02 червня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/598/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу №1 управління у Кременчуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до відділу №1 управління у Кременчуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо застосування завищених коефіцієнтів у витягу від 05.06.2020 №1644 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м.;
скасувати витяг від 05.06.2020 №1644 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м.;
зобов'язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що відображені у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відомості про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки (зона пішохідної доступності до громадських центрів, зона магістралей підвищеного містоформувального значення, зона пішохідної доступності до парку Миру, зона прирейкова) та коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), не відповідають дійсності, наслідком чого є завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з якої обчислюється орендна плата за користування нею.
2. Позиція відповідачів та третьої особи.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 48-52/. Свою позицію мотивував посиланнями на те, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки відсутні дані про Код цільового призначення земель, визначені відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548. Зазначив, що відповідно до пункту 2 Примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, для земельних ділянок, щодо яких у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки то такі, за твердженням відповідача, враховані на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області.
Також відповідач звертав увагу на правозастосовчу практику Верховного Суду щодо оскарження витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також зазначив, що відділ №1 управління у Кременчуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, який увійшов до складу відділу №5 управління надання адміністративних послуг, є територіальним структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області без права юридичної особи, а тому не являється належним відповідачем у справі.
Третя особа - Кременчуцька міська рада надала письмові пояснення, у яких уповноважений представник зазначив, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує /а.с. 139-140/. При цьому представник третьої особи звертав увагу на те, що за інформацією Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262 за кодом КВЦПЗ відповідає Секції В - землі житлової та громадської забудови, розділу 03, підрозділу 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). Також представник третьої особи стверджував про безпідставність застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки (зона пішохідної доступності до громадських центрів, зона магістралей підвищеного містоформувального значення, зона пішохідної доступності до парку Миру, зона прирейкова).
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
16.01.2015 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала об'єкт незавершеного будівництва - приміщення офісу по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 площею 923 кв.м. /а.с. 11-13/.
Відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 внесені до Державного земельного кадастру без зазначення даних про Код цільового призначення земель /а.с. 14-16/.
05.06.2020 Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області сформований витяг №1644 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 /а.с. 17/.
У витягу зазначені локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки (зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова - 1,1) та коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0.
У червні 2021 року Кременчуцька міська рада звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 60062,99 грн (за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів) /а.с. 38-41/.
Позивач не погодилась із правомірністю застосування у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки (зона пішохідної доступності до громадських центрів, зона магістралей підвищеного містоформувального значення, зона пішохідної доступності до парку Миру, зона прирейкова) та коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), а тому звернулась до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (надалі - Закон №1378-IV) у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
У силу частини першої статті 15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
У відповідності до частин першої та другої статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин /частина третя статті 23 Закону №1378-IV/.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (надалі - Порядок №489).
Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку №489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).
З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року N 1051.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з підпунктом 29 пункту 4 названого Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності дій територіального органу Держгеокадастру щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по пров. Героїв Бреста, буд. 79-а у м. Кременчуці, площею 923 кв.м.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з таких міркувань.
Перш за все суд вважає за необхідне звернути увагу на питання можливості оскарження дій територіального органу Держгеокадастру щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
З цього приводу Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 зазначив, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
На цій підставі судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі №817/1800/17 про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
З урахуванням наведеного суд не погоджується з доводами відповідача про неможливість оскарження у судовому порядку дій територіального органу Держгеокадастру щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Так, за висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №808/4207/17, підлягають судовому контролю дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Щодо правомірності застосування у витягу від 05.06.2020 №1644 коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі №160/6476/19 (пункт 47) зазначив, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.
Додатком 1 до Порядку, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" визначено дві примітки такого змісту (у редакції, чинній на дату формування витягу):
1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Так, до матеріалів справи залучено копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 /а.с. 14/, у якому не зазначені відомості про код Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки.
На цій підставі суд погоджується з доводами відповідача про правомірність застосування у витягу від 05.06.2020 №1644 коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0, як те передбачено пунктом 2 Примітки Додатку №1 до Порядку №489.
При цьому, суд звертає увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб'єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витягу коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов'язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №489.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від від 25.05.2022 у справі №160/6476/19.
Стосовно посилань позивача та третьої особи на те, що у витягу з Державного земельного кадастру визначено цільове призначення, категорію земель та вид використання земельної ділянки, що загалом відповідають коду Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки 03.10, а тому коефіцієнт Кф має значення 2,5, суд зауважує, що код Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки у витягу з Державного земельного кадастру не зазначений, а територіальний орган Держгеокадастру при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не уповноважений самостійно визначати такий код.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Відповідно до пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.
При надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Управління/Відділу ГУ Держгеокадастру в області у відповідному районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з урахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що і необхідно вчинити позивачу.
Водночас оскільки на дату формування спірного витягу відомості про код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 у Державному земельному кадастру були відсутні, територіальний орган Держгеокадастру правомірно визначив коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0, як те передбачено пунктом 2 Примітки Додатку №1 до Порядку №489.
А тому, в цій частині підстав для визнання дій відповідача протиправними немає.
Щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, суд виходить з такого.
У пункті 6 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, (2) де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.
Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Кременчуцька міська рада у наданих на вимогу суду письмових поясненнях /а.с. 139-140/ зазначила, що згідно відомостей з генерального плану міста Кременчука, затверджених детальних планів, місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262 по пров. Героїв Бреста, 79-А не відповідає нормативному радіусу пішої доступності до громадських центрів.
Відповідно до затвердженої містобудівної документації земельна ділянка не входить до санітарно-захисної смуги від залізниці, залізничні колії відсутні.
Відповідно до затвердженого генерального плану м. Кременчука земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262 по пров. Героїв Бреста, 79-А не має локальних факторів у вигляді зони магістралей підвищеного містоформувального значення.
Відповідно до підпункту 8.2.3 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій” час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв. Земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262 по пров. Героїв Бреста, 79-А не входить до зони пішої доступності до парку.
Таким чином, затверджена органом місцевого самоврядування - Кременчуцькою міською радою містобудівна документація, що є основою для врахування локальних коефіцієнтів при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не містить відомостей про наявність підстав для застосування таких локальних коефіцієнтів, як: зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова - 1,1.
Правомірність врахування територіальним органом Держгеокадастру у витягу від 05.06.2020 №1644 вищезгаданих локальних коефіцієнтів не підтверджена документально та спростована у ході розгляду цієї справи поясненнями третьої особи.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо внесення до витягу від 05.06.2020 №1644 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова - 1,1.
Отже, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Водночас підстави для скасування витягу від 05.06.2020 №1644 відсутні, оскільки такий витяг не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини першої статті 19 КАС України.
При цьому суд виходить з того, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 від наведеного висновку не відступив, зазначивши виключно про можливість оскарження до адміністративного суду дій з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м. суд зауважує, що такі вимоги є передчасними, оскільки позивач до територіального органу Держгеокадастру з цього приводу не зверталась, відмову у наданні такого витягу не отримувала, а у суду наразі відсутні підстави вважати, що компетентний орган буде ухилятись від видачі за зверненням позивача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
У контексті наведеного суд також враховує, що передумовою для звернення позивача до суду з цим позовом є ініційований третьою особою судовий спір про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2020 до 31.05.2021.
А тому, визнання судом протиправними дій територіального органу Держгеокадастру щодо внесення до витягу від 05.06.2020 №1644 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 відомостей про згадані вище локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки є достатнім способом захисту порушених прав позивача, адже чинне законодавство не передбачає можливості формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулий період; такий витяг формується виключно на дату його складення.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1984,80 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 30-33/.
Відповідач та третя особа доказів понесення судових витрат суду не надали.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить розподілити шляхом стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області коштів у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу №1 управління у Кременчуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо внесення до витягу від 05.06.2020 №1644 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова - 1,1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930; вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039).
Третя особа: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300; проща Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба