про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2022 року № 320/4584/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до Баришівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування акту індивідуальної дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до Баришівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Баришівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми , побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин від 21.10.2021 №10-16.1.17-11/145.
Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Водночас частинами третьою і четвертою статті 55 КАС України обумовлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Тож для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі і визнання належно вчиненими будь-якого іншого з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.
Позовну заяву підписав представник Баришівської селищної ради - Нєкрасова Марина.
На підтвердження своїх повноважень представником позивача було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Баришівської селищної ради, яка має ідентифікаційний код в реєстрі: 04360623.
Згідно наданого витягу Нєкрасова Марина Василівна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє в судах України без окремого доручення, подання процесуальних документів, посвідчення копій, самопредставництво).
Копія виписки з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформована станом на 18.08.2021, тоді як, згідно поштового штемпелю до суду позовна заява направлена 25.01.2022. Тобто, суду не надано доказів наявності повноважень у ОСОБА_1 на підписання позовної заяви від імені Баришівської селищної ради станом на дату звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.05.2022 у справі №640/14417/21.
Крім того, згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Зі змісту позовної заяви виходить, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 2481,00 грн.
В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
За правилами частини 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У випадку що розглядається Баришівська селищна рада Броварського району Київської обалсті виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона виконавчого провадження, тому підпадає під визначення частини 1 статті 161 КАС України.
Позивачем в порушення частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви для відповідача не надано копію позовної заяви з додатками для відповідача.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- копії позовної заяви (для вручення відповідачеві);
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн;
- доказів на підтвердження повноважень Нєкрасової М. В. на представництво Баришівської селищної ради у суді (станом на дату подання позовної заяви).
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до Баришівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування акту індивідуальної дії - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я. В. Горобцова