Справа № 308/15644/21
Іменем України
04 травня 2022 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Жганич К.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Олійник Роман Богданович на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 308/15644/21 (Головуючий: Бенца К.К.), -
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, шляхом заборони ОСОБА_1 проведення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:01:002:0140.
Заява мотивована тим, що наприкінці червня на вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_1 розпочав будівельні роботи, в результаті яких 03 вересня 2021 року почалися процеси руйнування опорних стін будинку АДРЕСА_1 , в якому розташована квартира яка належить ОСОБА_2 , що також істотно проявилося в середині приміщення її квартири.
Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Ужгородської міської ради було встановлено, що забудовником ОСОБА_1 на власній земельній ділянці, кадастровий номер якої 2110100000:01:002:0140, яка межує з будинком АДРЕСА_2 , в притул до даного будинку в якому розташована квартира ОСОБА_2 та повздовж однієї зі стін було вирито котлован глибиною до 3-х метрів, в результаті чого відбувся зсув грунту, який потягнув за собою бетонну конструкцію. В наслідок цього забудовником створено передумови до можливого руйнування опорних стінок будинку
АДРЕСА_2 роботи на спірному об'єкті будівництва здійснюються без виконання вимог, що визначені містобудівельною документацією в тому числі без їх узгодження з суміжними користувачами, а також без отримання згоди органу охорони культурної спадщини, з чисельними грубими порушеннями будівельних норм та правил, всупереч вимог містобудівної документації та з входом за межі належної забудовнику земельної ділянки, в результаті чого порушуються права заявника за цією заявою.
Посилаючись на вищевказнані обставини, а також те, що у випадку продовження будівництва утворення нових дефектів на будинку в якому розміщена квартира заявника буде невідворотнім, ОСОБА_2 вважає, що застосування заходів забезпечення позову є необхідним та доцільним, а тому просила заяву задовольнити.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено.
Заборонено, до ухвалення судом рішення по суті спору, ОСОБА_1 проведення будівельних робіт на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт яке зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради 29 червня 2021 року ЗК№ 051210629776 назва будівництва - будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:01:002:0140.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у заяві ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, жодних обґрунтованих побоювань, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він мав намір звернутися до суду бути не могло, так як ОСОБА_3 не може виконувати будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у відповідності до рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 512 від 10 листопада 2021 року будівельний паспорт забудови земельної ділянки та повідомлення про початок будівельних робіт було скасовано. Також ні судом першої інстанції, ні заявником жодними доказами не було підтверджено що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Р.Б., який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 та її представника - адвоката Мухомедьянову Є.А., які просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України уПостанові N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
ОСОБА_2 звертаючись у суд із заявою про забезпечення позову зазначала, що в результаті будівельних робіт, які наприкінці червня почав проводити ОСОБА_1 на будинку у якому розташована її квартира почалися активні процеси руйнування, що також істотно проявилося в середині приміщення її квартири.
З Протоколу № 18 позапланового виїзного засідання місцевої комісії (пл.. Шандора Петефі будинок 42) від 04.09.2021 року вбачається, що забудовником ОСОБА_4 відкрито котлован глибиною 3-х метрів від поверхні землі вздовж будівель, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , і під час риття котловану виник зсув грунту, який потягнув за собою бетонну конструкцію, у зв'язку з чим почалося відшарування самої кладки всіх квартир будинку АДРЕСА_2 . Відтак, наразі створено передумови до можливого руйнування опорних стінок будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експерта будівельно-технічного дослідження за зверненням громадянки України ОСОБА_2 , розмір матеріальної шкоди нанесеної квартирі АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 , внаслідок виконання будівельних робіт, становить 89 646,00 грн.
У зв'язку з викладеними обставинами, ОСОБА_2 звернулася до суду з відповідним позовом, предметом якого є вимоги про: відшкодування завданої шкоди, скасування Повідомлення про початок будівельних робіт зареєстрованого Управлінням державного архітектурного-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 29.06.2021 року за реєстраційним номером ЗК 051210629776, усунення перешкод в користуванні належним мені майном шляхом відновлення до попереднього стану способом знесення відповідного об'єкта будівництва.
Оцінивши обгрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги з якою заявник має намір звернутися до суду, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову у вигляді заборони проведення будівельних робіт на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Олійник Роман Богданович залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 06 травня 2022 року.
Головуючий
Судді: