02 червня 2022 р. № 400/11226/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни, щодо викладення зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.05.2021 року № 8158/82-21;
- стягнення з експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни 2270,00 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 .
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що на його замовлення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 с. Білозір'я (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області. Вказаний проект у липні 2019 поданий на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексу України. За наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою, експертом державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_3 видано висновок №8195/82-19 від 19.07.2019 року. В пункті 9 якого, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі. Привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність. За підсумковою оцінкою проект землеустрою не погоджується. Позивач не погодившись з висновком експерту державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. №8195/82-19 від 19.07.2019 року, звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі № 300/1672/19, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано висновок експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8195/82-19 від 19.07.2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Після чого, розробником проекту землеустрою повторно було подано проект з коректурним аркушем до висновку №8195/82-19 від 19.07.2019 року на погодження до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області. За наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою з коректурним аркушем до висновку №8195/82-19 від 19.07.2019 року на погодження, експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області Нестеренко О.В. видано висновок №8158/82-21 від 18.05.2021 року. В пункті 9 якого, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Публічній кадастровій карті, згідго викопіювання видно, що на цьому місці знаходяться земельні ділянки у власності громадян. Пропозиції відсутні. За підсумковою оцінкою проект землеустрою не погоджується, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 22.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
29.11.2021 року на виконаня ухвали суду від 22.11.2021 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано належним чином оформлену позовну заяву (з копією для учасників справи) із зазначенням у якості відповідача експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олену Валеріївну.
Ухвалою від 06.12.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/11226/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На замовлення ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 с. Білозір'я (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
Вказаний проект у липні 2019 поданий на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексу України.
За наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою, експертом державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_3 видано висновок №8195/82-19 від 19.07.2019 року. В пункті 9 якого, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі. Привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність. За підсумковою оцінкою проект землеустрою не погоджується.
Позивач не погодившись з висновком експерту державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. №8195/82-19 від 19.07.2019 року, звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі № 300/1672/19, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано висновок експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8195/82-19 від 19.07.2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Після чого, розробником проекту землеустрою повторно було подано проект з коректурним аркушем до висновку №8195/82-19 від 19.07.2019 року на погодження до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
За наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою з коректурним аркушем до висновку №8195/82-19 від 19.07.2019 року на погодження, експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області Нестеренко О.В. видано висновок №8158/82-21 від 18.05.2021 року. В пункті 9 якого, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Публічній кадастровій карті, згідго викопіювання видно, що на цьому місці знаходяться земельні ділянки у власності громадян. Пропозиції відсутні. За підсумковою оцінкою проект землеустрою не погоджується
Не погодившись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року №1808-IV (надалі - Закон №1808-IV), визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення.
Діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, в розумінні ст.1 Закону №1808-IV, є державною експертизою землевпорядної документації (державна експертиза).
Відповідно до ст.6 Закону №1808-IV, об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.
Державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт (ст.32 Закону №1808-IV).
Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.
У свою чергу, згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308 (зі змінами) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області, забезпечує науково-експертне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів; здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 35 Закону №1808-IV, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року №391 (надалі - Методика №391).
Згідно з положеннями пункту 3.5 Методики №391 на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.
Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону №1808-IV.
Суд зазначає, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:
- землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);
- землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;
- землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов'язковою (п.п. 3.5.3-3.5.4 Методики №391).
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійов висновку, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів, а предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.
Крім цього, проведення експертизи проекту землевпорядної документації та формулювання за її наслідками висновків, є виключною компетенцією органів Держгеокадастру.
Статтею 37 Закону №1808-IV встановлено, що замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.
У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.
У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.
Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.
Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.
Суд зауважує, що право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.
Аналогічна позиція сформована Верховним Судом у постановах від 17 червня 2020 року за №808/1508/16, від 14 квітня 2020 року у справі №806/2643/16 та від 23 квітня 2020 року у справі №814/3555/14.
Більш того, Велика Палата Верховного Суду дійшла до аналогічного правового висновку у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №813/203/18.
Суд наголошує про відсутність в матеріалах справи доказів звернення позивача до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з клопотанням про спростування висновку державної експертизи, як це прямо передбачено Законом №1808-IV.
Таким чином, позивач не в повній мірі реалізував право на оскарження Висновку в порядку, встановленому статтею 37 Закону №1808-IV, а тому надання оцінки судом зауваженням, викладеним у Висновку державної експертизи у судовому порядку є передчасним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було дотримано порядку оскарження Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.05.2021 року №8158/82-21, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень в розмірі 2270,00 грн. внаслідок зазначення протиправного зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.05.2021 року №8158/82-21, то така вимога також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про визнання протиправними дій експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко О.В., у задоволенні якої відмовлено.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) та про визнання протиправними дії експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни, щодо викладення зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.05.2021 року № 8158/82-21 та стягнення з експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Нестеренко Олени Валеріївни 2270,00 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.06.2022 року.
Суддя Г. В. Лебедєва