Справа № 338/350/22
03 червня 2022 року смт.Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани, обвинувальний акт у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12022091120000022 від 16 березня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, зі слів одружений має на утриманні троє малолітніх дітей, в силу статті 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
У березні 2022 року ОСОБА_4 на сайті Інтернет-оголошень «https://www.olx.ua» створив оголошення і розмістив завідомо неправдиву публікацію щодо здачі для проживання в оренду житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та вказав належний йому номер телефону оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_4 , шляхом використання зазначеного оголошення, не маючи у власності, користуванні чи розпорядженні житла за вказаною адресою, мав намір у шахрайський спосіб, шляхом обману заволодіти коштами осіб у вигляді попередньої оплати за оренду.
12 березня 2022 року потерпіла ОСОБА_5 жителька м. Київ, зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет» на сайт Інтернет-оголошень «https://www.olx.ua», побачила публікацію, в якій зазначалась інформація щодо здачі в орендне користування житлового будинку в м. Яремче Івано-Франківської області та вирішила його орендувати. З цією метою ОСОБА_5 надіслала повідомлення на мобільний додаток «Viber» за вказаним в оголошенні мобільним номером телефону НОМЕР_1 , оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар».
Побачивши повідомлення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілої, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_4 , не маючи наміру та можливості здавати в оренду житло , за допомогою мобільного додатку «Viber» по мобільному номеру телефону НОМЕР_1 повідомив ОСОБА_5 , що за вказане житло в якості передоплати необхідно здійснити грошові кошти у сумі 3000 гривень на банківську платіжну картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , емітовану на його ім'я, і після надходження коштів, житло їй буде надано в користування.
В подальшому 12 березня 2022 року о 18 годині ОСОБА_5 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 щодо оренди житла, добровільно перерахувала на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 3000 гривень, однак ОСОБА_4 будь-яке помешкання потерпілій для проживання не надав, а отриманими грошовими коштами заволодів та розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального проступку за ч. 1 ст. 190 КК України визнав при обставинах вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись із кваліфікацією вчиненого ним діяння. Про вчинене шкодує.
Суд переконався, що показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого ним діяння, добровільності та істинності його позиції.
Інші учасники судового провадження не оскаржують фактичних обставин кримінального провадження.
Крім того, судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому не має сумніву в добровільності їх позиції, роз'яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з огляду на викладене, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, класифікується, як кримінальний проступок, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України є не судимий, не працює, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, характеризується задовільно. Також суд враховує ті обставини, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій спричинену матеріальну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Суд, призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування спричиненого потерпілій збитку.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Отже, з урахуванням викладеного та встановлених під час судового розгляду пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді мінімального розміру штрафу передбаченого санкцією статті, за якою кваліфіковано його діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Речові докази по справі: вилучені під час обшуку 19 березня 2022 року мобільний телефон марки «Samsung» із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 ;
мобільний телефон марки «Apple» та стартовий пакет мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 ; банківська картка АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , які відповідно до квитанції №160 від 19 березня 2022 року зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП - - повернути ОСОБА_4 , як власнику.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя