26 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4078/20
головуючий суддя І інстанції - Сагун А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року в адміністративній справі № 340/4078/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: господарський суд Кіровоградської області про відшкодування шкоди,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: господарський суд Кіровоградської області про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суддівської винагороди, яка завдана актом у розмірі 198866.50 грн., котрий визнаний неконституційним.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року стягнуто з Державного бюджету України на користь судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Наталі Миколаївни матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої суддівської винагороди у сумі 198866,50 грн.
22.07.2021 року Державною казначейською службою України було подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої суддівської винагороди у сумі 198866.50 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року в задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення було відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна казначейська служба України, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виконати рішення за рахунок бюджетних програм КПКВК 3504030 та КПКВК 3504040 казначейство не має можливості, оскільки це призведе до перевищення службових повноважень та нецільового використання коштів.
Відзив від учасників справи на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для її задоволення, тому як наведені в ній обставини не свідчать про існування об'єктивних та непереборних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, що за приписами ст. 378 ч. 3 КАС України, є обов'язковою умовою для зміни одного способу і порядку виконання судового рішення на інший, і відсутня необхідність прописувати в судовому рішенні поетапну процедуру його виконання, адже вона і так встановлена нормативним актом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до приписів ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи його змісту.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі за текстом Порядок № 845).
Відповідно до п. 47-49 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
З наведеного вбачається, що при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, ДКС обмежена відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду і якщо таких коштів недостатнього, то Казначейство зобов'язане звернутися до Мінфіну з пропозиціями щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України. При цьому Казначейство відкладає безспірне списання коштів і поновлює його після того, як такі зміни будуть внесені.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що задоволення заяви відповідача не призведе до зміни способу і порядку виконання судового рішення, тому як не відбувається зміни одного неефективного способу виконання судового рішення на інший. Фактично заявник лише просить доповнити судове рішення вказівкою на конкретний механізм стягнення коштів, але він встановлений Порядком № 845 і діяти у відповідності до нього, є обов'язком державних органів, який (обов'язок) виникає не в силу судового рішення, а в силу обов'язковості приписів Порядку № 845.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року в адміністративній справі № 340/4078/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко