Справа № 344/19095/21
Провадження № 2/344/1246/22
02 червня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
секретаря судового засідання - Дементьєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-
26 листопада 2021 року позивач Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 67 768,66 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що надає послуги теплопостачання до квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає відповідач. Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» визначено виконавцем послуг із центрального опалення та підігріву води для населення на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 17 від 26 січня 2010 року. З метою погашення заборгованості за надані комунальні послуги 13 червня 2017 року між сторонами був укладений договір № 79/17 про розстрочку погашення заборгованості за поставлену теплову енергію. Боржник свої зобов'язання як споживач виконувала неналежним чином, у зв'язку із чим станом на 01 жовтня 2021 року заборгованість складає 67 768,66 грн. Виходячи з наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги теплопостачання станом на 01 жовтня 2021 року в сумі 67 768,66 грн, а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, попередньо подано до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, відповідач викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 02 червня 2022 року прийнята відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно розрахунку боргу за теплоенергію, за адресою: АДРЕСА_2 наявна заборгованість за послуги теплопостачання станом на 01 жовтня 2021 року у загальному розмірі 67 768,66 грн (а.с. 4).
13 червня 2017 року між Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Виробником, та ОСОБА_1 , Споживачем, укладений договір № 79/17 про розстрочку погашення заборгованості за поставлену теплову енергію, предметом якого є надання Виробником Споживачеві розстрочки у погашенні заборгованості за поставлену теплову енергію за адресою: АДРЕСА_2 , що утворилася станом на 13 червня 2017 року в сумі 47 458,25 грн, яка має бути погашена з 13 червня 2017 року по 13 червня 2022 року наступним чином: по 790,97 грн боргу та поточні нарахування до 20 числа кожного місяця протягом дії договору (а.с. 5).
01 жовтня 2017 року Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що діє на підставі статуту, Виконавцем, опубліковано (розроблено відповідно до Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630) договір про надання населенню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що є публічним договором - офертою - пропозицією на адресу фізичних осіб, Споживачів, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (а.с.6-7).
Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частина третя статті 815 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
В силу дії пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 8 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, визначено, що послуги надаються споживачеві згідно із договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до пункту 20 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції, тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 , що знаходиться на території діяльності позивача, а отже, забезпечується тепловою енергією, наданою позивачем, отже, позивач надавав послуги теплопостачання відповідачу.
Як встановлено судом, відповідач неналежно здійснював оплату за надані комунальні послуги.
Внаслідок неналежного виконання споживачем, відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг станом на 01 жовтня 2021 року виникла заборгованість за надані послуги теплопостачання у розмірі 67 768,66 грн.
У порядку виконання процесуального обов'язку відповідачів, унормованого частиною третьою статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, з доведення належним чином виконання обов'язків перед позивачем з виплати заборгованості за послуги теплопостачання відповідачем не надано доказів виплати вказаної суми заборгованості, а також доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором.
Розрахунок заборгованості за теплоенергію є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за послуги теплопостачання або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.
Відповідно до вимог частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач, не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов'язків, тим самим не оспорює наявних підстав для стягнення грошової суми.
Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення № 8982 від 18 жовтня 2021 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2270,00 грн (а.с. 3). Позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, відповідно до статей 1, 6, 7, 9, 10, 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 526, 527, 530, 610-612, 629, 815 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги теплопостачання станом на 01 жовтня 2021 року в сумі 67 768,66 грн (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят вісім гривень шістдесят шість копійок).
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна і резолютивна частини рішення складені та підписані у нарадчій кімнаті 02 червня 2022 року.
Повний текст рішення складений та підписаний 03 червня 2022 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач- Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03346058, місцезнаходження: 76009 м. Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького, 59 А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Мелещенко Л.В.