Справа № 453/91/22
Провадження № 1-кп/456/230/2022
про продовження строку тримання під вартою
03 червня 2022 року колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию при розгляді обвинувального акту за матеріалами кримінального провадження №12021141300000179 від 26.09.2021 щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 ,-
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 15 років, зібрані у кримінальному провадженні докази є вагомими і допустимими та будуть у подальшому досліджені у судових засіданнях Стрийського міськрайонного суду. Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, до затримання не працював, що свідчить про те, що у разі не продовження строку запобіжного заходу, ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, поруки чи домашнього арешту є недоцільним, такі заходи не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення та можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі може бути підставою втечі обвинуваченого та його переховування від суду, а відтак слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти заявленого клопотання заперечив, вказав, що немає наміру переховуватись від суду, саме він повідомив поліцію про скоєний злочин. Відтак просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник адвокат ОСОБА_7 заперечила клопотання прокурора, наголосивши що в клопотанні не обґрунтовано ризиків, які б вказували на необхідність застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу. ОСОБА_8 немає наміру переховуватись від суду чи впливати на свідків, має міцні соціальні зв'язки, проживає з матір'ю, позитивно характеризується по місцю проживання, а тому відсутні підстави для утримання її підзахисного під вартою. Відтак просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд, заслухавши прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого та його захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику,або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення..
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів справи: ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави терміном 60 днів, який в подальшому було продовжено.
Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінились обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м"який запобіжний захід.
При цьому, судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б повністю спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час продовжують існувати, а судовий розгляд даного кримінального провадження ще не закінчено.
Також, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Суд також враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні зокрема й особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 15 років, особу обвинуваченого який до затримання не працював, не має постійного джерела доходів, не одружений, що свідчить про відсутність у нього соціально - стримуючих факторів, конкретні обставини кримінального провадження, мотиви, викладені в клопотанні прокурора, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні, які ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з метою запобігання спробам обвинуваченому вчиняти вказані дії та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
В той же час, суд не відхиляє доводи на користь обвинуваченого,але вважає, що у даному випадку ці доводи не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не перевищують суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_6 , тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров'я, суд відхиляє клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає таке недостатньо обґрунтованим, виходячи з існуючих на даний час ризиків, вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти можливості настання таких ризиків, відтак, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.
Також даних, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах Львівської установи виконання покарань № 19 за станом здоров'я, не встановлено.
Керуючись ст. 331, 177, 178, 183, 194 КПК України, суд, -
В клопотанні захисника ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Продовжити застосування до обвинуваченого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, а саме до 01 серпня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_6 та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3