Справа №938/591/21
Провадження № 2/938/25/22
03 червня 2022 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Чекан Н.М. з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 77562,65 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що що у жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
27.03.2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим у цей же день підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Позивач, посилаючись на вимоги чинного законодавства, зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань у нього утворилася заборгованість в сумі 77562,65 грн., з яких: 47924,19 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту ), 29638,46 грн.- заборгованість за пенею та комісією.
За таких обставин, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вказаному розмірі за договором про надання банківських послуг «monobank» та судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.11.2021 року у цій справі закрито підготовче провадження.
Ухвалою суду від 13.01.2022 року визнано явку представника позивача «УНІВЕРСАЛ БАНК» для надання пояснень у справі обов'язковою, розгляд справи призначено на 07.02.2022 року о 14.30 год.
07.02.2022 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді (а.с.76), розгляд справи призначено на 14.03.2022 року.
Розгляд справи призначений 14.03.2022 року відкладено на 07.04.2022 року у зв'язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки на 14.03.2022 року та копії ухвали про визнання явки обов'язковою стороною позивача (а.с.83), а також відсутністю відомостей про вручення судової повістки про розгляд справи відповідачем (а.с. 78-82), повторно визнано явку представника позивача «УНІВЕРСАЛ БАНК» для надання пояснень у справі обов'язковою .
Розгляд справи 07.04.2022 року відкладено на 12.05.2022 року та повторно визнано явку представника позивача обов'язковою для надання пояснень у справі, оскільки позивач судову повістку про виклик на 07.04.2022 року згідно інформації сайт Укрпошти отримав 06.04.2022 року (а.с. 101), тому відповідно до ст. 128 ЦПК України вважається неналежним чином повідомленим про розгляд справи 07.04.2022 року.
Розгляд справи призначений 12.05.2022 року відкладено на 03.06.2022 року та повторно визнано явку представника позивача обов'язковою для надання пояснень у справі, судовий виклик на 12.05.2022 року позивач отримав 29.04.2022 року (а.с. 106).
Представник позивача «УНІВЕРСАЛ БАНК» явку представника у судове засідання не забезпечив, до суду 30.05.2022 року поступило клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, вказавши, що в матеріалах справи наявні всі докази, клопотання та заяви з сторони АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відсутні (а.с116).
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений відповідно до вимог закону шляхом шляхом направлення йому судового виклику «Укрпоштою» та розміщення оголошення на сайті «Судова влада». Зокрема, судовий виклик на 13.01.2022 року відповідач отримав 23.12.2021 року (а.с.69), судовий виклик на 07.02.2022 року - отримав 25.01.2022 року (а.с.73), судові виклики на 14.03.2022 року, 07.04.2022 року, 12.05.2022 року, 03.06.2022 року повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», "адресат за вказаною адресою не проживає" (а.с.79-82, 90-93, 102-105, 112-115). Про розгляд даної справи 03.06.2022 року відповідач повідомлений шляхом оголошення повідомлення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.117-118). Відповідач про причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.
Листом від 03.05.2022 року №803 Верховинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив суд про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не призивався до Збройних сил України (а.с. 100).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У ст. 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Ухвалою суду від 03.06.2022 року постановлено проведення заочного розгляду цієї справи.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
На підтвердження факту укладення кредитного договору з відповідачем банк надав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг (а.с.9) і витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в «УНІВЕРСАЛ БАНК» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms). Із вказаної анкети - заяви вбачається, що вона підписана відповідачем 27.03.2017 року, хоча банк стверджує, що договір про надання банківських послуг «Monobank» укладено з відповідачем 27.03.2018 року, інші дані цієї анкети - заяви від 27.03.2017 року є нечитабельними (а.с.9).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.03.2018 року, а не від 27.03.2017 року, відповідач заборгував позивачу станом на 22.12.2020 року 77562,65 гривень, в тому числі 47924,19 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та 29638,46 гривень - заборгованість за пенею та комісією (а.с.7-8).
Водночас, позивачем не надано жодних доказів щодо перерахунку кредитних коштів на картку відповідача, встановленого кредитного ліміту та строку дії картки, а також читабельну належно завірену копію анкти-заяви ОСОБА_1 до Договору про надання банківських послуг
Ухвалою суду від 13.01.2022 року (а.с.71) визнано явку представника позивача обов'язковою для надання пояснення чи вищевказаних доказів. Цю ухвалу суду позивач отримав 24.01.2022 року (а.с.72), однак явку свого представника в судове засідання не забезпечив, вищевказаних доказів суду не надав. У подальшому ухвалами суду 14.03.2022 року, 07.04.2022 року, 12.05.2022 року повторно визнано обов'язковоюявку представника позивача «УНІВЕРСАЛ БАНК» для надання пояснень у справі. Однак, позивач явку свого представника до суду не забезпечив, будь-яких доказів не надав, до суду 30.05.2022 року поступило клопотання від нього про розгляд справи за відсутності представника банку, вказавши, що в матеріалах справи наявні всі докази (а.с.116).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч.1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.1 ст. 1046 ЦК України).
В анкеті-заяві позичальника від 27.03.2017 року кредитний ліміт не зазначений, дані в поданому позивачем розрахунку заборгованості не дають суду можливості встановити суму наданого відповідачу кредиту та кредитного ліміту
Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 27.03.2018 року, а не 27.03.2017 року, вбачається що відповідачу нараховувалися процентна ставка (поточна) 38,4%, процентна ставка (прострочена) 76,8 %, ставка пені за порушення строків розрахунків 76,8 % та нараховувалися відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком у позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
В позовній заяві позивач вказує, що відповідач отримав кредит у розмірі 25 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом, якого є платіжна картка НОМЕР_1 , згідно з розрахунком заборгованості зазначено, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом складає 77562,65 грвиень, проте будь-яких доказів саме цієї суми боргу до матеріалів справи позивачем надано не було.
Обґрунтовуючи розрахунок кредитної заборгованості за договором від 27.03.2018 року, позивач посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в «УНІВЕРСАЛ БАНК» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.
Матеріали справи не містять підтвердження, що саме з вим Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в «УНІВЕРСАЛ БАНК» та Тарифами відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, матеріали справи не містять, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» - м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 54/19, код ЄДПРОУ - 21133352
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН