Справа № 450/777/21 Провадження № 2/450/998/21
"08" червня 2021 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Покидько Л. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовеого провадження в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.12.2018 року у розмірі 27967,28 грн. станом на 03.12.2020 року та понесені судові витрати в сумі 2270, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.12.2018 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, з можливість коригування кредитного ліміту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних). АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.06.2020 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дій направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п-5.18. 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 03.12.2020 року становить 27967,28 грн., в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту ) - 27967,28 грн.
23.03.2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Будучи належним чином повідомленим про місце і час судового розгляду.
У зв'язку з неявкою сторін та з врахуванням поданої заяви представником позивача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Позивач зазначає, що 06.12.2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг згідно котрої просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я, встановити кредитний ліміт вказаний у додатку. Погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі Договору).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №бн від 06.12.2018, укладеного між АТ «Універсал банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 03.12.2020, останній допустив загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 27967, 28грн.
При цьому позивач ствердив, що обставини викладені у позовній заяві підтверджуються розрахунком заборгованості, копією заяви позичальника, витягом з «Тарифів Банку», витягом з «умов обслуговування рахунків фізичної особи», копією документу, що посвідчує особу відповідача.
Доказів, які б свідчили про видачу відповідачу платіжної картки, строку її дії та розміру отриманого кредиту суду не надано.
Позивачем та відповідачем банківські картки для огляду в судовому засіданні не представлено.
З огляду на вищевикладене, між сторонами виникли договірні відносини та спір з приводу порушення зобов'язань визначених договором, а тому доведенню в судовому засіданні підлягають обставини укладення договору надання банківських послуг, надання відповідачу у користування грошових коштів, допущення порушення зобов'язання відповідачем та розмір заборгованості за кредитом.
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, беручи до уваги матеріали позовної заяви суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого:
згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 202 ЦК України закріплено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляло АТ КБ «Універсал Банк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Як вбачається із Витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи договором про надання банківських послуг «Monobank» - є укладений між банком та клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів (п.1 Терміни та визначення, р. І Загальні умови).
Копією Анкети-заяви підтверджено, що ОСОБА_1 проставляючи підпис 06.12.2018 підтвердив, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
При цьому, згідно Умов (п.1 Терміни та визначення, р. І Загальні умови), які є складовою договору надання банківських послуг, зазначено, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг MONOBANK - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Разом з тим, як встановлено з доводів позивача, викладених у позовній заяві та підтверджено п.3 розділу ІІ Умов для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Картка передається Клієнту особисто уповноваженим співробітником, або доставляється рекомендованою поштою, кур'єрською службою за адресою, вказаною Клієнтом в Анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що Платіжна Картка була отримана Клієнтом.
При цьому, платіжна картка (картка) - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунку клієнта або відповідного рахунку Банку з метою оплати товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків або через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним Договором. Платіжна картка є ідентифікаційним засобом і інструментом для здійснення операцій, визначених чинним законодавством і Договором укладеним між Банком і клієнтом (п.1 Терміни та визначення, р. І Загальні умови).
Разом з тим, згідно п.п. 3.2.3 п.3 Розділу І Умов, зазначено, що для здійснення операцій за Платіжною карткою Банк резервує поточний рахунок, номер якого розміщено в Анкеті-заяві. Відкриття рахунку (переведення зі стану «Зарезервований» у стан «Відкритий»), який розміщено у Анкеті-заяві, здійснюється після: - підписання Клієнтом Анкети-заяви; активації Платіжної картки шляхом її сканування через мобільний додаток Monobank.
З цього слідує, що факт видачі Клієнтові Платіжної картки є умовою визначення дати укладення договору про надання банківських послуг «Monobank», а факт отримання її Клієнтом - є підтвердженням здійснення операцій та надання послуг Банком.
На підтвердження обставин укладення договору із ОСОБА_2 позивачем надано Анкету-заяву, підписану сторонами без зазначення на ній дати підписання. Саме вказану дату позивач вважає датою укладення Договору надання банківських послуг «Monobank».
Однак такі твердження позивача не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , підписуючи Анкету-заяву, просить відкрити поточний рахунок. Однак, з вказаного документу не представляється можливим встановити дату видачі банком платіжної картки або Картки.
Крім того, суду не надано доказів, з яких, суд би міг однозначно встановити, що ОСОБА_3 була отримана Клієнтом, що є умовою встановлення дати укладення Договору.
Так само, як не надано доказів, що Банком ОСОБА_1 відкрито рахунок, зокрема переведено зі стану «Зарезервований» у стан «Відкритий». Також, із копії Анкети-заяви вбачається, що відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я, та встановити кредитний ліміт вказаний у додатку.
Умовами, долучених до позовної заяви, у п.1 Розділу1, передбачено, що кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - сума грошових коштів, наданих Банком Клієнту на термін, обумовлений в Договорі, на умовах платності і зворотності. До Кредиту (кредитної лінії) відносяться в тому числі суми, списані за рахунок Кредитного ліміту на погашення заборгованості із сплати відсотків за користування Кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно Тарифів.
Одночасно п.1 Розділу ІІ Умов зазначено, що Кредитний ліміт - розмір грошових коштів, наданих банком клієнту у користування на термін обумовлений у Договорі , на умовах платності та зворотності.
Згідно позовної заяви вбачається, що відповідач отримав кредит у розмірі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, однак, такі доводи не є підтверджені жодними доказами.
На підтвердження наявної заборгованості відповідача перед позивачем, АТ «Універсал Банк» надано розрахунок заборгованості за договором № бн від 06.12.2018 року тснаом на 03.12.2020 року, однак суд його не може визнати достовірним доказом, оскільки з вказаного документу не представляється можливим встановити, що викладена у ньому інформація має відношення до операцій здійснених за рахунком відкритим на ім'я ОСОБА_1 . Зокрема, такий документ не містить даних про номер рахунку, здійснення операцій за допомогою платіжної картки тощо.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом вживалися заходи щодо встановлення в судовому засіданні вищевказаних обставин, у зв'язку із чим визнавалася явка представника позивача обов'язковою в судовому засіданні, однак останній таким правом не скористався, що стало підставою для прийняття рішення на підставі поданих доказів.
Отже, з огляду на вищевикладене, позивач не довів, що виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі шляхом надання відповідачу можливості розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах кредитного ліміту, оскільки Анкета - заява не може бути достатнім доказом, на підтвердження дати укладення Договору 06.12.2018 року, отримання Відповідачем кредиту в розмірі кредитного ліміту (так як Додатку, зазначеного в Анкеті, з даного приводу до позову не долучено), відкриття відповідачу рахунку, тобто переведення його зі стану «Зарезервований» у стан «Відкритий», отримання відповідачем платіжної картки та здійснення відповідачем операцій за таким рахунком за допомогою платіжного засобу, у зв'язку із чим суд не має можливості встановити, що відповідачем станом на 03.12.2020 допущено заборгованість у розмірі 27967,28 грн.
З урахуванням викладеного позовна вимога про стягнення з відповідача 27967,28 грн. в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 27967,28 грн задоволенню не підлягає.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Зокрема, у судові витрати, понесені позивачем, суд відносить витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270, 00 грн.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 80, 81, 141 ЦПК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
в задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 14 червня 2021 року.
СуддяІ. І. Мельничук