31 травня 2022 року місто Київ.
Справа 361/15432/21
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5604/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача: Желепи О.В.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
секретар судового засідання: Ратушний А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року про витребування доказів
у справі за позовом ОСОБА_3 який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корольчук Олена Сергіївна, Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання правочину недійсним, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про витребування доказів. Суд ухвалив:
Витребувати у Органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації наступні докази:
- докази звернення ОСОБА_7 до Органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з метою одержання згоди органу опіки піклування на укладення від імені малолітнього ОСОБА_4 правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук Оленою Сергіївною 21 липня 2010р. під №1183. Повідомити чи особа зверталася та надати належним чином засвідчену копію заяви та документів, долучених особою до заяви на її обґрунтування;
- докази звернення ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з метою одержання згоди Органу опіки піклування на укладення від імені малолітнього ОСОБА_4 правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук Оленою Сергіївною 21 липня 2010р. під №1183. Повідомити чи особа зверталася та надати належним чином засвідчену копію заяви та документів, долучених особою до заяви на її обґрунтування;
- рішення Органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації за наслідком розгляду заяви ОСОБА_7 або ОСОБА_2 про надання згоди Органу опіки піклування на укладення від імені малолітнього ОСОБА_4 правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук Оленою Сергіївною 21 липня 2010р. під №1183. Надати належним чином засвідчену копію такого рішення та усіх матеріалів справи, які супроводжували процес прийняття рішення.
Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корольчук Олени Сергіївни наступні докази:
- засвідчену копію Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук Оленою Сергіївною 19 листопада 2008р. під №3151,- разом з усіма іншими правочинами та документами, які супроводжували процес нотаріального посвідчення правочину;
- засвідчену копію Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук Оленою Сергіївною 21 липня 2010р. під №1183, - разом з усіма іншими правочинами та документами, які супроводжували процес нотаріального посвідчення правочину;
докази на підтвердження місця (адреса, офіс) та часу укладення правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р.;
- докази на підтвердження місця (адреса, офіс) та часу нотаріального посвідчення правочину- Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р.;
- докази на підтвердження одночасної присутності сторін та їх представників у момент нотаріального посвідчення правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р.;
- докази на підтвердження роз'яснення нотаріусом сторонам правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., - вимог чинного на момент укладення спірного правочину законодавства щодо змісту, форми та правових наслідків правочину, включно, змісту ст. 203 ЦК України;
- докази на підтвердження роз'яснення нотаріусом сторонам правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., - вимог чинного на момент укладення спірного правочину законодавства щодо змісту та правових наслідків договору дарування, включно, змісту ст. 725 ЦК України;
- докази на підтвердження встановлення нотаріусом дійсних намірів кожної із сторін до вчинення правочину, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., - відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про нотаріат»;
- докази на підтвердження звернення до нотаріуса будь - якої із сторін правочину - Договору № 1 від 21 липня 2010р. про внесення змін до Договору дарування квартири від 19 листопада 2008р., - з проханням про вчинення нотаріальної дії, посвідчення правочину.
Витребувати у відповідача ОСОБА_9 наступні докази:
- копії правочинів та інших документів, які підтверджують здійснення ОСОБА_2 права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , включно: договори з приводу утримання прибудинкової території, постачання електроенергії, водопостачання, теплопостачання, вивезення сміття, надання телекомунікаційних послуг та послуг Інтернет, послуг охорони квартири, послуг домофону та платіжних квитанцій на сплату наданих послуг за період з 2010 по 2021 р.р.;
- копії правочинів та інших документів, які підтверджують правомірність здійснення ОСОБА_2 будь-яких ремонтних робіт або поліпшень за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ) та докази сплати за ними; повідомити суду про факт здійснення або про факт нездійснення ремонтних робіт відносно квартири у період 2010 - 2021 р.р.;
- копії правочинів та інших документів, на підставі яких ОСОБА_2 здійснювалося або здійснюється надання права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), - іншим особам та докази сплати за ними; повідомити суду про факт передачі або про факт непередачі квартири в користування третім особам у період 2010 - 2021 р.р.
Не погодившись з такою ухвалою адвокат Синявський В.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_2 просив про її скасування, посилався на порушення судом норм процесуального права та на необґрунтованість ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2022 року відкрито провадження за поданою апеляційною скаргою.
В судовому засіданні 31 травня 2022 року представник позивача Батрин С. заперечував проти задоволення скарги, зазначав, що ухвала про витребування доказів постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а крім того не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши учасників справи, що з'явились до суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що ухвала суду про витребування доказів не підлягає оскарженню, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, так як підлягала поверненню.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, в праві подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 84 ЦПК України).
Тобто, за змістом статті 84 ЦПК України учасник справи у разі саме неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому за подання клопотання про витребування доказів судовий збір не сплачується.
Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (частини перша та друга статті 116 ЦПК України).
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом (частини третьої статті 117 ЦПК України).
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Тобто, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів (пункт 2 2 частини першої статті 353 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина перша-третя статті 367 ЦПК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що:
тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду;
законодавець розмежовує ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та про забезпечення доказів. Якщо подається клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, тобто, за наявності підстав для забезпечення доказів та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, то ухвала суду першої інстанції про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України;
ухвала суду першої інстанції про задоволенняклопотання про витребування доказів у переліку, визначеному пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, відсутня;
ухвала суду першої інстанції про витребування доказівне може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії розгляду справи, особа, яка подає апеляційну скаргу, не позбавлена можливості поновити свої права в інший спосіб - шляхом оскарження в апеляційному порядку такої ухвали разом із рішенням суду першої інстанції (пункт 2 частини першої статті 353 ЦПК України).
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої стаття 357 ЦПК України).
аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 не звертався із заявою про забезпечення доказів, не сплачувавсудовий збір за забезпечення доказів;
за таких обставин апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга не може бути задоволена, оскільки апеляційнаскаргаподанана ухвалусуду першої інстанції про витребування доказів, яка в переліку статті 353 ЦПК України відсутня, а відповідно не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Аналогічний висновок зроблено в постанові Об'єднаної палати Верховного суду в постанові від01.11.2021 року в справі № 520/14132/18.
Крім того, судом встановлено, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду з приводу наявності у позивача права заявити клопотання про витребування доказів, щодо отримання яких у позивача існують труднощі.
Керуючись ст. ст. 357, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 червня 2022 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: В.А. Кравець
О.Ф. Мазурик