ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4991/22
провадження № 2-н/753/277/22
"01" червня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
у травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання до суду заяви про видачу судового наказу та до досягнення дитиною повноліття.
За результатами вивчення заяви встановлені підстави для відмови у видачі судового наказу.
Так, частиною 1 статті 161 ЦПК України визначено виключний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Згідно з пунктів 4 та 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У заяві ОСОБА_1 ставиться питання про стягнення аліментів на утримання дочки в розмірі ј заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак нею заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Крім того, згідно положень п. 4 ч. 2, п. 4 ч. 3 статті 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, якими вони обґрунтовано. До заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, яким заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви про видачу судового наказу не долучено доказів, які б підтверджували факт проживання дитини із заявницею, що позбавляє суд можливості зробити висновки з цього питання та перевірити наявність у заявниці права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, вважаю, що за таких обставин необхідно відмовити у видачі судового наказу.
За ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статтями 161, 163, 165, 260 ЦПК України, суддя,
відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Гусак