31 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16437/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
23 листопада 2021 року (згідно даних на поштовому конверті та сайту Укрпошти) Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 495929,28 грн.
Вказана позовна заява зареєстрована канцелярією суду 01.12.2021 за вх.№77581/21.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 495929,28 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань і підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 03.12.2021 зобов'язано Виконавчий комітет Пирятинської міської ради (37000, Полтавська область, м. Пирятин, вул. Соборна, буд. 42) надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
29.12.2021 судом одержано лист відділу державної реєстрації виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області від 14.12.2021 №06-08/188, у якому повідомлено, що будь-які відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , відсутні.
Ухвалою суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/16437/21 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце його проведення, просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника управління.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся усіма можливими засобами, в тому числі шляхом розміщення відповідного виклику з повідомленням про розгляд справи за його участі на офіційному сайті суду відповідно до вимог статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
У зв'язку з неявкою сторін, суд вирішив здійснити розгляд справи за відсутності відповідача та представника позивача.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За змістом пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом на ім'я ОСОБА_1 сформовані податкові повідомлення-рішення від 30.06.2018 №2620838-1314-1503, від 23.10.2019 №234567-5306-1503, від 20.08.2019 №211348-5307-1503, від 20.08.2019 №211349-5307-1503, від 21.05.2020 №6336480-5306-1503 та від 16.06.2021 №№756667-2405-1503, якими останньому визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки в загальному розмірі 495929,28 грн.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення ППР) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як слідує з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 30.06.2018 №2620838-1314-1503, від 23.10.2019 №234567-5306-1503, від 20.08.2019 №211348-5307-1503, від 20.08.2019 №211349-5307-1503, від 21.05.2020 №6336480-5306-1503 та від 16.06.2021 №№756667-2405-1503 направлялися рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу останнього відомого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Проте, усі поштові відправлення повернулися на адресу контролюючого органу без вручення адресату з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 ПК України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.06.2018 №2620838-1314-1503, від 23.10.2019 №234567-5306-1503, від 20.08.2019 №211348-5307-1503, від 20.08.2019 №211349-5307-1503, від 21.05.2020 №6336480-5306-1503 та від 16.06.2021 №№756667-2405-1503, а також їх оскарження до суду.
Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу порушують права та охоронювані законом інтереси фізичної особи ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати грошових зобов'язань.
Згідно наявних у матеріалах справи документів, заборгованість відповідача по земельному податку з фізичних осіб на момент розгляду справи становить 495929,28 грн, який заявлений позивачем до стягнення у цій справі.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 495929,28 грн є сумою податкового боргу.
Згідно положень статті 59 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення вимоги) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Встановлено, що на виконання приписів статті 59 ПК України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 05.12.2019 №253811-53, яку надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, та повернуто поштовим відділенням до відправника із зазначенням причини невручення - "за закінченням терміну зберігання".
В силу положень пункту 58.3 статті 58 ПК України вимога вважається врученою відповідачу.
Згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної вимоги.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по земельному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 495929,28 грн.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи зазначену норму, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення суми податкового боргу з платника податку - фізичної особи.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області повністю.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, Одеська область, 65044, ідентифікаційний код ВП 44069166) до фізичної особи ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 495929,28 грн (чотириста дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень двадцять вісім копійок) на бюджетний рахунок UA№978999980334109813000015598, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач ГУК в Одеській області/отг смт Авангард/18010300.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 червня 2022 року.
Суддя О.В. Гіглава