про залишення позовної заяви без розгляду
02 червня 2022 рокум. Ужгород№ 260/7946/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ГУДПС України у Закарпатській області від 15.11.2021 №315-0 про відсторонення від роботи; 2) зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області допустити ОСОБА_1 до роботи з виплатою невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, а саме: з 15 листопада 2021 року до моменту поновлення.
24 березня 2022 року відповідач надіслав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, аргументоване пропуском позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 дану адміністративну справу залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
23 травня 2022 року на виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 до суду надійшла заява позивача, в якій стверджує про те, що строк звернення до суд нею пропущено не було. Вважає, що даний спір не стосується питання прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення зі служби, а тому до нього не можна застосовувати місячний строк звернення, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Зазначає, що предметом оскарження є індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень - наказу начальники ГУ ДПС України у Закарпатській області від 15.11.21 №315-о "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ". Більше того, стверджує, що перебуває на посаді старшого державного інспектора ГУ ДПС у Закарпатській області, яка належить до категорії В Закону України "Про державну службу". В свою чергу відсторонення від роботи законодавчо не відноситься до змісту поняття проходження державної служби, а тому до спірних правовідносин повинен застосовуватися загальний 6-місячний строк звернення до суду.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Нормами ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби положеннями КАС України встановлений місячний строк звернення до суду (ч. 5 ст. 122 КАС України).
З аналізу вказаних законодавчих норм вбачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права при проходженні публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Так, предметом даного адміністративного позову є наказ Начальника ГУДПС України у Закарпатській області від 15.11.2021 №315-0 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що з даним наказом ОСОБА_1 ознайомилася 15 листопада 2021 року, однак з даним позовом до суду звернулася тільки 17 грудня 2021 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, що підтверджується відомостями органу поштового зв'язку на конверті, яким позовну заяву було скеровано до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Факт пропуску місячного строку з дня ознайомлення з оскарженим наказом позивач не заперечує, проте вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати загальний строк звернення (шестимісячний), встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Проте суд не може погодитися з такою позицією ОСОБА_1 з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон), державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (ч. 1 ст. 3 Закону).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить державну службу в Головному управління ДПС України у Закарпатській області.
В обґрунтування неможливості застосування до спірних правовідносин скороченого строку звернення до суду позивач посилається на те, що спірне питання відсторонення її від служби не стосується питань проходження державної служби.
Проте суд не може погодитися із зазначеним твердженням з огляду на те, що відсторонення особи від роботи слід розуміти, як один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від виконання своїх посадових обов'язків.
Так, ст. 38 Закону, що регламентує питання проходження державної служби, передбачено, що прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.
Отже, згідно з нормами Закону вирішення питань, пов'язаних з державною службою, відноситься до проходження державної служби.
Предметом оскарження в даній адміністративній справі є наказ начальника ГУДПС України у Закарпатській області від 15.11.2021 №315-0 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , правовим наслідком реалізації якого є не допущення ОСОБА_1 до роботи та безпосереднього виконання посадових обов'язків. Тому суд вважає, що вирішення вказаного питання безпосередньо пов'язано зі службою позивача в державному органі, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний місячний строк звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Конституційного Суду України.
Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996, Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980).
Так, з матеріалів справи вбачається, що про прийняття оскарженого наказу начальника ГУ ДПС України у Закарпатській області від 15.11.2021 №315-0 ОСОБА_1 була повідомлена 15 листопада 2021 року. Вказану обставину позивач підтвердила особисто в тексті позовної заяви.
Однак з даним адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернулася 17 грудня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
На вимогу суду обґрунтувати поважність причин звернення з даним позовом з пропуском встановлених процесуальних строків ОСОБА_1 жодних аргументів не наводить, натомість стверджує, що має право звернутися з таким позовом протягом шести місяців. Проте вказані аргументи позивача суд вважає безпідставними.
Суд також відхиляє посилання позивача на те, що при відкритті провадження у даній справі суд дійшов висновку про дотримання вимог ст. 160-161 КАС України, в тому числі щодо строків звернення.
З цього приводу суд зазначає, що положення КАС України передбачають можливість залишення позову без руху та надання позивачу можливості обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі.
Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
В даному випадку факт пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом був встановлений після того, як за наслідками заміни первісного відповідача, клопотання про залишення позову без розгляду було подано належним в даній справі відповідачем. Так, до такого клопотання, серед іншого, було долучено також акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з оскарженим наказом, яким зафіксовано обізнаність останньої з відстороненням її від роботи саме 15 листопада 2021 року.
Суд також вважає безпідставними твердження позивача про не взяття судом до уваги поданих нею відповідей на відзиви. З цього приводу суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було зазначено неналежного відповідача - Головне управління ДПС України (код ЄДРПОУ - 43143065), звідки її було звільнено ще в 2020 році. З огляду на відсутність трудових правовідносин між ОСОБА_1 та первісним відповідачем, жодних аргументів щодо пропуску строку звернення до суду останнім не заявлялось.
Клопотання про залишення позову без розгляду було заявлено саме заміненим ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 належним відповідачем - Головним управлінням ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44106694).
В свою чергу подана позивачем відповідь на відзив належного відповідача не містить жодних пояснень щодо дотримання строків звернення до суду.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на вищенаведене даний адміністративний позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ч. 15 ст. 171, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
2. Повідомити позивача, що особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
СуддяР.О. Ващилін