25 травня 2022 року
справа №380/13060/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
за участю:
від позивача ОСОБА_1 ,
від відповідача Пилипенко С.О.,
від третіх осіб представники не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції справу за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Східного офісу Державної аудиторської служби України, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство «Парк-Плюс-Сервіс», Приватне підприємство «Екомісто», Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району», Львівське комунальне підприємство «Під Зуброю», Приватне підприємство «Паркбуд-Плюс», Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району», Приватне підприємство «Паркбуд», про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (далі - позивач, Сихівська РА ЛМР) з позовною заявою до Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Державної аудиторської служби України від 16.07.2020 №UA-М-2021-06-22-000004 про результати моніторингу закупівлі «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова (7 лотів) Services for cleaning of street and road network in the territory of Sykhiv district of Lviv (7 lots)» (ДК 021:2015:90610000-6 - Послуги з прибирання та підмітання вулиць) (оголошення про проведення закупівлі - UA-2-2-12-28-010515-с);
- судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим , що Сихівська РА ЛМР не погоджується із вказаними у висновку твердженнями відповідача, вважає, що останні є надуманими та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки мотиви та підстави, зазначені в них є безпідставними та необґрунтованими. Наголошує, що внаслідок здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо припинення зобов'язань за договорами про закупівлю послуг виникне необхідність у проведенні нового тендера, який в свою чергу понесе додаткові витрати часу, протягом якого територія Сихівського району міста Львова не буде прибиратись, що в свою чергу може бути причиною для створення несприятливої та загрозливої для здоров'я людей санітарно-екологічної ситуації у місті Львові.
Ухвалою від 09.08.2021 суд відкрив загальне позовне провадження у справі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
Вважає викладені в позовній заяві доводи та позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм законодавства. Наголошує, що позивач у позовній заяві не заперечує факту відсутності визначення предмета закупівлі за кожним лотом окремо, зазначаючи, що назва та код за лотами співпадають. Вказане твердження не є спростуванням виявленого Офісом порушення, оскільки вимога п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №922 замовником не виконана. Відповідач вказує, що відповідно до п. 5.2 Додатку 1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність» учасник на підтвердження повноважень особи, яка має право підпису подає «інформаційну довідку щодо осіб, які мають право підписувати документи тендерної пропозиції та укладати договори (угоди) про закупівлю» - на виконання цієї вимоги учасником ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» надано Інформаційну довідку №20/10 від 26.01.2021. Однак, у зв'язку із тим, що здійснення таких дій у Інформаційній довідці №20/10 від 26.01.2021 передбачено для керівника, учасник також мав надати лист підтвердження у довільній формі про відсутність інших уповноважених осіб, який у тендерній пропозиції відсутній. Порушення вимог тендерної документації, яке виявлене відповідачем під час проведення моніторингу, стосується також відсутності у складі тендерної пропозиції ПП «Рома» документів, що підтверджують право власності, оренди або користування матеріально технічною базою (виробничої бази) для забезпечення розташування обладнання, техніки та механізмів, подання яких передбачено пунктом 1.3 Додатку 1 тендерної документації. Також, тендерні пропозиції учасника ПП «Рома», подані для участі у процедурі торгів за Лотом №5 та Лотом №6 містять аналогічний договір, який виконаний не відповідно даного предмету закупівлі, чим не дотримано вимоги пункту 3.1 Додатку 1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність» учасників процедури закупівлі» тендерної документації замовника.
Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати від 20.10.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті.
У оскаржуваному висновку відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо припинення зобов'язань за договорами про закупівлю послуг від 23.02.2021 №4-ВТ/21 за Лотом №2, від 23.02.2021 №5-ВТ/21 за Лотом №3, від 23.02.2021 №9-ВТ/21 за Лотом №7, від 23.02.2021 №8-ВТ/21 за Лотом №6, від 23.02.2021 №З-ВТ/21 за Лотом №1, від 23.02.2021 №7-ВТ/21, від 23.02.2021 №6-ВТ/21 за Лотом №4, у зв'язку з вказаним суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у справі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство «Парк-Плюс-Сервіс», Приватне підприємство «Екомісто», Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району», Львівське комунальне підприємство «Під Зуброю», Приватне підприємство «Паркбуд-Плюс», Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району», Приватне підприємство «Паркбуд», оскільки вони є сторонами у зобов'язаннях за вищепереліченими договорами.
У судовому засіданні по розгляду справи сторона позивача заявлені вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Сторона відповідача проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.
Треті особи явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Жодних пояснень по суті заявлених позовних вимог від третіх осіб до суду не надходило.
Суд заслухав доводи учасників справи, дослідив докази, з'ясував фактичні обставини та,-
Керуючись положеннями ст. 8 Закону №922 та дорученням Державної аудиторської служби України від 07.06.2021 №003100-18/7042-2021 Східним офісом Держаудитслужби видано наказ №317 від 17.06.2021 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» згідно з переліком, серед яких наявна закупівля позивача, унікальний номер якої UА-2020-12-28-010515-е, оприлюднений в електронній системі закупівель 22.06.2021.
За результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані встановлено порушення Замовником вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №922.
За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення норм Наказу Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства «Про затвердження Переліку формальних помилок» від 15.04.2020 № 710 (далі - Наказ №710).
За результатом проведення моніторингу оголошеної Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради процедури закупівлі UA-2020-12-28-010515-е Східним офісом Держаудитслужби складено висновок про результати моніторингу закупівлі «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова (7 лотів) Services for cleaning of street and road network in the territory of Sykhiv district of Lviv (7 lots)»(flK 021:2015: 90610000-6 - Послуги з прибирання та підмітання вулиць) (оголошення про проведення закупівлі - UA-2020-12-28-010515-е ) від 16.07.2020 №UA-M-2021-06-22-000004, який оприлюднено 16.07.2021 о 12 год. 18 хв. в електронній системі закупівель.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону), розгляд тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на 2021 рік, у тому числі UАР-2020-12-28-003753-b; оголошення про проведення відкритих торгів: тендерну документацію замовника; протоколи розгляду тендерних пропозицій за Лотом 1 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №1), Лотом 2 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №2), Лотом 3 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №3), Лот 4 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №4), Лот 5 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №5), Лот 6 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №6), Лот 7 «Послуги з прибирання вулично-шляхової мережі на території Сихівського району м. Львова» (Лот №7), оприлюднені в електронній системі закупівель 03.02.2021; реєстри отриманих тендерних пропозицій за Лотом №1, Лотом №2, Лотом №3, Лотом №4, Лотом №5, Лотом №6 та Лотом №7; тендерні пропозиції учасників ПП "Паркбуд-Плюс" та Львівського комунального підприємства “Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району” за Лотом №1, ДП «Парк-Плюс-Сервіс» та Львівського комунального підприємства “Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району” за Лотом №2, ПП "Екомісто" та Львівського комунального підприємства “Шляхово- ремонтне підприємство Галицького району” за Лотом №3, ПП "Паркбуд" та Львівського комунального підприємства “Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району” за Лотом №4, Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району» та ПП «Рома» за Лотом №5, ПП «Рома» та Львівського комунального підприємства "Під Зуброю" за Лотом №6, ПП "Паркбуд" та Львівського комунального підприємства ''Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району” за Лотом №7; протоколи розкриття тендерних пропозицій за Лотом №1, Лотом №2, Лотом №3, Лотом №4, Лотом №5, Лотом №6 та Лотом №7; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з ПП "Паркбуд-Плюс" за Лотом №1, з ДП «Парк-Плюс-Сервіс'за Лотом №2, з ПП "Екомісто" за Лотом №3, з ПП "Паркбуд" за Лотом №4, з Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району» за Лотом №5, з Львівським комунальним підприємством "Під Зуброю" за Лотом №6 та Львівським комунальним підприємством ''Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району” за Лотом №7; Договори про закупівлю послуг від 23.02.2021 №3-ВТ/21 за Лотом №1, №4-ВТ/21 за Лотом №2, №5-ВТ/21 за Лотом №3, №6-ВТ/21 за Лотом №4, №7-ВТ/21 за Лотом №5, №8-ВТ/21 за Лотом №6 та №9-ВТ/21 за Лотом №7; відповідь замовника від 06.07.2021 на питання до пояснення Східного офісу.
Моніторингом установлено, що на порушення норм п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №922 Замовником у плані UА-Р-2020-12-28-003753-b назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником внесена вцілому за закупівлею, при тому, що у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатись стосовно кожного лота та окремо зазначаються назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) за наявності. У ході проведення моніторингу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, викладений Замовником у пункті 2 розділу «Подання та розкриття тендерної пропозиції» тендерної документації, не відповідає переліку, визначеному Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про затвердження Переліку формальних помилок» від 15.04.2020 №710 чим порушено норми зазначеного наказу.
Моніторингом питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що тендерні пропозиції учасника Львівське комунальне підприємство “Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району”, подані за Лотом №1, Лотом №2, Лотом №3, Лотом №4 та Лотом №7, які не були відхилені замовником на етапі розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам визначеним у тендерній документації та кваліфікаційним критеріям та допущені до аукціону, не містять у складі поданої тендерної пропозиції довідки у довільній формі про відсутність інших уповноважених осіб у випадку, якщо право підпису документів тендерної пропозиції та укладання договорів (угод) про закупівлю здійснюється керівником, подання якої передбачено пунктом 5.2 Додатку 1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність» учасників процедури закупівлі» тендерної документації Замовника. Отже, тендерні пропозиції учасника Львівське комунальне підприємство “Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району”, подані за Лотом №1, Лотом №2, Лотом №3, Лотом №4 та Лотом №7 не відповідали умовам, визначеним у тендерній документації замовника та підлягали відхиленню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922, та як наслідок цього процедура торгів підлягала відміні відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону №922. Однак Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасника Львівського комунального підприємства “Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району”, не відмінив торгів за зазначеними лотами, визначив переможців процедур закупівель та уклав договори про закупівлю послуг від 23.02.2021 №3-ВТ/21 за Лотом №1 з ПП "Паркбуд-Плюс", №4-ВТ/21 за Лотом №2 з ДП «Парк-Плюс-Сервіс», №5-ВТ/21 за Лотом №3 з ПП "Екомісто", №6-ВТ/21 за Лотом №4 з ПП "Паркбуд" та №9-ВТ/21 за Лотом №7 з Львівським комунальним підприємством “Шляхово-ремонтне-підприємство Галицького району”.
Моніторингом цього ж питання встановлено, що тендерні пропозиції учасника ПП «Рома», подані для участі у процедурі торгів за Лотом №5 та Лотом №6, які не були відхилені замовником на етапі розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам визначеним у тендерній документації та кваліфікаційним критеріям та допущені до аукціону, не містять у складі поданих тендерних пропозицій копій документів, що підтверджують право власності, оренди або користування матеріально технічною базою (виробничої бази) для забезпечення розташування обладнання, техніки та механізмів, подання якої передбачено пунктом 1.3 Додатку 1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність» учасників процедури закупівлі» тендерної документації Замовника. У той же час тендерні пропозиції учасника ПП «Рома», подані для участі у процедурі торгів за Лотом №5 та Лотом №6, містять аналогічний договір, який виконаний не відповідно даного предмету закупівлі, чим недотримано вимоги пункту 3.1 Додатку 1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність» учасників процедури закупівлі» тендерної документації Замовника. Отже, тендерні пропозиції учасника ПП «Рома», подані за Лотом №5 та Лотом №6 не відповідали умовам, визначеним у тендерній документації замовника та підлягали відхиленню відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 Закону №922, та як наслідок цього процедура торгів підлягала відміні відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону №922. Однак, Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасника ПП «Рома», не відмінив торги за зазначеними лотами, визначив переможців процедур закупівель та уклав договори про закупівлю послуг від 23.02.2021 з Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району» за Лотом №5 та з Львівським комунальним підприємством "Під Зуброю" за Лотом №6.
У оскаржуваному висновку відповідач зобов'язав Сихівську РА ЛМР здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо припинення зобов'язань за договорами про закупівлю послуг від 23.02.2021 №3-ВТ/21 за Лотом №1, №4-ВТ/21 за Лотом №2, №5-ВТ/21 за Лотом №3, №6-ВТ/21 за Лотом №4, №7-ВТ/21 за Лотом №5, №8-ВТ/21 за Лотом №6 та №9-ВТ/21 за Лотом №7 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку.
Сихівська РА ЛМР не погоджується із вказаним висновком, тому звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керувався таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922-VIII, з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що електронна система закупівель - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Суд звертає увагу, що положення Закону України “Про публічні закупівлі”, а також інших нормативних актів у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.
Одним із способів контролю є моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі” моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону України “Про публічні закупівлі” рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
Частиною 6 ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно з ч. 7 цієї ж статті у висновку обов'язково зазначаються: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі” у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Західний офіс Держаудитслужби як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.п. 1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43) компетентний здійснювати моніторинги публічних закупівель й складати відповідні висновки про їх результати.
Моніторинг закупівлі є універсальним контрольним заходом у сфері публічних закупівель на всіх її стадіях, а підстави проведення моніторингу не визначають (не регламентують) його зміст та напрямок ( п. 11 ч. 1 ст. 1, ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Згідно ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст. 16 цього Закону, підстави, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених ч. 4 ст. 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII, з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що електронна система закупівель - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Суд звертає увагу, що положення Закону України “Про публічні закупівлі”, а також інших нормативних актів у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.
Одним із способів контролю є моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі” моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону України “Про публічні закупівлі” рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
Частиною 6 ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно з ч. 7 цієї ж статті у висновку обов'язково зазначаються: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Судом з'ясовано, що відповідач під час проведення моніторингу встановив порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №922, норм Наказу №710, п. 1 ч. 1 ст. 31 та п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону №922.
Стосовно вказаних порушень суд враховує що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №922 у річному плані повинна міститися інформація про назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону №922 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону №922 частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Позивач не спростовує відсутності визначення предмета закупівлі за кожним лотом окремо, зокрема зазначає, що назва та код за лотами співпадають. Однак у даному випадку суд погоджується з відповідачем, що вимога п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №922 позивачем, як Замовником не виконана, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником для кожного лота Замовником не зазначена, що є порушенням.
Крім того суд враховує, що відповідно до п. 2 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - відсутність підписів, печаток на окремих документах, що завантажуються учасником у складі тендерної пропозиції у вигляді сканованих файлів, технічні помилки та описки в них:
- орфографічні помилки в словах та словосполученнях;
- зазначення неповної та/або неправильної назви документа, що підготовлений учасником.
Рішення про віднесення допущеної Учасником іншої, ніж зазначених у переліку, поданому вище, помилки до формальної (несуттєвої), ухвалюється тендерним комітетом замовника колегіально на засіданні комітету.
Відповідно до абз. 12 п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону №922 основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема, розроблення та затвердження переліку формальних помилок.
Перелік формальних помилок, затверджений Наказом №710 не є примірним, а тому не підлягає суб'єктивному тлумаченню з боку замовника.
Відповідно до Наказу №710 формальними помилками вважаються:
1. Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині уживання великої літери, уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні;використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови;зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах;застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок;написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс;нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).
2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри і цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.
3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.
4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).
5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.
6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.
7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.
8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.
9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).
10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв'язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).
11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.
12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.
Тобто, зазначення відмінного від передбаченого чинним законодавством переліку формальних помилок є порушенням вимог Наказу №710 і позивачем вказані обставини не спростовані.
Стосовно інших порушень, а саме не відхилення Замовником на етапі розгляду тендерних пропозицій та допущення до аукціону Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» та ПП «Рома», суд зазначає таке.
Відповідно до п. 5.2 Додатку 1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність» з метою уточнення інформації про уповноважених осіб, учасник у складі своєї пропозиції подає інформаційну довідку щодо осіб, які мають право підписувати документи тендерної пропозиції та укладати договори (угоди) про закупівлю, у випадку здійснення таких дій керівником або безпосередньо фізичною особою-підприємцем-лист підтвердження у довільній формі про відсутність інших уповноважених осіб; учасник на підтвердження повноважень особи, яка має право підпису подає «інформаційну довідку щодо осіб, які мають право підписувати документи тендерної пропозиції та укладати договори (угоди) про закупівлю. На виконання цієї вимоги учасником ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» надано Інформаційну довідку №20/10 від 26.01.2021.
Однак у зв'язку із тим, що здійснення таких дій у Інформаційній довідці №20/10 від 26.01.2021 передбачено для керівника, учасник також мав надати лист підтвердження у довільній формі про відсутність інших уповноважених осіб, який у тендерній пропозиції відсутній.
Щодо ПП «Рома» то відсутність у складі тендерної пропозиції документів, що підтверджують право власності, оренди або користування матеріально технічною базою (виробничої бази) для забезпечення розташування обладнання, техніки та механізмів, подання яких передбачено пунктом 1.3 Додатку 1 тендерної документації відповідає фактичним обставинам справи та підтверджує порушення.
За таких обставин покликання відповідача на аналогічність договорів також є об'єктивними.
Крім того суд враховує, що позивач у позові зазначав, що відповідно до висновку Східного офісу Держаудитслужби позивача було зобов'язано вжити заходів щодо розірвання договору в установленому законодавством порядку. Водночас представник позивача стверджував, що норми Закону України “Про публічні закупівлі” не містять підстав для розірвання договору.
З цього приводу суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 “Про утворення Державної аудиторської служби України”, яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
За пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 “Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби” до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Згідно з підп. 4 п. 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів.
Пунктом 6 зазначеного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Згідно з пп. 9 п. 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; вертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 ст. 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства про закупівлі та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Отже, у відповідача наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, в тому числі і вимогу щодо розірвання укладених внаслідок публічних торгів договорів.
Однак, у даному випадку суд також наголошує, що заявлена контролюючим органом вимога про розірвання договору не несе для позивача жодних наслідків, крім того відповідач у висновку вказав позивачу на право альтернативного вибору.
Також суд акцентує увагу, що позивач зважає лише на одну частину зобов'язання, натомість не враховує два інші варіанти. Зокрема, щодо оприлюднення інформації про усунення порушень або інформації, яка свідчить про неможливість його усунення.
Ба більше, відповідно до договорів від 23.02.2021 №З-ВТ/21 за Лотом №1, №4-ВТ/21 за Лотом №2, №5-ВТ/21 за Лотом №3, № 6-ВТ/21 за Лотом №4, №7-ВТ/21 за Лотом №5, №8-ВТ/21 за Лотом №6 та №9-ВТ/21 за Лотом №7 то терміни їх виконання сплили 31.12.2021, що з позиції суду спростовує аргументи позивача щодо того, що висновок порушує його права.
Крім того, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 3 березня 2020 року №193 з метою забезпечення доступності електронних довірчих послуг Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Згідно з п. 3 Постанови №193 удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Вищевикладене спростовує твердження позивача стосовно того, що висновок є протиправним, оскільки підписаний з використанням незахищеного носія особистих ключів.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у свою чергу обґрунтував свою позицію викладену у відзиві та довів обґрунтованість спірного висновку.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та законність і обгрунтованість рішень відповідача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2022.
Суддя Кравців О.Р.