02 червня 2022 року Справа № 160/178/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: 05.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (згідно з поштовим штемпелем на конверті направлена до суду 30.12.2021) ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 02.03.2020 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку №1078.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач з січня 2017 року по березень 2020 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 22.10.2021 позивачем подано заяву до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. У відповідь на це звернення Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що в межах наявного фінансового ресурсу виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2017 року - березні 2020 року у Міністерстві оборони України не проводилась. Позивач не погодився з такими діями відповідача, вважає, що має право на виплату індексації з урахуванням таких базових місяців як січень 2008 року та березень 2018 року, які мають застосуватись у відповідні періоди. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав. Водночас позивач зазначає, що Військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та з 01.01.2020 зараховано на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 , тому саме Військова частина НОМЕР_2 має відповідні рахунки для забезпечення фінансової дяльності.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/178/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; зазначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
26.01.2022 до суду від Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування відзиву відповідач-1 зазначає, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ і організацій, передбачених на ці цілі, а керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою такого забезпечення в розумінні ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки вона не є постійною та сталою величиною та має несистематичний характер. Крім того, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість її включення до складу грошового забезпечення, яким забезпечеується військовослужбовець, звільнений з військової служби на день виключення зі списків особового складу військової частини. Крім цього, відповідач-1 зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо не виплати індексації грошового забезпечення, яка не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за подачу цього позову відповідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». За доводами відповідача-1, позивач пропустив місячний строк, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, для зернення до суду з цим позовом. З огляду на викладені обставини, відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Разом з цим, відповідач-1 звертає увагу на те, що Військову частину НОМЕР_1 виключено з системи розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 . На цей час Військова частина НОМЕР_1 не є розпордяником бюджетних коштів, але наділена повноваженнями видавати відповідні накази про виплату грошового забезпечення. Натомість розпорядником бюджетних коштів є Військова частина НОМЕР_2 , тому, у разі задоволення позовних вимог, саме Військова частина НОМЕР_2 може здійснити відповідні рахунки з позивачем.
18.02.2022 до суду від Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-2) надійшов відзив. В обгрунтування відзиву відповідач-2 зазначає, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. 09.12.2015 КМУ була прийнята постанова №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка підлягала застосуванню з 01.12.2015, і згідно з якою, базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку замає працівник, у тому числі військовослужбовець. З урахуванням положень п.3 Постанови №1013 фактично запропоновано у грудні 2015 року підивщити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Отже, вказаною постановою визначено базовий місяць січень 2016 року, який і має враховуватись для проведення індексації, а не базовий місяць січень 2008 року, про який зазначає позивач у позовній заяві. Також відповідач-2 вказує, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було. Крім цього, відповідач-2 зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується. Оскільки індексація не була нарахована та виплачена позивачеві, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації, є передчасним. За доводами відповідача-2, позивач пропустив місячний строк, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, для зернення до суду з цим позовом. За викладених обставин, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
24.05.2022 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 30.05.2022.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Посвідчення серії НОМЕР_3 від 22.05.2015, копія якого надана до матеріалів справи, підтверджує статус ОСОБА_1 (позивач) як учасника бойових дій.
До матеріалів справи надано картку особового рахунку віськовослужбовця ОСОБА_1 за 2017 рік, яка свідчить, зокрема про те, що ОСОБА_1 був зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 17.01.2017.
02.03.2020 командиром Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) був виданий наказ №42, яким підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера організаційно-планової групи тилу, звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 лютого 2020 року №60 у запас, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), з правом носіння військової форми одягу, вважати, що справи та посаду здав. З 02 березня 2020 року виключити із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до Центрально-Міського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Листом від 02.12.2021 №1314/22/1933 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, серед іншого про те, що відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 в період з 17.01.2017 по 28.02.2018 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у Міністерства оборони України не було. У звязку з цим, виплата індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2017 по 28.02.2018 не проводилась.
Лист наданий на запит ОСОБА_1 від 29.06.2021 №2050 стосовно виплати індексації грошового забезпечення.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, тому звернувся до суду з цим позовом.
Також позивач зазначає про порушення своїх прав в частині невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку №1078.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Законом, який відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею першою Закону №1282-XII визначено, що:
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону №1282-XII).
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року №2017-III (далі - Закон №2017-III, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.
За змістом статті 18 Закону №2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 Закону №2017-III).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до абзаців першого - сьомого пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
Аналіз наведених норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд наголошує, що аналіз норм Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, де Верховний Суд указав, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як установлено судом, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.08.2018 та з 01.03.2018 по 02.03.2020 включно.
Проте, як зазначено вище, позивача зараховано до списків Військової частини НОМЕР_1 17.01.2017.
Отже, початком періоду, за який можливе нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, є день прийняття позивача на військову службу, а саме, 17.01.2017.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2021 №1314/22/1934, виданої ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 17.01.2017 по 28.02.2018 у Військовій частині НОМЕР_1 з встановленим базовим міясцем січень 2008 року не виплачувалась. Попередньо встановлений базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2015 року.
Листом Військової частини від 02.12.2021 №1314/22/1933 підтверджено, що у період з 17.01.2017 по 28.02.2018 виплата індексації грошового забезпечення взагалі не проводилась.
Крім того, до матеріалів справи надані картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2017, 2018 роки, які видані Військовою частиною НОМЕР_1 . З цих карток убачається, що у 2017 році індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, а у 2018 році індексацію позивачу нараховано лише у грудні у розмірі 71,08 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач не спростував належними доказами факт нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2017 по 28.02.2018, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2017 по 28.02.2018.
Щодо вимоги позивача про нарахування належної суми індексації за наведений період, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, суд зазначає, що саме в процесі виконання рішення суду відповідачем у порядку, встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Щодо позовних вимог, які стосуються нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020, суд зазначає таке.
Картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018, 2019 роки, які видані Військовою частиною НОМЕР_1 , та за 2020 рік, які видані Військовою частиною НОМЕР_2 , свідчать, що у 2018 році індексацію позивачу нараховано лише у грудні, у 2019 році та у 2020 році (по день виключення позивача зі списків особового складу) індексація позивачу була нарахована за певні місяці служби, тобто, не за повний період.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2021 №1314/22/1934, виданою ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020 нарахована з встановленим базовим місяцем березень 2018 року та виплачена у повному обсязі.
Отже, наведені докази вказують на нарахування і виплату позивачу індексації не за повний період з 01.03.2018 по 02.03.2020. Відповідачі не зазначили обгрунтувань на підтвердження обставин щодо не нарахування позивачу індексації за певні місяці служби позивача у зазначений період. При цьому, відповідачі стверджують, що у період з 01.03.2018 по 02.03.2020 індексація нараховувалась із встановленим базовим місяцем березень 2018 року. Крім того, за доводами позивача у позовній заяві, для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 02.03.2020 до застосування підлягає базовий місяць березень 2018 року.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відтак, аналіз вказаних норм свідчить про те, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу особи. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року, що й не заперечується сторонами у цій справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку №1078 та з урахуванням вже здійснених виплат.
Водночас, оцінюючи вимоги щодо визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати індексації, суд вказує на таке.
Згідно з загальними засадами права, бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. В свою чергу, дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб'єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.
Як встановлено судом, позивачу не нараховано та не виплачено у повному обсязі індексацію грошового забезпечення, тобто не вчинено дії.
Відтак, в частині визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, позов задоволенню не підлягає, оскільки жодних дій відповідачем не вчинялось.
При цьому, суд уважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Так, згідно з частиною першою зазначеної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень. При цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Таким чином, у цій справі має місце бездіяльність щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення, яка є протиправною, відповідно, наявні підстави для її нарахування та виплати за періоди з 17.01.2017 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 02.03.2020.
Згідно з доповідною запискою від 03.12.2019, запропоновано Військову частину НОМЕР_1 виключити з мережі розпорядників бюджетних коштів та зарахувати Військову частину НОМЕР_1 на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 з 01.01.2020.
Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Чечелівському районі м. Дніпра від 04.10.2021 №03-08-06/818, станом на 04.10.2021 за інформацією з Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Військова частина НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відсутня серед клієнтів, які перебувають на обслуговуванні УДКСУ; договірні відносини стосовно розрахунково-касового обслуговування між Військовою частиною НОМЕР_1 та УДКСУ відсутні. Враховуючи зазначене, безпосередньо в УДКСУ рахунки, відкриті на ім'я Військової частини НОМЕР_1 , відсутні.
Факт зазрахування Військової частини НОМЕР_1 на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наявних в матеріалах справи заяв по суті справи, не заперечується сторонами. До того ж, як зазначається у відзиві Військової частини НОМЕР_1 , вона не є розпорядником бюджетних коштів, але наділена повноваженнями видавати відповідні накази про виплату грошового забезпечення.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 17.01.2017 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 02.03.2020 з урахуванням вже здійснених виплат;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.01.2017 по 28.02.2018;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку №1078 та з урахуванням вже здійснених виплат.
Отже, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.
У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №160/8332/20 зазначено про те, що аналіз наведених правових норм (КЗпП України, Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії») дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України. До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення.
З огляду на викладене, відхиляються доводи відповідачів щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Крім цього, з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, спростовуються інші доводи відповідачів, наведені у відзивах на позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відповідача-2: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 17.01.2017 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 02.03.2020 з урахуванням вже здійснених виплат.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 17.01.2017 по 28.02.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2020, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку №1078 та з урахуванням вже здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя Н.В. Кучугурна