02 червня 2022 року Справа № 280/12397/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача адвокат Шокарєва Альона Вікторівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням двоскладової формули згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без письмової згоди ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування двоскладової формули, згідно Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням п.2 ст.56 вказаного Закону (в редакції чинній до 11.10.2017) із збільшенням її розміру на 1% заробітку, кожен рік з врахуванням проведених виплат та в подальшому проводити перерахунки, врахуванням висновків суду..
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується Посвідченням серія НОМЕР_3 від 09.03.2011. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №280/5217/19 визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.10.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. 18.02.2020 рішення набрало законної сили. На виконання вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача. 29.09.2021 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 п.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», збільшення до пенсії за понаднормативний стаж. Однак, ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 03.11.2021 повідомило позивача, що позивачу здійснено перерахунок пенсії, за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає дії ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправними. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №33814 від 18.01.2022), в якому зазначено наступне. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою судді від 17.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 09.03.2011,
ОСОБА_1 з 28.01.2007 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.
13.09.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перерахувати йому пенсію з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що у разі перерахунку позивачу пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», її розмір зменшиться, а отже такий перерахунок є недоцільним.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №280/5217/19, яке 18.02.2020 набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.10.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено
На звернення позивача відповідач листом від 03.11.2021 за №2800-03201-8/54331 повідомив, що на виконання рішення суду від 03.12.2019 з 01.10.2019 заявнику проведено перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058. Законодавством не передбачено перепризначення пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з досягненням особою загальновстановленого пенсійного віку.
Не погодившись із викладеним відповідачем у листі позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду у справі №280/5217/19, яке набрало законної сили.
Тобто, спірні правовідносини щодо призначеної пенсії між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення та здійснення безпосередньо перерахунку пенсії на виконання рішення.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Так, суд зауважує, що рішенням суду від 03.12.2019 у справі №280/5217/19 відмовлено в частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо застосування “двоскладової формули”.
Так, в мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначено:
“При цьому, суд вважає вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування двоскладової формули необґрунтованою та передчасною, оскільки відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не здійснювалось перерахунку пенсії, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Також, позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем щодо позивача була застосована «двоскладова» формула”.
Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року про відмову у задоволенні заяви поданої в порядку статті 383 КАС України у справі №280/5217/19, судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2019 по даній справі відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що підтверджується наданою до заяви копією рішення про перерахунок пенсії, здійснений на підставі рішення суду.
Щодо перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, судом зазначено наступне.
Згідно зі ст. 56 Закону України “Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Частиною 2 ст. 27 Закону № 1058 встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Суд звертає увагу позивача на те, що чинним законодавством передбачено лише два способи обчислення розміру пенсії, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе варіант.
Перший спосіб обчислення розміру пенсії відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058: розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Такий розрахунок застосовано позивачу з моменту призначення пенсії.
Другий спосіб обчислення розміру пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №1058: за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, відповідно до ст. 19 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом, що складає 168,00 грн. станом на 31.12.2003.
Так, у разі застосування ч. 2 ст. 27 Закону №1058 законодавством передбачено чіткий механізм обчислення розміру пенсії:
- розмір пенсії (за стаж, набутий до 01.01.2004) визначатиметься за нормами і правилами, передбаченими Законом України “Про пенсійне забезпечення”, та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набуття чинності Законом “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- розмір пенсії (за страховий стаж після 01.01.2004) обчислюється за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто за формулою, передбаченою частиною першою ст. 27 зазначеного закону, без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування правомірності відмови у перерахунку пенсії позивачу , пенсійний орган покликається на недоцільність його проведення з огляду на те, що внаслідок перерахунку пенсії за двоскладовою формулою з урахуванням вимог пенсійного закону Відповідач, перераховуючи пенсію позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керувався нормою ч. 2 ст. 56 наведеного Закону з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії» № 2148-VIII від 03.10.2017, згідно якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, ч.2 ст.27 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Так, суд зазначає, що застосованої відповідачем редакції частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діє з 11.10.2017, свідчить про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме призначення пенсії, а не інших випадків.
При цьому, таке обмеження пов'язане з призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом вище, пенсію позивачу було призначено 03.04.2017, а рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 280//5217/19 зобов'язано орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, рішенням суду фактично визнано за позивачем право на перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 11.10.2017.
Відповідач, застосовуючи при перерахунку пенсії позивачу з 28.05.2020 редакцію ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діє з 11.10.2017, також не врахував, що у Законі № 2148-VIII відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до частини другої статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Крім того, нормою ч.2 ст. 27 Закону № 1058-IV надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону № 1058-IV. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Відтак, зміни, що внесені до частини другої статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв'язку із понаднормовим страховим стажем.
Суд вважає неправильним посилання відповідача на зміну правового регулювання положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку із змінами, внесеними Законом № 2148-VIII, як на правомірність своїх дій, адже відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, зміни до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесені Законом № 2148-VIII, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки позивач набув право на відповідне, підтверджене судом, нарахування пенсії раніше, ніж Закон № 2148-VIII набрав чинності.
Пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 року у справі №21-1255а16.
Крім того, такої самої позиції притримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, що викладена в постанові суду від 13.02.2019 у справі №750/5199/17. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року (справа № 565/1270/17), від 03 липня 2018 року (справа № 565/798/17) та від 05 вересня 2018 року (справа №708/818/17).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано та протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 11.10.2017).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача адвокат Шокарєва Альона Вікторівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Ввизнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням двоскладової формули згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без письмової згоди ОСОБА_1
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування двоскладової формули, згідно Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням п.2 ст.56 вказаного Закону (в редакції чинній до 11.10.2017) із збільшенням її розміру на 1% заробітку, кожен рік з врахуванням вже проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено у повному обсязі 02.06.2022
Суддя О.О. Артоуз