 .
Копію ухвали направити дізнавачу, прокурору та заінтересованим особам.
Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.
Згідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти даної ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1