02 червня 2022 року м. Рівне №460/16137/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради
доУправління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування висновку,
Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-30-004822-а від 15.11.2021 щодо порушення пункту 17 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VІII;
- скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-30-004822-а від 15.11.2021.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30.03.2021 тендерним комітетом Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради оприлюднено в електронній системі закупівель оголошення №UA-2021-03-30-004822-а про проведення відкритих торгів для закупівлі послуг за предметом: «Кейтерингові послуги (пришкільні табори)», очікуваною вартістю 3121370,00 грн, з поділом на 26 лотів. За результатами електронного аукціону, проведеного інформаційно-телекомунікаційною системою «ProZorro» за лотом №12, найбільш економічно вигідною визначено тендерну пропозицію учасника закупівлі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Враховуючи відповідність тендерної пропозиції вказаного учасника вимогам тендерної документації, а також встановленим замовником кваліфікаційним критеріям, 29.04.2021 уповноваженою особою позивача опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів за лотом №12 - ФОП ОСОБА_1 , а 13.05.2021 укладено Договір №73/21 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на суму 82300,00 грн. Разом з тим, 28.10.2021 в системі «ProZorro» відповідачем опубліковане повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-а на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 28.10.2021 №668, а 15.11.2021 оприлюднений оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі. За змістом спірного висновку, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначений висновок контролюючого органу позивач вважає безпідставним, необ'єктивним та таким, що винесений з формальних і надуманих підстав. Спростовуючи зміст оскаржуваного висновку, позивач вказав, що підпунктом 3.1. пункту 2 розділу 5 «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» та підпунктом 5.2. пункту 5 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації до закупівлі №UA-2021-03-30-004822-а визначено виключний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій учасників, серед яких відсутня підстава - непідписання кваліфікованим електронним підписом тендерної пропозиції учасника. Окрім того, підпункт 12 пункту 2.1. розділу 5 Тендерної документації передбачає, що замовник залишає за собою право не відхиляти тендерні пропозиції при виявленні формальних помилок незначного характеру, при цьому, замовник гарантує дотримання усіх принципів, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Стверджує, що Управління як замовник закупівлі дотрималось принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності, обравши переможцем закупівлі за лотом №12 учасника ФОП ОСОБА_1 . При цьому, позивач зауважив, що усі документи у тендерній пропозиції вказаного учасника подані із засвідченням власним підписом, тобто один із фактів підписання документації виконано, а тому, на переконання позивача, твердження відповідача про порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованим. Крім того, позивач вважає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не дотримано вимог щодо складання висновку про результати моніторингу закупівлі, встановлених пунктом 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552. За наведених обставин, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуваний висновок відповідача.
Ухвалою суду від 06.12.2021 позовна заява залишалась без руху.
Ухвалою суду від 20.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/16137/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.01.2022.
У підготовче судове засідання, призначене на 24.01.2022, учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Ухвалою суду від 24.01.2022 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання та відкладено підготовче судове засідання у справі до 21.02.2022.
26.01.2022 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого позов не визнав з огляду на його необґрунтованість й безпідставність. Свої заперечення обґрунтував тим, що висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-03-30-004822-а від 15.11.2021 №668/5 складений з повним дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні такого моніторингу, а викладена в оскаржуваному рішенні позиція контролюючого органу щодо виявлених порушень є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства. Вказав, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій, Управлінням встановлено, що учасником-переможцем ФОП ОСОБА_1 подано тендерну пропозицію, яка не містить накладеного кваліфікованого електронного підпису учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу 3 Тендерної документації до закупівлі та положень частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі». Проте, в порушення приписів пункту 1 частини першої статті 31 згаданого Закону, замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 (за лотом №12) як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. А тому, на переконання відповідача, твердження позивача стосовно достатності засвідчення усіх документів у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 її власноручним підписом не спростовує встановленого порушення. Також зазначив, що враховуючи оприлюднення позивачем 28.10.2021 звіту про виконання договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-а, Управлінням при підготовці спірного висновку не зазначено зобов'язань щодо здійснення заходів з метою усунення виявлених порушень, а відтак, останнє не встановлює нових зобов'язань для позивача, не порушує будь-яких його прав чи інтересів, що потребують захисту. З наведених підстав, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У підготовче судове засідання, призначене на 21.02.2022, учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Ухвалою суду від 21.02.2022 продовжено строк підготовчого судового засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі до 10.03.2022.
Ухвалою суду від 10.03.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 07.04.2022.
У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання, призначене на 07.04.2022, ухвалою суду від 07.04.2022 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено до 19.05.2022.
У судове засідання, призначене на 19.05.2022, представники сторін не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. До початку судового засідання подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Ухвалою суду від 19.05.2022 здійснено перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
При цьому, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і наявних у справі матеріалів судом встановлено, що правильним найменуванням відповідача Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області є Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи 40913619). Отже, належним найменуванням відповідача у даній справі є - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області.
В силу приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні у справі матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду й вирішення спору по суті, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Рішенням тендерного комітету Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради від 29.03.2021 №113 затверджено тендерну документацію для проведення процедури відкритих торгів за предметом закупівлі: «Кейтерингові послуги (пришкільні табори)» за кодом ДК 021:2015: 55520000-1 Кейтерингові послуги (далі - Тендерна документація).
30.03.2021 позивачем розпочата процедура публічної закупівлі послуг за предметом «Кейтерингові послуги (пришкільні табори)» шляхом оприлюднення в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів (єдиний унікальний номер закупівлі UA-2021-03-30-004822-a), за змістом якого, зокрема: закупівля проводиться з поділом на 26 лотів, очікувана вартість предмета закупівлі визначена замовником у розмірі 3121370,00 грн (з ПДВ), кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 15.04.2021, мова тендерної пропозиції - українська, дата розкриття тендерних пропозицій - 16.04.2021, дата проведення електронного аукціону - 16.04.2021, вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників - відсутні, розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю - відсутні.
Суд зауважує, що відомості та інформація, розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro», є відкритими та знаходяться у вільному доступі.
За результатами електронного аукціону, проведеного системою «ProZorro» 16.04.2021 за лотом №12, найбільш економічно вигідною визначено тендерну пропозицію учасника Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), остаточна ціна якої склала 82300,00 грн (з ПДВ).
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі також - замовник) від 29.04.2021 №127, замовником розглянуто тендерну пропозицію учасника закупівлі ФОП « ОСОБА_1 ». З огляду на відповідність поданих у складі тендерної пропозиції зазначеного учасника документів вимогам Тендерної документації, відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням результатів електронного аукціону, ФОП « ОСОБА_1 » визначено переможцем даної закупівлі за лотом №12 та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем, яке того ж дня оприлюднено замовником на вебпорталі «ProZorro».
За результатами проведеної процедури закупівлі, 13.05.2021 між Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради як замовником та ФОП « ОСОБА_1 » як переможцем (за лотом №12) укладено Договір №73/21 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, предметом якого визначено надання кейтерингових послуг для шкіл (пришкільні табори) за адресою: НВК №14, м. Рівне, вул. Боженова, 59, загальною вартістю 82280,80 грн з ПДВ (у редакції Додаткової угоди від 13.05.2021 №1).
На підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 28.10.2021 №668 «Про початок моніторингу закупівель», відповідачем розпочато моніторинг закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a. При цьому, згідно з додатком до цього наказу, підставою для здійснення моніторингу вказаної закупівлі визначено «виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель». Зазначений наказ оприлюднений в електронній системі закупівель 28.10.2021 (а.с.11-12, 37-38).
15.11.2021 начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області затверджено оскаржуваний висновок від 15.11.2015 №668/5 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a, відповідно до якого за результатами проведеного моніторингу відповідачем встановлено наступні порушення: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», встановлено порушення норм пункту 17 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » (ЛОТ 12) встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому, за результатами аналізу відповідачем питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.
Разом з тим, суд зауважує, що будь-яких зобов'язань щодо усунення виявлених контролюючим органом порушень законодавства у сфері публічних закупівель в оскаржуваному висновку не визначено (а.с.70-72).
Зазначений висновок оприлюднений відповідачем у системі «ProZorro» 15.11.2021.
Водночас, вважаючи висновок відповідача від 15.11.2021 №668/5 про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом, з відображенням такого оскарження у системі «ProZorro».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Положеннями статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.2015 №868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
При цьому, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
А згідно з пунктом 7 цього ж Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 (далі - Положення №23), Західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях.
Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Пунктом 4 цього ж Положення визначено, що Офіс, відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки й моніторингу закупівель; вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, шляхом звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №186 затверджено Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (а.с.50-58).
Таким чином, суд зазначає, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області уповноважене на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель на території Івано-Франківської області та/або інших адміністративно-територіальних одиниць (за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників), зокрема, шляхом проведення моніторингу публічних закупівель.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що моніторинг публічної закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a відповідачем розпочато на підставі доручення заступника голови Державної аудиторської служби України від 07.06.2021 №003100-18/7042-2021 (пункт 52 додатку до доручення) та наказу Західного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу закупівель» від 28.10.2021 №668. При цьому, підставою для проведення такого моніторингу визначено пункт 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19.09.2019 №114-IX), а саме: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (а.с.37-38, 39-41).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області правомірно здійснено контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель на території Рівненської області, зокрема, шляхом проведення моніторингу публічної закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції Закону України від 19.09.2019 №114-IX), далі - Закон №922-VIIІ.
Так, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIIІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина друга статті 8 Закону №922-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п'ята статті 8 вказаного Закону) .
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
За правилами частини восьмої статті 8 цього ж Закону, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Разом з тим, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 8 Закону №922-VIII, форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Суд зазначає, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241.
Пунктами 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Враховуючи викладене, а також підставу заявленого позову, саме зміст оскаржуваного висновку підлягає аналізу та оцінці судом.
При цьому, суд враховує, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В силу вимог вказаної статті, обґрунтованість є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Так, відповідно до пункту 1 констатуючої частини оскаржуваного висновку, предметом проведеного відповідачем моніторингу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проаналізовано: річний план закупівель Управління освіти Рівненського міськвиконкому на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію Замовника (зі змінами), тендерну пропозицію ФОП « ОСОБА_1 » (ЛОТ 12), протоколи засідання тендерного комітету від 22.04.2021 №126 та від 29.04.2021 №127 (ЛОТ 12), договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 13.05.2021 №73/21, додаткова угода до Договору від 23.07.2021 №2 (ЛОТ 12), звіти про виконання договору про закупівлю від 26.07.2021 ЛОТ 1-11, ЛОТ 13-26, від 28.10.2021 ЛОТ 12.
За результатами моніторингу, відповідачем, зокрема, встановлено, що позивач у тендерній документації до згаданої вище закупівлі не зазначив посаду посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв'язок з учасниками, чим, на переконання контролюючого органу, порушив вимоги, передбачені пунктом 17 частини другої статті 22 Закону №922-VIII.
Аналізуючи встановлене відповідачем порушення, суд зазначає, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
При цьому, перелік та обсяг відомостей, які обов'язково повинна містити тендерна документація для проведення, зокрема, процедури відкритих торгів, визначено положеннями частини другої статті 22 Закону №922-VIII.
Згідно з пунктом 17 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.
З аналізу судом змісту тендерної документації позивача для проведення процедури відкритих торгів на закупівлю кейтерингових послуг (пришкільні табори), затвердженої рішенням тендерного комітету Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради від 29.03.2021 №113 (єдиний унікальний номер закупівлі UA-2021-03-30-004822-a), далі - Тендерна документація, встановлено, що відомості про посадову особу замовника, уповноважену здійснювати зв'язок з учасниками закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a, наведені замовником у підпункті 2.3. пункту 2 розділу 1 Тендерної документації, а саме: ОСОБА_3 - секретар тендерного комітету; 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 30, каб. 14; тел. (0362) 63-38-56; rivne.osvita.ua@gmail.com.
Поряд з цим, відповідачем у поданому ним відзиві на позовну заяву не наведено будь-яких доводів та/або міркувань на підтвердження згаданого вище порушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради як замовником в розумінні Закону №922-VIII дотримано вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону №922-VIII при складанні Тендерної документації до закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a, а відтак, встановлене відповідачем у спірному висновку порушення є безпідставним і необґрунтованим.
Крім того, за змістом оскаржуваного висновку, за результатами моніторингу розгляду тендерної пропозиції контролюючим органом встановлено, що учасником-переможцем ФОП « ОСОБА_1 » подано тендерну пропозицію, яка не містить накладеного кваліфікованого електронного підпису учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу 1 Тендерної документації та вимог частини третьої статті 12 Закону №922-VIII. На порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП « ОСОБА_1 » (ЛОТ 12) як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Оцінюючи встановлене відповідачем порушення, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частинами першою, другою статті 26 згаданого Закону, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).
За правилами частини третьої статті 12 Закону №922-VIII, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У свою чергу, процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначає Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 №1082, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за №610/34893 (далі - Порядок №1082).
Пунктом 3 Порядку №1082 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
У разі, якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на вебпорталі у вигляді документа, доступного для друку.
Оприлюднення інформації на вебпорталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.
При цьому, слід врахувати, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12); удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис (пункт 44); кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункт 23).
Суд зауважує, що згідно з наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 №473, вебпорталом Уповноваженого органу у складі системи визначено інформаційно-телекомунікаційну систему «Prozorro» за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу - Державне підприємство «Прозорро».
На виконання вимог Порядку №1082, 12.04.2021 ДП «Прозорро» опубліковано інформацію щодо фактичної реалізації технічного функціоналу, який забезпечив можливість учасникам публічних закупівель при поданні тендерних пропозицій/пропозицій (в усіх конкурентних закупівлях, окрім допорогових) в обов'язковому порядку накладати електронний підпис посадової особи учасника, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції / пропозиції під час її подання через авторизований електронний майданчик.
Таким чином, суд зазначає, що саме з 12.04.2021 учасники конкурентних закупівель (в розумінні Закону №922-VIII) були зобов'язані при поданні своїх тендерних пропозицій / пропозицій накладати електронний підпис посадової особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції / пропозиції такого учасника під час її подання через авторизований електронний майданчик.
Положеннями частини третьої статті 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
За змістом підпункту 1.4. пункту 1 розділу 3 Тендерної документації до закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно п. 1.5. цієї документації.
Тобто, при складанні Тендерної документації до закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a позивачем як замовником дотримано вимог Закону №922-VIII і Порядку №1082 в частині встановлення для учасників процедури закупівлі обов'язку накладення кваліфікованого електронного підпису учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі при поданні ними тендерних пропозицій.
У той же час, наявними у справі матеріалами підтверджується та не заперечується сторонами за змістом поданих ними заяв по суті, що при завантаженні учасником ФОП « ОСОБА_1 » документів у складі своєї тендерної пропозиції до закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a (лот №12) останнім не накладено на тендерну пропозицію кваліфікованого електронного підпису учасника / уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, чим, на переконання суду, не дотримано вимог підпункту 1.4. пункту 1 розділу 3 Тендерної документації та частини третьої статті 12 Закону №922-VIII.
При цьому, суд критично оцінює доводи позивача щодо достатності засвідчення учасником-переможцем закупівлі ФОП « ОСОБА_1 » (лот №12) документів у складі його тендерної пропозиції власноручним підписом ОСОБА_1 , оскільки наявність власноручного підпису уповноваженої особи учасника закупівлі на таких документах є лише однією з вимог, які встановлені замовником для документів, що вимагаються у Тендерній документації та завантажуються учасниками у вигляді їх скан-копій. Тобто, у разі подання учасником даної закупівлі скан-копій паперових документів у складі своєї тендерної пропозиції, такий учасник зобов'язаний накласти кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до п. 1.5. Тендерної документації, на кожен з таких документів окремо або ж на тендерну пропозицію учасника в цілому.
Не заслуговують на увагу суду й доводи позивача щодо формального характеру допущеного учасником-переможцем закупівлі ФОП « ОСОБА_1 » (лот №12) порушення, оскільки згідно з підпунктом 2.1. пункту 2 розділу 5 Тендерної документації, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки, визначені згідно з наказом Мінекономрозвитку України від 15.04.2020 №710 «Про затвердження Переліку формальних помилок».
Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерні пропозиції при виявленні формальних помилок незначного характеру, при цьому, замовник гарантує дотримання усіх принципів, визначених статтею 5 Закону.
Рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) ухвалюють колегіально на засіданні тендерного комітету.
З аналізу змісту наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за №715/34998, слід дійти висновку, що останній містить саме перелік формальних помилок, а не їх приклади.
У той же час, пункт 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII імперативно вказує на те, що у тендерній документації замовником зазначаються не лише опис, але й приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
Матеріалами справи підтверджується, що у Тендерній документації до процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a замовником не наведено будь-яких прикладів формальних (несуттєвих) помилок, а лише наведено їх перелік, який відповідає змісту наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, чим не дотримано вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII.
Крім того, за змістом протоколу тендерного комітету Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради від 29.04.2021 №127, рішення про віднесення допущеної учасником ФОП « ОСОБА_1 » (лот №12) помилки до формальної (несуттєвої) на засіданні тендерного комітету позивача не обговорювалось та, відповідно, не приймалось.
Таким чином, на переконання суду, ненакладення учасником-переможцем закупівлі ФОП « ОСОБА_1 » (лот №12) електронного підпису учасника / уповноваженої особи учасника процедури закупівлі на документи у складі його тендерної пропозиції (або на тендерну пропозицію в цілому) є істотним порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та не може бути трактоване як формальна (несуттєва) помилка (технічна помилка та/або описка).
За правилами пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
За наведених обставин, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a ФОП « ОСОБА_1 » (лот №12) мала бути відхилена Управлінням освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради як замовником з наступним оприлюдненням такої інформації в електронній системі закупівель у встановлений частиною другою статті 31 Закону №922-VIII строк.
У той же час, позивачем не відхилено тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ФОП « ОСОБА_1 » (лот №12), а укладено Договір №73/21 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, чим не дотримано приписів пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.
З огляду на вищевикладене, спірний висновок відповідача в частині порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII є обґрунтованим.
Стосовно дотримання відповідачем встановлених законодавством вимог щодо форми й змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a, суд зазначає наступне.
Як встановлено вище судом, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю (абзаци 1, 2 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII).
Наведене узгоджується зі змістом пунктів 2 та 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, за змістом яких у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Так, згідно з пунктом 2 констатуючої частини спірного висновку: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIII відповідачем встановлено порушення норм пункту 17 частини другої статті 22 Закону №922-VIII; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 » (ЛОТ 12) встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII; за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
Разом з тим, незважаючи на встановлені за результатами проведеного моніторингу порушення, у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку відповідачем не встановлено зобов'язання щодо усунення позивачем виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель (а.с.42-45).
При цьому, відповідач за змістом поданого ним відзиву на позовну заяву вказав, що враховуючи оприлюднення позивачем 28.10.2021 звіту про виконання договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-а, Управлінням при підготовці спірного висновку не зазначено зобов'язань щодо здійснення заходів з метою усунення виявлених порушень, а відтак, останнє не встановлює нових зобов'язань для позивача, не порушує будь-яких його прав чи інтересів, що потребують захисту.
Суд не погоджується з такими твердженнями сторони відповідача, оскільки відповідно до абзаців третього - п'ятого частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII, якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Аналізуючи зміст наведених вище правових норм, слід дійти висновку, що положення Закону №922-VIII визначають виключний перелік випадків, за наявності яких контролюючий орган не встановлює у висновку за результатами моніторингу закупівлі зобов'язань для замовника щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:
1. якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель;
2. якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер;
3. якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, тендер визнано таким, що не відбувся;
4. якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю.
У той же час, оприлюднення замовником звіту про виконання договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, щодо якої проводиться моніторинг, не може слугувати підставою для невизначення контролюючим органом у висновку зобов'язання про усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, що свідчить про порушення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області вимог частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII та пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі при прийнятті спірного рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, чого у даній справі відповідачем зроблено не було.
Суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення таких порушень, оскільки спонукання замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення ним чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Поряд з цим, суд зауважує, що зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про необхідність визначення імперативного способу його усунення.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18 та від 05.03.2020 у справі №640/467/19, яка враховується судом в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірний висновок відповідача не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню судом.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про те, що оскаржуваний висновок як акт індивідуальної дії не встановлює нових обов'язків для позивача, не скасовує чи звужує його прав, що потребують захисту, у зв'язку з чим не може бути оскаржений/скасований у судовому порядку з огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до положень частини десятої статті 8 Закону №922-VIII, достатньою підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів є його незгода як замовника з інформацією, викладеною у висновку органу державного фінансового контролю, прийнятого за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-30-004822-a.
За правилами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, приймаючи оскаржуваний висновок, діяло протиправно, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів повноти встановлених ним правопорушень позивача у сфері публічних закупівель та не дотримався визначених законодавством вимог до форми й змісту спірного рішення, що доводить протиправність оскаржуваного висновку та, як наслідок, необхідність його скасування судом, що відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, позовні вимоги Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради підлягають до задоволення повністю.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачена сума судового збору в розмірі 2270,00 грн, відповідно до платіжного доручення від 09.12.2021 №368, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.19).
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-30-004822-а від 15.11.2021 №668/5.
Стягнути на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 червня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач - Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 30, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 25675242);
Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 40913619).
Суддя С.А. Борискін