03.06.2022
Справа № 331/6376/21
Провадження № 2/331/529/2022
03 червня 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
за участю секретаря -Карнаух О.А.
представника позивачів - ОСОБА_1
представника відповідача- ОСОБА_2
розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом , в якому просили визнати за ними право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , та зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» .
Позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони звернулися до відповідача з заявою про приватизацію квартири, однак їм було роз'яснено що для здійснення приватизації необхідно надати ордер на спірне житлове приміщення. З огляду на те, що вони позбавлені можливості надати ордер про надання житлової площі, звернулися до суду.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2021 року провадження по справі відкрито.
13.12.2021 року відповідач надав відзив на позов , в якому просив ухвали рішення на розсуд суду на підставі доказів наявних у матеріалах справи , погодившись щодо наведених позивачами обставин, щодо неможливості реалізувати права на приватизацію житла , у зв'язку з відсутністю чіткого правового регулювання взаємовідносин органу приватизації та громадянина при втраті або неможливості отримати необхідні документи.
У вступному слові представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову .
Представник відповідача просила ухвалити рішення на розсуд суду , не навівши будь-яких заперечень на доводи позивачів.
Суд, вислухавши вступне слово учасників справи , дослідивши письмові докази , приходить до наступних висновків.
Так судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", згідно якої до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.
З матеріалів справи вбачається , що в листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернулася до органу приватизації із заявою з питань приватизації квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради .
Матеріалами справи підтверджено , що в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .. Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за вказаною адресою з 22.06.1983 року .
Крім того, судом встановлено, що підтверджено довідкою СП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», що позивачі , будучи зареєстрованими в спірному житлі у період з 01.01.1993 року по 01.12.2001 року своє право на приватизацію житла не використали.
Частина 2 статті 9 Житлового кодексу України закріплює за громадянином право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду.
В серпні 2021 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Департаменту з Управлінння ЖКГ Запорізької міської ради з заявою про надання їй копії ордеру на квартиру АДРЕСА_1 , виданого в 1982 році , однак їй повідомили, що надати запитувану інформацію неможливе , оскільки у відділі обліку та розподілу житлової площі департаменту , корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року.
Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 вищевказаного Закону передача квартир ( будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
В листопаді 2021 року відповідачем було надано роз'яснення позивачу ОСОБА_3 щодо приватизації квартири , зокрема зазначено про необхідність надання ордеру про надання житлової площі.
Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовне (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірне житлове приміщення не розповсюджується.
В ході судового розгляду справи встановлено , що позивачі тривалий час зареєстровані та проживають в спірній квартирі, що підтверджує правомірність мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 .
З огляду на вказані обставини відповідно до приписів Законів №500-VI та №2842-12 позивачі мають право на приватизацію жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.1 ст.345 ЦК України фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.
Враховуючи те, що, відповідно до ст. 59 ЖК України, ордер на квартиру недійсним в судовому порядку визнаним не був, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, відповідач не має праві відмовляти позивачам у приватизації займаного ними житла саме з підстав відсутності ордеру.
Обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України проголошений ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Таким чином, враховуючи, що позивачі вселені до квартири на законних підставах, незаконність їх проживання ніхто не оспорює, вони позбавлені можливості отримати ордер, а відсутність його копії позбавляє позивачів реалізувати своє право на приватизацію квартири , суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , та зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення складений 03 червня 2022 року.
Суддя: О.Є. Жукова