03 червня 2022 року
справа №380/472/22
провадження № П/380/474/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 10.01.2022 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ у Закарпатській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-2), з такими вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.11.2021 №262940007187 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 24.11.2021 щодо переведення з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з дати звернення із заявою, зарахувавши період роботи в органах державної податкової служби до стажу державної служби.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 02.06.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 24.11.2021 звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ у Львівській області передало її заяву для розгляду ГУ ПФУ в Закарпатській області, котре прийняло рішення №262940007187 від 26.11.2021 про відмову заявниці у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення обґрунтовано тим, що в заявниці відсутній відповідний стаж державної служби, з огляду на те, що посадові особи контролюючих органів не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу»; орган ПФ зарахував стаж державної служби ОСОБА_1 6 місяців 12 днів. Позивачка посилається на норми пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ №283 від 03.05.1994, відповідно до яких до стажу державної служби зараховується робота на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової та контрольно-ревізійної служби; час перебування на посадах, на яких присвоюються спеціальні звання. Позивачка стверджує, що відповідно до норм цього Порядку робота/служба на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та робота на посадах в органах державної податкової служби в однаковій мірі зараховується до стажу державної служби. Покликається на усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права при вирішенні аналогічних спорів, котрі суд зобов'язаний врахувати при прийнятті рішення.
Відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області, позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с. 39-40) та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державних службовців. Оскільки, у позивачки немає підстав для зарахування до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців періодів роботи в ГУ ДПС у Львівській області (згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 присвоювали спеціальні звання «Інспектор податкової служби 3 рангу, 2 рангу, 1 рангу»), у позивачки відсутнє право на перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 48-53), відповідач щодо позову ОСОБА_1 заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїх запереченнях відповідач повідомив, що 24.11.2021 позивачка звернулась до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідач посилається на норми статті 90 Закону від 10.12.2015 №889-VIII, відповідно до яких пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-ІV. Вказує, на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивачки, в яких їй присвоєно спеціальні звання, оскільки у позивачки відсутній стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу №889-VIII, а на працівників державних органів, яким присвоюються спеціальні звання дія Закону №889-VIII не поширюється.
Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 17.07.1997 по 23.04.2021 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби (державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора). За цей період ОСОБА_1 :
- 21.07.1997 прийняла присягу державного службовця;
- 02.02.1998 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби III рангу»;
- 03.05.2001 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби II рангу»;
- 01.11.2004 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби І рангу»;
- 01.03.2007 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби III рангу»;
- 01.03.2010 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби II рангу»;
- 19.03.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця;
- 05.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної служби II рангу»;
- 23.08.2019 присвоєно 5 ранг державного службовця;
- 23.04.2021 припинено державну службу та звільнено із займаної посади (а.с. 18-26).
24.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ у Львівській області із заявою №3836 про перерахунок пенсії, просила перевести її на пенсію за Законом України «Про державну службу». До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №255 від 02.11.2021, №256 від 02.11.2021 (а.с.13, 14-17).
ГУ ПФУ у Львівській області скерувало матеріали для вирішення питання щодо заяви ОСОБА_1 від 24.11.2021 до підрозділу ГУ ПФУ в Закарпатській області (відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву та сканує копії документів засобами програмного забезпечення та після цього за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу).
26.11.2021 ГУ ПФУ в Закарпатській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.11.2021 прийняло рішення №262940007187, відповідно до котрого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Це рішення мотивоване тим, що відповідно до записів трудової книжки заявниці присвоювали спеціальні звання «Інспектор податкової служби 3 рангу, 2 рангу, 1 рангу», відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, тому періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державних службовців. В рішенні орган ПФУ вказав, що згідно записів трудової книжки стаж державної служби ОСОБА_1 складає 6 місяців 12 днів, тому в заявниці відсутнє право на перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця (а.с. 12).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (який втратив чинність на підставі Закону №889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII) з урахуванням пунктів 10, 12 Розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: - з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; - з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; - з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У період роботи позивачки в органах державної податкової служби до 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (чинного з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до статті 341 Податкового кодексу України (далі - ПК України) служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями (пункт 342.4.).
Згідно з приписами пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058.
24.11.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою про переведення на пенсію державного службовця на підставі Закону №3723-ХІІ. На цю дату заявниця досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (мала повних 60 років) та мала необхідний страховий стаж (з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років).
ГУ ПФУ відмовило (№262940007187 від 26.11.2021) заявниці в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що в ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII, оскільки на працівників державних органів, яким присвоюються персональні чи спеціальні звання, дія Закону №889-VIII не поширюється.
Отже, спірним у цій справі є висновок відповідача про відсутність в ОСОБА_1 стажу державної служби за період, протягом якого позивачка працювала в органах ДПІ з присвоєнням спеціальних звань «Інспектор податкової служби 3 рангу, 2 рангу, 1 рангу».
Оцінюючи аргументи відповідача суд керується такими мотивами:
Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд в постанові від 29.04.2020 у справі №539/1855/17 вказав таке:
«Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року (справа № 21-275а13) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» як на підставу для відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають».
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Закарпатській області безпідставно не зарахувало до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби, за які позивачці присвоєно спеціальні звання.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 безперервно з 17.07.1997 по 23.04.2021 (23 роки 9 місяців 6 днів) працювала на відповідних посадах державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора органів державної податкової служби. За період роботи в органах державної податкової служби ОСОБА_1 присвоєно спеціальні звання: «Інспектор податкової служби III рангу», «Інспектор податкової служби II рангу», «Інспектор податкової служби І рангу», «Радник податкової служби III рангу», «Радник податкової служби II рангу», «Радник податкової та митної служби II рангу» (а.с. 18-26). Станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889) стаж служби позивачки в органах державної податкової служби становив понад 10 років (18 років 9 місяців 14 днів), а ОСОБА_1 продовжувала проходити державну службу на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу методології і управління координації, бюджетного процесу департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС. Отже, ОСОБА_1 на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що рішення №262940007187 від 26.11.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 24.11.2021 №3836 є необґрунтованим, таке слід скасувати як протиправне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права. З урахуванням наведених норм пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» підлягає призначенню позивачці з дати звернення про призначення пенсії, тобто з 24.11.2021.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачки та з метою виконання цього рішення суду цей обов'язок слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявника, тобто ГУ ПФУ у Львівській області. Для цього ГУ ПФУ у Львівській області повинно зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби з 17.07.1997 по 23.04.2021.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у перерахунку пенсії №262940007187 від 26.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію за Законом України «Про державну службу» на підставі її заяви №3836 від 24.11.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.11.2021 пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
З метою виконання цього рішення суд встановлює такий порядок та спосіб його виконання: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 17.07.1997 по 23.04.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, місто Ужгород, пл. Народна, буд. 4, ідентифікаційний код 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.