233 № 233/598/22
03 червня 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О. С.
за участю секретаря судового засідання Чорної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
15 лютого 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до відповідача ОСОБА_3 , в якому позивач зазначила, що їй на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 16 лютого 2007 року на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 . Згідно довідки про склад сім'ї, виданої КПІ «СЄЗ» в будинку зареєстровані ОСОБА_3 - колишній власник будинку, ОСОБА_1 - власник будинку з 2007 року, ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_5 - син. Відповідач під час продажу будника обіцяв самостійно знятись з реєстрації, але цього не зробив, він не проживає в житловому приміщенні, не сплачує комунальні платежі, його особистих речей в домі немає. Протягом кілька років відповідач на зв'язок не виходить, місце його фактичного проживання невідоме. Факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, вона позбавлена можливості оформити субсидію, вимушена сплачувати комунальні платежі з урахуванням кількості зареєстрованих осіб. Реєстрація відповідача заважає позивачу в повному обсязі володіти, користуватися, розпоряджатися будинком, у зв'язку з чим просить визнати відповідача особою, що втратила право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_6 , представник позивача - ОСОБА_2 не з'явились, представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на це, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
З'ясувавши позицію позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила дівоче прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » у зв'язку з реєстрацією шлюбу зі ОСОБА_4 , що мало місце 08 серпня 2008 року та підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 .
На підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 16 лютого 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініною Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №659, позивач ОСОБА_9 придбала у ОСОБА_3 жилий будинок з надвірними будівлями номер АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Костянтинівської міської ради, що також вбачається з витягу з Державного реєстру правочинів №3477733 від 16 лютого 2007 року, а також з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Костянтинівського міського бюро технічної інвентаризації.
Згідно довідки КП «СЄЗ №1» від 14 лютого 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано четверо осіб: ОСОБА_1 , 1985 р.н. - власник, ОСОБА_4 , 1983 р.н. - чоловік, ОСОБА_5 , 2008 р.н. - син, ОСОБА_3 , 1978 р.н. - колишній власник. Проте, як вбачається з акту перевірки паспортного режиму КП «Служба єдиного замовника №1» від 10 лютого 2022 року, ОСОБА_3 , 1978 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 19 березня 1996 року. При зовнішньому огляді будинку і опитуванні сусідів виявлено, що ОСОБА_3 не проживає у даному з 2007 року, речей та предметів особистого користування не виявлено. Також оплату комунальних послуг, участь в утриманні та збереженні майна не підтверджено, що своїми підписами засвідчили сусіди ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Вказаними доказами підтверджується відсутність відповідача за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку (квартири) має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом із ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час, що відповідає правовій позиції, висловленій 16 листопада 2016 року Верховним Судом України у постанові № 6-709цс16.
Відповідно до статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_3 , з власної волі з 2007 року не проживає у будинку АДРЕСА_1 , без поважних причин, відсутні підстави вважати, що між сторонами існують будь-які домовленості стосовно збереження за відповідачем права користування житлом, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , та визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням зазначеного будинку.
На підставі ст.150 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою, яка втратила право користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлений 03 червня 2022 року.
Суддя :