26 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/2059/21
головуючий суддя І інстанції - Момонт Г.М.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року по справі №340/2059/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області по перерахунку (зменшенню) відсотків пенсії ОСОБА_1 з 90 до 24 від визначеної суми для нарахування пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати з 15 квітня 2021 року призначену ОСОБА_1 пенсію в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% місячної заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Кіровоградської області №21-127 вих.21 від 14.04.2021 року за відповідною посадою без обмеження розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за період з 15.04.2021 р. по момент перерахунку пенсії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року адміністративницй позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , з 90% до 60% місячної заробітної плати та щодо обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 квітня 2021 року здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з 90% суми заробітної плати вказаної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури №21-127вих21 від 14 квітня 2021 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що вимога позивача про проведення перерахунку пенсії та її виплати без обмеження максимальним розміром протирічить приписам ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Зауважено, що пенсійним органом було обгрунтовано проведено перерахунок пенсії позивача виходячи з 60% розміру заробітку позивача, що відповідає приписам Закону України «Про прокуратуру».
ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 04.10.2001 р. йому призначена пенсія за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячного заробітку (а.с.38).
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.11.2015 р. (у справі №404/5406/15-а) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001, №2663-ІІІ); зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 27.01.2015 року відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001, №2663-ІІІ) у розмірі 90% місячного заробітку та виплатити йому різницю з урахуванням раніше виплачених сум та подальшою виплатою пенсії у розмірі встановленому після перерахунку. Адміністративний позов в частині вимог про виплату різниці в розмірі пенсії з 07.07.2012 року до 26.01.2015 року - залишено без розгляду (а.с.98-100).
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.06.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення дій - задоволено повністю; визнано протиправними дії та рішення Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 29.01.2016 р. №18-64/вих.-16 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку та скасовано рішення Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в проведенні перерахунку; зобов'язано Кіровоградське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області про заробіток №18-64/вих.-16 від 29.01.2016 року, для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 р. (а.с.110-113).
14.04.2021 р. Кіровоградською обласною прокуратурою видано ОСОБА_1 довідку №21-127 вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії (а.с.13, 142). У довідці зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. №7-(ІІ)/2019, наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 р. №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур», наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 р. №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, за нормами чинними на 15.03.2021 р. за відповідною (прирівняною) посадою керівника окружної прокуратури становить 72 800,00 грн (а.с.13, 142).
14.04.2021 р. позивачем подано заяву №3827 щодо перерахунку пенсії до якої додано, зокрема довідку Кіровоградської обласної прокуратури №21-127 вих.21 від 14.04.2021 р. (а.с.144-145).
14.04.2021 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (а.с.133). При цьому пенсію розраховано у розмірі 60% від заробітку в сумі 43 680,00 грн (72 800,00 грн х 60%) та обмежено максимальний розмір сумою 17 690,00 грн (а.с.133).
Не погодившись з правомірністю наведеного рішення відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, здійснюючи перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2021 року, протиправно зменшило розмір відсотку розрахунку пенсії, призначеної у розмірі 90% місячної заробітної плати, до 60%, а також безпідставно застосувало обмеження максимального розміру пенсії, а тому з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, такі дії підлягають визнанню протиправними.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Відтак, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги позивача у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Що стосується правомірності зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача без обмеження її граничним розміром, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Наведеним Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Так, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Таким чином, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Отже, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2021 року по справі №580/5962/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року по справі №340/2059/21- скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині про відмову в їх задоволенні.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова