03 червня 2022 р. Справа № 120/19795/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником - адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем (далі - адвокат Путілін Є.В., представник позивача) до Погребищенської міської ради (далі - міська рада, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач у серпні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території с. Паріївка (за межами населеного пункту) Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області. Однак, за наслідками розгляду вказаної заяви та документів, відповідач листом від 02.09.2021 повідомив позивача про те, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою міською радою прийнято не було, позаяк не підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Позивач вважає, що за наслідком розгляду ініційованого ним земельного питання орган місцевого самоврядування повинен прийняти одне із передбачених нормами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) рішень: або про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою, або про відмову у наданні дозволу. Відсутність належним чином оформленого рішення з даного питання, на переконання позивача, свідчить про те, що відповідачем не прийнято жодного рішення з тих, які останній як орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом, що є протиправною бездіяльністю.
Відтак, вважаючи свої земельні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.02.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Натомість, відповідач копію ухвали про відкриття провадження від 02.02.2022 отримав 09.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано відзив на позов та не повідомлено суд про причини, за яких такий відзив не може бути подано, суд вирішує справи за наявними у ній матеріалами.
Жодних інших заяв по суті справи до суду не подано.
Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Погребищенської міської ради з письмовою заявою від 09.08.2021 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території с. Паріївка (за межами населеного пункту) Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області. До вказаної заяви позивач додав копію паспорта та ідентифікаційного коду, а також графічні матеріали з позначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.
20.08.2021 відбулася 15 сесія Погребищенської міської ради 8 скликання, до порядку денного якої було включене питання з проектом рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 "
Втім, за результатами поіменного голосування щодо вказаного проекту рішення "за" проголосував 1 депутат, "утримались" - 16 депутатів, "проти" - 0 депутатів, не голосувало - 3 депутата, у зв'язку з чим рішення не було прийнято.
Про вказані обставини неприйняття Погребищенською міською радою рішення щодо ініційованого питання, позивача повідомлено листом від 02.09.2021 № 5918 за підписом міського голови С.Волинського.
Позивач вважає, що відповідач мав прийняти одне з двох рішень: про надання або про відмову у наданні йому відповідного дозволу. Неприйняття рішення за наслідками розгляду його клопотання, на думку позивача, вказує на бездіяльність відповідача, з позовом про оскарження якої він звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
За змістом статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать і землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 розділу ЗК України.
Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В силу положень частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.
Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. З цією метою частиною п'ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Як встановлено судом, за наслідком розгляду заяви (клопотання) позивача від 09.08.2021 Погребищенською міською радою не було прийнято жодного із передбачених законом рішення щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою чи відмови у його надані.
Згідно з витягом з протоколу відкритого поіменного голосування 15 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання від 20.08.2021 та результатами поіменного голосування з питання "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " судом з'ясовано, що за даний проект рішення "за" проголосував 1 депутат, "утримались" - 16 депутатів, "проти" - 0 депутатів, не голосувало - 3 депутата. Тобто, рішення не було прийнято.
Відтак, із наведеного вбачається, що за наслідком розгляду заяви (клопотання) позивача відповідачем, як суб'єктом земельних правовідносин, не було прийнято жодного акту ради у формі рішення (ані позитивного рішення щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою ані відмови у його надані), що суперечить вимогам Земельного кодексу України.
Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 сформовано правовий висновок про те, що протокол сесії ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
За таких обставин суд вважає, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу не прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні статті 118 ЗК України. Неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою не може підміняти собою рішення про відмову у наданні такого дозволу.
Більше того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Таким чином, оскільки Погребищенською міською радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України за наслідками розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач у своїй поведінці допустив бездіяльність, яка виходячи із обставин справи є протиправною.
Позивач у своїх позовних вимогах ставить питання про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо нерозгляду його заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Втім суд враховує, що оскільки заява позивача розглядалась радою, однак відповідного рішення за наслідками її розгляду прийнято не було, тому суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами с. Паріївка на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Таким чином в цій частині заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у спосіб, який визначено судом.
Щодо наступної позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказані вимоги відповідають повноваженням суду при вирішенні справи. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Погребищенської міської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви (клопотання) позивача, з метою належного захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , підлягає задоволенню наступна похідна позовна вимога щодо покладення на відповідача обов'язку повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території с. Паріївка (за межами населеного пункту) на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області та прийняти за результатом її розгляду рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, у зв'язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому, щодо присудження в користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн., про орієнтовний розмір яких заявлено у позові, то суд не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки на момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б підтверджували реальність та обґрунтованість таких витрат і їх фактичне понесення позивачем.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами с. Паріївка на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Зобов'язати Погребищенську міську раду повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на за межами с. Паріївка на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області та прийняти за результатами розгляду такої заяви (клопотання) та доданих до неї документів рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Погребищенської міської ради.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 03.06.22.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Погребищенська міська рада (вул. Богдана Хмельницького, 77, м. Погребище, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772654).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович