Рішення від 03.06.2022 по справі 160/25346/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року Справа № 160/25346/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 11 лютого 2020 року №Ф-825-54/427У в сумі 29293,44 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 08 лютого 2021 року №Ф-825-54/427У в сумі 37788,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію від 03.11.2021 року відповідно до якої 24.09.2021 року відкрито виконавче провадження. Підставою стала вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 року №Ф-825-54/427У в сумі 29293,44 грн. Звернувшись за отриманням копії вимогу від 11.02.2020 року, позивачем 03.12.2021 року було отримано іншу вимогу про сплату (недоїмки) за №Ф-825-54/427У від 08.02.2021 року на суму 37788,74 грн., відповідно до якої було також відкрито виконавче провадження. Позивач зазначає, що нею не було допущено порушень податкового законодавства України, зокрема Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Як зазначено позивачем, в 2003-2004 роках нею було припинено господарську діяльність, оскільки після набрання чинності 01.07.2004 Закону №755, позивач не набув статусу фізичної особи-підприємця в розумінні положень цього Закону, оскільки не вчинив передбачених ним дій для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі, не надав реєстраційну картку протягом 2004-2005 років разом із копією довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів. Видане позивачу в 2002 році свідоцтво про державну реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності стало недійсним з березня 2011 року. Отже, з цього часу було втрачено статус суб'єкта підприємницької діяльності, якого набув до набрання чинності Законом №755, тобто до 01.07.2004 року. Крім того, відповідно до довідки №380 від 01.12.2021 року у період з 16.02.2006 року по теперішній час позивач працює в КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР. Згідно з індивідуальними відомостями ПФУ з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування стосовно позивача за вересень - грудень 2004 по 15.02.2006 року за позивача сплачено єдиний внесок страхувальником - Центральною міською лікарнею, міською дитячою клінічною лікарнею №1, міською станцією швидкої медичної допомоги, управлінням соціального захисту населення ПМР, центром зайнятістю Покровського району, з 16.02.2006 по теперішній час сплачено єдиний внесок КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР. Відтак, вказані вимоги вважає протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.02.2022 року від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, підстави для задоволення позову відсутні з огляду на наступне. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 09.12.2002 року та відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 Закону №2464 є платником єдиного внеску. Дата зняття з обліку 03.12.2021 року. Відповідно до ІТС «Податковий Блок» «Облік платежів» в інтегрованій картці платника за період 2017, 2018, 2019, 2020 по ФОП ОСОБА_1 були автоматично нараховані грошові зобов'язання з єдиного внеску на загальну суму 37788,74 грн. Згідно інтегрованої картки платника за період з 01.10.2013р. по теперішній час зараховано грошові суми в рахунок сплати зобов'язань з єдиного внеску в сумі 2633,21 грн - стягнення в межах виконавчого провадження платіжне доручення №36978 від 05.01.2022 року. Таким чином, станом на 01.02.2022р. в інтегрованій картці позивача обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 35155,53 грн. Доводи позивача, що вона є найманим працівником, відповідач не бере до уваги з посиланням на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі №280/2125/19.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , 53600, Дніпропетровська обл., Покровський район, село Романки) зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.12.2002 року. Внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - 03.12.2021 року за власним рішенням.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 року №Ф-825-54/427У, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_2 про наявність станом на 07.05.2020 року заборгованості за сплати єдиного внеску в сумі 29293,44 грн.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-825-54/427У, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 про наявність станом на 01.10.2021 року заборгованості за сплати єдиного внеску в сумі 37788,74 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті з єдиного внеску ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 31.01.2021 року:

- дата виникнення грошового зобов'язання 09.02.2018, дата виникнення податкового боргу 09.02.2018, нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску №3464953 від 09.02.2018 терм.сплати 09.02.2018, сума боргу 8448 грн.;

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.04.2018, дата виникнення податкового боргу 19.04.2018, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №6093289 від 19.04.2018 терм.сплати 19.04.2018, сума боргу 2457,18 грн.;

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.07.2018, дата виникнення податкового боргу 19.07.2018, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №7475032 від 19.07.2018 терм.сплати 19.07.2018, сума боргу 2457,18 грн.;

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.10.2018, дата виникнення податкового боргу 19.10.2018, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №8870880 від 19.10.2018 терм.сплати 19.10.2018, сума боргу 2457,18 грн.;

- дата виникнення грошового зобов'язання 21.01.2019, дата виникнення податкового боргу 21.01.2019, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №116527 від 21.01.2019 терм.сплати 21.01.2019, сума боргу 2457,18 грн.;

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.04.2019, дата виникнення податкового боргу 19.04.2019, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №3035917 від 19.04.2019 терм.сплати 19.04.2019, сума боргу 2457,18 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.07.2019, дата виникнення податкового боргу 19.07.2019, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №4508678 від 19.07.2019 терм.сплати 19.07.2019, сума боргу 2457,18 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 21.10.2019, дата виникнення податкового боргу 21.10.2019, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №5987132 від 21.10.2019 терм.сплати 21.10.2019, сума боргу 2457,18 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 20.01.2020, дата виникнення податкового боргу 20.01.2020, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №114048 від 20.01.2020 терм.сплати 20.01.2020, сума боргу 2457,18 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 21.04.2020, дата виникнення податкового боргу 21.04.2020, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №1586971 від 21.04.2020 терм.сплати 21.04.2020, сума боргу 2078,12 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 20.07.2020, дата виникнення податкового боргу 20.07.2020, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №3082964 від 20.07.2020 терм.сплати 20.07.2020, сума боргу 1039,06 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.10.2020, дата виникнення податкового боргу 19.10.2020, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №4579999 від 19.10.2020 терм.сплати 19.10.2020, сума боргу 3178,12 грн.

- дата виникнення грошового зобов'язання 19.01.2021, дата виникнення податкового боргу 19.01.2021, нараховано СВ ФОП в т.ч. на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску №135527 від 19.01.2021 терм.сплати 19.01.2021, сума боргу 2200 грн.

Загальна сума заборгованості 37788,74 грн.

Позивач дізнавшись про наявність виконавчого провадження відкритого за заявою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-825-54/247у від 11.02.2020р. та 08.02.2021 року №Ф-825-54/427У, вважаючи їх протиправними, з оскарженням останніх звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2464 дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами ч.4 ст.8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Як визначено ч.1 ст.3 Закону №2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов'язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464).

У розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 є платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом першим п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно із абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За визначеннями, наведеними у п.4-5 ч.1 ст.1 Закону №2464, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця, тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч.2 ст.25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п.1 вказаного розділу Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з п.2 роз.VI Інструкції №449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було нараховано позивачу як фізичній особі - підприємцю єдиний внесок на загальну суму 29293,44 грн. (за період з 2017-2020рр.), про що зазначено у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-825-54/247 від 11.02.2020р.

Окрім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-846-17/51-У у якій повідомило про наявність у позивача станом на 01.10.2021р. заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 37788,74 грн., яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.

За приписами абз.2 п.1 ч.1 ст.1 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Крім того, відповідно до ч.1-2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до довідки від 01.12.2021 року №380 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради, ОСОБА_1 працює в КНП «ПЛІЛ» ПМР на посаді лаборант медичної лабораторії з 16 лютого 2006 року по теперішній час (наказ №34-п від 16.02.2006р.).

Згідно Витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) (Форма ОК-5), ОСОБА_1 , страхувальником 01984174 - Центральна міська лікарня, Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР, за період з 2017-2020рр. сплачено страхові внески.

Згідно Витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) (Форма ОК-7), ОСОБА_1 , страхувальником 01984174 - Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР, за період з 2017-2020рр. сплачено страхові внески.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу на суть єдиного внеску, який відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, єдиною метою збору єдиного внеску є забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, і такий захист надається фізичним особам, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачують (сплачували) та/або за яких сплачуються чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Суд також звертає увагу, що Закон №2464 прямо не покладає обов'язку на застрахованих осіб, які зареєстровані підприємцями, сплачувати у разі неотримання доходу (прибутку) суму єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, якщо при цьому така застрахована особа у встановленому порядку перебуває у трудових відносинах і на суми нарахованої та одержуваної нею заробітної плати страхувальник нараховує та сплачує за таку особу єдиний внесок.

На думку суду, системний аналіз Законів №2464 та №1105 дає підстави дійти висновку про те, що перебування у трудових відносин та отримання застрахованою особою заробітної плати, на яку нараховується та з якої сплачується єдиний внесок, виключає обов'язок сплати нею як особою, що зареєстрована як фізична особа - підприємець, єдиного внеску, якщо при цьому підприємницьку діяльність вона фактично не здійснює та доходів від неї не отримує.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки протягом 2017 - 2020р. позивач перебував у трудових відносинах та одержував заробітну плату, на яку страхувальником нараховувався та з якої сплачувався єдиний внесок, а вказаний період включений до страхового стажу позивача, при цьому, підприємницьку діяльність позивач не здійснював та доходів від неї не отримував, тому у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №94442 від 09.12.2021 року.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 11 лютого 2020 року №Ф-825-54/427У в сумі 29293,44 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 08 лютого 2021 року №Ф-825-54/427У в сумі 37788,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Суддя Д.В. Сидоренко

Попередній документ
104608555
Наступний документ
104608557
Інформація про рішення:
№ рішення: 104608556
№ справи: 160/25346/21
Дата рішення: 03.06.2022
Дата публікації: 06.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.12.2021)
Дата надходження: 13.12.2021
Предмет позову: Заява про забезпечення позову