Справа № 420/823/22
27 травня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,
при секретарі - Дівинець А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування в частині наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 10.01.22 № 45/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; зобов'язати Міністерство юстиції України відновити позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним наказом йому блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці. Підставою для видання спірного наказу слугував висновок Колегії МУЮ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮУ за результатами розгляду скарги гр. ОСОБА_2 від 19.10.2021, що зареєстрована 25.10.2021 за № СК-2709-21. Позивач вважає висновок комісії та прийнятий на його підставі наказ безпідставними та необґрунтованими. Так, скаржниця не надала жодного допустимого доказу на підтвердження її прав на об'єкт нерухомості, реєстраційне рішення щодо якого прийняв державний реєстратор ОСОБА_1 . Посилання на те, що вона є єдиною спадкоємницею першої черги за законом після свого померлого чоловіка - ОСОБА_3 , якому на праві приватної спільної часткової власності, розмір частки 7/100, належить житловий будинок не може бути допустимим доказом порушення її прав, у зв'язку з тим, що це питання вже неодноразово було предметом розгляду як адміністративних судів різних інстанцій, так і колегій Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та відповідно всіма зазначеними інстанціями приймались однозначні рішення щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні її вимог. Крім того, сама скарга подана з порушенням визначеного ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-VI 60-денного строку: скаржниця дізналася про порушення своїх прав 21.08.2021, а зі скаргою звернулася 25.10.2021. Отже об'єктивними підставами для відмови у задоволенні скарги були закінчення встановленого законом строку подачі скарги та державна реєстрація права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржувалося.
Ухвалою судді від 19.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.01.2022 заяву Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 про забезпечення позову до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу задоволено: зупинено дію пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 10.01.22 № 45/5 «Про задоволення скарги», а саме в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці до набрання рішенням законної сили; зобов'язано Державне підприємство «Національні інформаційні системи» розблокувати доступ державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
10.02.2022 до суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами розгляду скарги Східна регіональна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції 17.12.2021 прийшла до наступних висновків. Скаржниця зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після свого померлого чоловіка - ОСОБА_3 , якому, згідно з доданою до скарги копією листа КП «БТІ» ОMP від 02.07.2020 та відомостей Державного реєстру прав, на праві приватної спільної часткової власності, розмір частки 7/100, належить житловий будинок, а тому оскаржуваним рішенням порушується її право на спадкування майна, що залишилося після померлого чоловіка. У скарзі зазначено, що про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням скаржниці стало відомо « 21.08.2021 о 17:05:05, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 271604116 від 21.08.2021 На підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором Карпенком А.А. було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок за ТОВ «ЕКОРОУДС МАРКУС». У ході розгляду скарги Колегією встановлено, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Карпенком А.А. за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно. Крім того, оскаржувана реєстраційна дія проведена за наявності документів, поданих не в повному обсязі, передбаченому законодавством. Також комісією встановлено, що враховуючи те, що архівна складова Державного реєстру прав містить активний запис про спільну часткову власність іншої особи - ОСОБА_3 на житловий будинок, а заявлена в даному випадку для державної реєстрації частка права власності складає 1/1, заявником для цілей проведення оскаржуваної державної реєстрації не подано письмової згоди всіх співвласників відповідно до вимог підпункту 4 пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.Отже, встановлення комісією факту прийняття державним реєстратором Карпенком А.А. неправомірного рішення, з урахуванням його характеру та наслідків, яке фактично призвело до порушення прав і законних інтересів скаржниці, є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.
10.02.2022 до суду від третьої особи - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшли пояснення щодо позову, згідно з якими державне підприємство «Національні інформаційні системи» при здійсненні анулювання доступу до Державного реєстру прав державному реєстратору Лиманської селищної ради Розділянського району Одеської області ОСОБА_1 керувалось чинним законодавством України та відповідним рішенням Міністерства юстиції України, а саме наказом Міністерства юстиції України № 45/5 від 10.01.2022 «Про задоволення скарги». Державне підприємство «Національні інформаційні системи» не оспорює законність або незаконність наказу Міністерства юстиції України № 45/5 від 10.01.2022 року. Підприємство по відношенню до сторін спору має опосередковане відношення. ДП «HAIC» не приймає владних управлінських рішень, щодо блокування анулювання або розблокування доступу державних реєстраторів до відповідного Єдиного та Державного реєстру, a здійснює виключно механічну функцію на підставі відповідного рішення уповноваженого органу.
Ухвалою суду від 05.05.2022 заяву представника Міністерства юстиції України задоволено та надано можливість представнику Міністерства юстиції України взяти участь у підготовчому засіданні, яке призначено на 10.05.2022 о 11:30 годині, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власного комплексу технічних засобів та програмного забезпечення відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Ухвалою суду від 10.05.2022 закрито підготовче провадження, а справа призначена до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16.05.2022, постановленої в судовому засіданні, зобов'язано відповідача надати в строк до 23.05.2022 докази на підтвердження дати отримання Міністерством юстиції України скарги представника ОСОБА_2 на дії державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко Анатолія Анатолійовича.
Ухвалою суду від 23.05.2022, постановленої в судовому засіданні, продовжено строк для надання доказів до 10:00 години 27.05.2022.
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник відповідача - Міністерства юстиції України взяла участь за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення відеоконференцзв'язку «EasyCon», і просила в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві. Також повідомила на питання суду, що скарга ОСОБА_2 від 19.10.2021 надійшла на електронну пошту 25.10.2021 і таким чином скарга цього ж дня є зареєстрованою та вважаться поданою цього ж дня.
Інші учасники справи до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином; згідно наданих до суду клопотань, розгляд справи просили здійснювати без їх участі.
Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне
Судом встановлено, що ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 звернулася зі скаргою від 19.10.2021 на рішення від 08.07.2021 № 59183517, прийняте державним - реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком Анатолієм Анатолійовичем щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2119633151101, далі - житловий будинок), з вимогою скасувати оскаржуване рішення, «повідомити про порушення державного реєстратора правоохоронні органи в порядку ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також притягнути до дисциплінарної відповідальності державного реєстратора ОСОБА_1 .
Скаржниця зазначила, що вона с єдиною спадкоємницею першої черги за законом після свого померлого чоловіка - ОСОБА_3 , якому, згідно з доданою до скарги копією листа КП «БТІ» ОMP від 02.07.2020 та відомостей Державного реєстру прав, на праві приватної спільної часткової власності, розмір частки 7/100, належить житловий будинок, а тому оскаржуваним рішенням порушується її право на спадкування майна, що залишилося після померлого чоловіка.
У скарзі зазначено, що про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням скаржниці стало відомо 21.08.2021 о 17:05:05, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 271604116 від 21.08.2021.
На підставі оскарженого ОСОБА_2 , рішення державним реєстратором Карпенком А.А. було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок за ТОВ «ЕКОРОУДС МАРКУС».
З відомостей Державного реєстру прав комісією встановлено, що для проведення реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на житловий будинок уповноваженою особою (керівником) «ЕКОРОУДС МАРКУС» ОСОБА_5 були подані наступні:
- протокол загальних зборів учасників ТОВ «ЕКОРОУДС МАРКУС» від 16.06.2021 № 1/15-06, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та зареєстрований в реєстрі за №№ 2717, 2718;
- акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та зареєстрований в реєстрі за №№ 2711, 2712.
У ході розгляду скарги колегією встановлено, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Карпенком А.А. за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно. Крім того, оскаржувана реєстраційна дія проведена за наявності документів, поданих не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
За висновком комісії, під час проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок за ТОВ «ЕКОРОУДС МАРКУС» Державним реєстратором Карпенком А.А. було порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки за результатами здійснених у процедурі державної реєстрації консолідованих пошуків в архівній складовій Державного реєстру прав, зокрема, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, стосовно житлового будинку знайдено наступну інформацію:
відомості про право власності за іншою особою ОСОБА_3 (форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: 7/100, реєстраційний номер майна: 11809441), запис с активним;
відомості про арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 7116730).
відомості про заборону (архівний запис, реєстраційний номер обтяження: 8146245), запис с активним.
Крім того, комісією встановлено, що враховуючи те, що архівна складова Державного реєстру прав містить активний запис про спільну часткову власність іншої особи - ОСОБА_3 на житловий будинок, а заявлена в даному випадку для державної реєстрації частка права власності складає 1/1, заявником для цілей проведення оскаржуваної державної реєстрації не подано письмової згоди всіх співвласників відповідно до вимог підпункту 4 пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.
За висновком колегії, рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте державним реєстратором ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 10, 18, 23, 24 Закону та Порядку державної реєстрації.
У зв'язку із встановленням комісією факту прийняття державним реєстратором ОСОБА_1 неправомірного рішення, з урахуванням його характеру та наслідків, яке за висновком комісії призвело до порушення прав і законних інтересів скаржниці, - є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.
За результатами розгляду колегією було рекомендовано скаргу задовольнити частково: скасувати рішення від 08.07.2021 № 59183517, прийняте державним реєстратором Карпенком А.А., та тимчасово блокувати йому доступ до Державного реєстру прав.
Міністерством юстиції України на підставі висновку колегії від 17.12.2021 було прийнято Наказ вiд 10.01.2022 № 45/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу задоволено частково (п.1), скасовано оскаржуване рішення державного реєстратора Карпенка А.А. від 08.07.2021 № 59183517 (п.2) та тимчасово блоковано йому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (п.3), а в іншій частині - відмовлено.
Не погодившись із даним рішенням в частині, що стосується позивача, ОСОБА_1 звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 10.01.22 № 45/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Згідно ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Згідно ч. 4 ст. 37 Закону № 1952-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується (пункт 2); закінчився встановлений законом строк подачі скарги (пункт 8).
Згідно п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 р. (далі - Порядок № 1128), Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема: закінчення встановленого законом строку подачі скарги.
Відповідно до п. 13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 р., за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
З огляду на матеріали справи, на час розгляду скарги ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 427 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належало іншій особі - ОСОБА_6 за результатом реєстраційної дії, проведеної іншим державним реєстратором після прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором Карпенком А.А.
Державним реєстратором за допомогою відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців встановлено, що уповноважена особа Товариства є директором та має всі передбачені Статутом повноваження для звернення з відповідною заявою та документи відповідають вимогам законодавства державним реєстратором, відповідно до п.п. 1, 2 ст.18 Закону було прийнято документи для державної реєстрації прав, сформовано та зареєстровано відповідну заяву в базі даних заяв після чого виготовлення електроні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування та їх розміщення у Державному реєстрі прав.
В подальшому відповідно до п. 4 ст.18 Закону державним реєстратором була проведена перевірка документів та відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрiв), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Під час перевірки встановлено, що відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав ОСОБА_7 одноосібно на праві приватної власності належить житловий будинок, загальною площею 427 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 . Відповідні відомості містились у відкритому розділі 2119633151101. Крім зазначеного права власності роздол 2119633151101 не містив відомостей щодо прав інших осіб на зазначений будинок, або обтяжень щодо нього.
Крім того, за результатами здійснених у процедурі державної реєстрації консолідованих пошуків в архівній складовій Державного реєстру прав, зокрема, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державним реєстратором знайдено наступну інформацію:
відомості про право власності за ОСОБА_3 (форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: 7/100, реєстраційний номер майна: 11809441), запис є активним;
відомості про арешт нерухомого майна (реєстраційний номеробтяження: 7116730), запис є активним;
відомості про заборону (архівний запис, реєстраційний номер обтяження: 8146245), запис є активним.
В ході розгляду заяви державним реєстратором враховано, що арешт накладено на підставі постанови б/н від 10.05.2002 року Малиновським РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі на 18/100 частин будинку власника ОСОБА_8 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та є архівною забороною, так саме і заборона (архівний запис) внесена на підставі рішення 485 від 03.10.1974 року Виконкому м. Одеси щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того наявність активних відомостей про право власності за ОСОБА_3 на 7/100 частин будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 свідчить, що діями державного реєстратора не порушувались права скаржниці ОСОБА_2 на спадкове майно її чоловіка, право власності на яке до теперішнього часу зареєстроване у державному реєстрі в інтересах третіх осіб не змінювалось.
При цьому, відповідно до Рішення Одеської міської ради №99 -V від 27.06.2006 пров. Кордонний у м. Одесі було перейменовано на Малиновський провулок.
Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону до повноважень державного реєстратора входить встановлення відповідності заявлених поданих документів вимогам i законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться поданих/отриманих документах та наявність обтяжень прав на нерухоме майно.
Таким чином, встановивши, що розділ 2119633151101 не містив даних щодо прав інших осіб та обтяжень щодо житлового будинку, а наявні в архівних складових відомості не мають жодного відношення до житлового будинку загальною площею 427 кв.м, що одноособово належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , державним реєстратором відповідно до приписів п.п. 5, 6 ст. 18 Закону було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та внесено до відкритого розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно суб'єкту цих прав.
Крім того, комісія зазначила, що реєстраційна дія була проведена за наявності документів, поданих не у повному обсязі, що передбачено законодавством.
Так, комісією встановлено, що враховуючи те, що архівна складова Державного реєстру прав містить активний запис про спільну часткову власність іншої особи - ОСОБА_3 на житловий будинок, а заявлена в даному випадку для державної реєстрації частка власності складає 1/1, заявником для цілей проведення оскаржуваної державної реєстрації не подано письмової згоди всіх співвласників відповідно до вимог підпункту 4 пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Пунктом 40 Порядку державної реєстрації визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених законом, іншими законами України та цим Порядком
Відповідно до п. 48 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:
1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.
3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);
4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності);
5) письмова згода суб'єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у випадках, передбачених законом.
Справжність підписів на документах, передбачених підпунктами 2, 4 та 5 цього пункту, засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”.
З огляду на матеріали справи, для проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «ЕКОРОУДС МАРКУС» представником Товариства було надано Протокол № 1/15-06 загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2021 та акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.06.2021, виготовлені на нотаріальних бланках та справжність підписів на яких засвідчено нотаріально, відповідно до яких одноособовий власник, якому належить 1/1 частка житлового будинку загальною площею 427 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та право власності на який вже зареєстровано в Державному реєстрі прав реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2119633151101, передає належне тільки йому майно у власність юридичної особи (ТОВ «ЕКОРОУДС МАРКУС») як внесок до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду).
Згідно з частинами першою та другою статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст.ст. 356, 368 ЦКУ власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з ст. 15 Закону реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих у розділі 2119633151101 прав власності інших співвласників, посилання відповідача на відсутність письмової згоди всіх співвласників відповідно до пп. 4 п. 48 Порядку є безпідставними.
Крім того, відповідно до довідки Начальник Управління забезпечення та документообігу Максима ВОЛОВИКА, у відповідь на службову записку Офісу протидії рейдерству від 23 травня 2022 року № 744-33.2.3-22 щодо надання інформації та документів, що підтверджують дату надходження на електронну адресу Міністерства юстиції України скарги ОСОБА_2 від 19 жовтня 2021 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2021 року за № СК-2709-21, Управлінням забезпечення та документообігу повідомляється про неможливість надання запитуваної інформації, оскільки листи періодично видаляються у зв'язку із заповненням електронної поштової скриньки.
З метою встановлення обставини - дати подання скарги ОСОБА_2 судом ухвалою від 16.05.2022 зобов'язано відповідача надати в строк до 23.05.2022 докази на підтвердження дати отримання Міністерством юстиції України скарги представника ОСОБА_2 на дії державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко Анатолія Анатолійовича. Ухвалою суду від 23.05.2022, постановленої в судовому засіданні, продовжено строк для надання доказів до 10:00 години 27.05.2022.
В судовому засіданні представник відповідача - Міністерства юстиції України повідомила на питання суду, що скарга ОСОБА_2 від 19.10.2021 надійшла на електронну пошту Міністерства юстиції України 25.10.2021 і таким чином скарга цього ж дня є зареєстрованою та вважаться поданою цього ж дня.
Зі змісту наказу № 45/5 від 10.01.2022 вбачається, що про порушення своїх прав ОСОБА_2 дізналася 21.08.2021 о 17:05:05, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 271604116 від 21.08.2021.
Отже скарга ОСОБА_2 , яка надійшла до Міністерства юстиції України засобами електронного зв'язку 25 жовтня 2021 року, - подана з порушенням встановленого ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-IV 60-денного строку, що обумовлювало прийняття суб'єктом контролю визначеного п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV рішення про відмову у задоволенні скарги.
Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
При викладених обставинах, відповідач не довів суду належними та допустимими доказами, що рішення прийнято державним реєстратором Карпенком А.А. за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно та за наявності документів, поданих не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для скасування п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 10.01.22 № 45/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2015 № 628-р «Деякі питання удосконалення системи iдентифiкацiї особи і функціонування державних та єдиних реєстрів» підтримано пропозицію Мін'юсту, зокрема, щодо визначення Єдиним адміністратрором державних та єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, новостворене державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1999 № 1272 «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції», розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2015 № 628-р «Деякі питання удосконалення системи ідентифікації особи і функціонування державних та єдиних реєстрів» та пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, з метою оптимізації забезпечення функціонування Єдиних та Державних реєстрів, Мін'юстом видано наказ від 25.06.2015 № 1059/5 «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», яким державне підприємство «Національні інформаційної системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Таким чином, на законодавчому рівні адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст, визначено ДП «НАІС».
Згідно пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» технічний адміністратор Державного реєстру прав - ДП «НАІС» здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром.
Враховуючи те, що у ДП «НАІС» відсутнє право перевіряти законність рішень Міністерства юстиції України та право відмовляти у їх виконанні, а тому зобов'язане реалізовувати приписи наказів Міністерства юстиції України, оскільки відповідне зобов'язання визначене статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі задоволення позовних вимог, саме ДП «НАІС» має відновити доступ до Державного реєстру позивачу.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001; ЄДРПОУ 00015622), третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4; ЄДРПОУ 39787008), про визнання протиправним та скасування в частині наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 10.01.22 № 45/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Зобов'язати Міністерство юстиції України відновити Державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стягнути з бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.06.22.
Суддя І.В. Завальнюк