31 травня 2022 року м. Ужгород№ 260/306/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнати дії відповідачів щодо відмови в задоволенні запиту на публічну інформацію протиправними та зобов'язати виконавчий комітет Тячівської міської ради Закарпатської області повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації від 09 січня 2022 року і надати на нього обґрунтовану відповідь до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09 січня 2022 року через уніфіковану платформу для надсилання електронних запитів розпорядникам інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" - сайт "Доступ до правди" звернувся до Тячівської територіальної громади із запитом наступного змісту: прошу надати перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення які були передані із державної у комунальну власність із зазначенням детальної інформації по кожній земельній ділянці. Однак, 12 січня 2022 року отримав повідомлення про отримання відповіді на запит, з якого вбачається, що в задоволенні запиту відмовлено. Вважає таку відмову протиправною та звернувся із даним позовом до суду, за захистом порушеного права.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.
23 лютого 2022 року Тячівською міською радою Закарпатської області подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні такого, як безпідставного. Заперечуючи проти позову вказує на те, що 12 січня 2022 року Тячівською міською радою надано відповідь на запит позивача від 09 січня 2022 року. Разом з тим зазначає, що загальний опис витребуваної позивачем інформації за запитом не містить інформації щодо часового проміжку, коли мали місце відносини передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, перелік яких запитувався відповідачем. Тобто, зміст запиту є неконкретизованим в часових рамках.
Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, сторони у судове засідання не з'явилися, однак 26 травня 2022 року подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі його представника. Разом з тим, 30 травня 2022 року Тячівською міською раду втретє подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 09 січня 2022 року через уніфіковану платформу для надсилання електронних запитів розпорядникам інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" - сайт "Доступ до правди" звернувся до Тячівської територіальної громади із запитом наступного змісту: прошу надати перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення які були передані із державної у комунальну власність із зазначенням детальної інформації по кожній земельній ділянці: 1) кадастровий номер земельної ділянки; 2) місце розташування земельної ділянки; 3) площа земельної ділянки; 4) код класифікації видів цільового призначення земель; 5) відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку; 6) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; 7) відомості про дату державної реєстрації права власності за територіальною громадою; 8) у разі подальшої передачі земельної ділянки чи її частини у власність чи користування - підстави такої передачі, прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб яким було передано земельну ділянку; 9) у разі відсутності інформації про передачу земельної ділянки у власність чи користування іншим особам - надати інформацію про осіб, які здійснювали та здійснюють фактичне використання земельної ділянки; 10) обсяг надходжень до місцевого бюджету від земельного податку за 2021 рік у розрізі кожної земельної ділянки".
12 січня 2022 року позивач отримав повідомлення на електронну адресу про надходження відповіді на запит, з якого вбачається, що у задоволенні запиту відмовлено.
Із матеріалів справи, а саме відповіді Тячівської міської ради Закарпатської області за №65-34/32 від 12 січня 2022 року, судом встановлено, що така складова як по-батькові запитувача відсутня. Разом з тим, зазначено, що загальний опис витребуваної інформації не містить даних щодо часового проміжку, яким охоплюються відносини передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність, що робить запит невизначеним та, як наслідок, унеможливлює надання витребуваної інформації.
Позивач вважає, вказану відповідь протиправною та такою, що порушує його права, а відтак звернувся до суду за захистом, на його думку, порушених прав.
Вирішуючи даний спір по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Стаття 34 Конституції України гарантує право кожному вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 (далі постанова № 10) вказано, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:
- уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації");
- інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації");
- інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації");
- інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації");
- інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
- інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Однією із гарантій забезпечення права на доступ до публічної інформації, передбаченою ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є обов'язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації відповідно до вказаного Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Суд зазначає, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
частиною 5 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно з п. 1.1 Постанови № 10 не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із запитом від 09 січня 2022, в якому просив надати перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які були передані із державної у комунальну власність із зазначенням детальної інформації по кожній земельній ділянці.
Суд вважає, що такий запит позивача повинен бути вивчений та додатково опрацьований для надання відповіді, а тому не є інформаційним запитом, оскільки для надання відповіді на нього відповідачу необхідно створити інформацію.
Разом з тим, суд вказує на те, що запит позивача від 09 січня 2022 розглянутий відповідачем в порядку Закону України «Про звернення громадян», що підтверджується наданою відповіддю від 12 січня 2021 року, в якій зазначено, що загальний опис витребуваної інформації не містить даних щодо часового проміжку, яким охоплюються відносини передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність, що робить запит невизначеним та унеможливлює надання витребуваної інформації.
Суд відхиляє доводи позивача про не надання публічної інформації, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд встановив, що на запит позивача від 09 січня 2022 року відповідач надав відповідь, датовану 12 січня 2022 року, тобто з дотриманням строку, визначеного ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач діяв у межах повноважень, передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян", а тому відсутні підстави для визнання дій відповідачів протиправними щодо відмови в задоволенні запиту на публічну інформацію протиправними та зобов'язання повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації від 09 січня 2022 року та надати на нього обґрунтовану відповідь.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись статтями 14 частиною 1, 205, 242-246, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського міського голови Ковач Івана Івановича Начальника відділу земельних відносин апарату виконкому Тячівської міської ради Титов Дениса Анатолійовича про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 03 червня 2022 року.
СуддяС.А. Гебеш