02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/15316/2020
адміністративне провадження № К/990/12594/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/20 за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та протоколу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року про неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати протокол № 18 засідання Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року в частині пункту 13 щодо ухвалення рішення про неуспішне проходження добору кандидатом ОСОБА_1 , як таким, що не відповідає вимогам пункту 1, 2, 10, 12, 13 Порядку роботи кадрових комісії затвердженого наказом № 233 Генерального прокурора;
- видалити з офіційного веб-сайту Офісу Генерального прокурора інформацію щодо неуспішного проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора прийняти нове рішення за результатами співбесіди (добору, атестації) з ОСОБА_1 , як кандидата на вакантну посаду прокурора Офісу Генерального прокурора про призначення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року в частині про неуспішне проходження добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 .
Зобов'язано Другу кадрову комісію з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора за результатами співбесіди на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_1 прийняте відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з указаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою від 09 травня 2022 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
20 травня 2022 року Офіс Генерального прокурора вдруге звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на судові рішення у справі №520/15316/20.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень відповідач зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зазначаючи підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник просить відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 420/3337/20, яка не містить оцінки відмінності процедури добору кандидатів на вказані посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, що відбулося на підставі п. 20 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113- ІX від процедури атестації прокурорів, які на день набрання чинності цим законом займали посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах.
Виходячи з конструкції пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливо відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Водночас, зі змісту постанови суду апеляційної інстанції слідує, що в ній відсутні посилання на постанову Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 420/3337/20.
З огляду на викладене, Суд уважає безпідставними посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Інші доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі зводяться до тлумачення норм матеріального права, наведення переліку постанов Верховного Суду, переоцінки доказів та ґрунтуються на незгоді з висновками судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою Суд зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/15316/20 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяВ.М. Соколов